БРОНХІАЛЬНА АСТМА. АСМАТИЧНИЙ СТАН Вінницький медичний коледж ім. акад. Д. К. Заболотного

Бронхіальна астма захворювання на основі хронічного алергійного запалення бронхів з їх гіперреактивністю, яке харак ­ теризується періодичними нападами експіраторної задишки внас ­ лідок генералізованої бронхообструкції, зумовленої бронхоспаз - мом, гіперсекрецією слизу, набряком стінки бронхів.Бронхіальна астма захворювання на основі хронічного алергійного запалення бронхів з їх гіперреактивністю, яке харак ­ теризується періодичними нападами експіраторної задишки внас ­ лідок генералізованої бронхообструкції, зумовленої бронхоспаз - мом, гіперсекрецією слизу, набряком стінки бронхів.

НАПАДУ АСТМИ ПЕРЕДУЄ зниження апети ­ ту погіршення сну неспокій підвищена дратівливість чхання блювання свербіж шкіри

частий, сухий нападоподіб - ний кашель мокротиння в язке, погано відходить положення ортопное

ПРИ ОГЛЯДІ: дихання шумне експіраторна задишка з подовже ­ ним свистячим видихом блідість шкіри з ціанотичним відтінком напруження шийних м язів набухання вен

переляк в очах дистанційні хрипи грудна клітка здута, її розміри збільшені в передньозадньому напрямку.

ГІПОКСІЯ гіпоксична гіпоксія циркуляторна системна гіпоксія

ГІПОКСИЧНА ГІПОКСІЯ- ЗНИЖЕННЯ Р0 2 У ВДИХУВАНОМУ ПО­ВІТРІ Проявляється клінічно : дифузний ціаноз порушення функції ЦНС Тахікардія ( що в термінальній стадії переходить у брадикардію ) артеріальна гіпертензія ( котра може змінюватися гі ­ потензією )

ОБОВЯЗКОВІ ПРОЯВИ: гіпоксемія Р а 0 2 < 80 мм рт. ст., зниження насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем (8 а 0 2 < 92 %), збільшення вмісту лактату у венозній крові

ЦИРКУЛЯТОРНА СИСТЕМНА ГІПОКСІЯ Дефіцит кисню вини ­ кає при зниженні серцевого індексу. Крім дефіциту кисню, в тканинах накопичуються метаболіти та виникає ушкодження клі ­ тин. При циркуляторній гіпоксії на тлі мікроциркуляторних пору ­ шень компенсації транспорту кисню досягти не можливо

ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ: акроціаноз збільшення різниці насичення киснем артеріальної та венозної крові зниження насичення киснем венозної крові збіль ­ шення вмісту лактату у венозній крові.

ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ стан, при якому посилена функція зовнішнього дихан ­ ня нездатна підтримувати адекватний газообмін при недостатній оксигенації крові і недостатньому видаленні надлишку вуглекис ­ лоти

НАПАД БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ: експіраторною задишкою від декількох хвилин до декількох годин, котра добре піддається антиастматичному лікуванню. Основним патогене ­ тичним чинником є бронхоспазм на тлі алергійного запалення бронхів.

СТУПЕНІ ВАЖКОСТІ БА: Легкий напад астми Напад середньої тяжкості Тяжкий напад бронхіальної астми

ЛЕГКИЙ НАПАД АСТМИ супроводжується незначним утруднен ­ ням дихання без участі допоміжної мускулатури в диханні. За ­ гальний стан не порушується.

НАПАД СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ зміна поведінки відчуття стра ­ ху нестача повітря утруднений видих вимушене положення

дихання утруднене зі свистячим видихом грудна кліт ­ ка здута в процесі дихання бере участь допоміжна мускулатура

ПРИ ПЕРКУСІЇ коробковий звук

ПРИ АУСКУЛЬТАЦІЇ жорстке дихання з подовженим видихом розсіяні свистячі та дзижчачі хрипи середньоміхурцеві та дрібноміхурцеві непостійні хрипи

З БОКУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ: тахікардія ослаблення тонів

ТЯЖКИЙ НАПАД БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ поверхневе дихання з різко утрудненим видихом гучні, свистячі дистанційні хрипи вимушене положення виражена експіра ­ торна або змішана задишка за участю допоміжної мускулатури

наростає ціаноз акроціаноз виражені зміни з боку серцево - су ­ динної системи

АСМАТИЧНИЙ СТАН

Астматичний стан виникає при тяжкому нападі астми, що триває понад 6-10 год, і резистентний до лікування. Ха ­ рактеризується вираженою бронхообструкцією з прогресуючою гіпоксемією, гіперкапнією, декомпенсованим ацидозом, дегідра ­ тацією та розвитком гострої серцевої недостатності.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПОРУШЕНЬ ПРОХІДНОСТІ БРОНХІВ: набряк за ­ палення обструкція бронхіол слизовими пробками

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ АСТМАТИЧНОГО СТАТУСУ: експіраторна задишка за участю допоміжних дихальних м язів відчуття нестачі пові ­ тря вимушене положення напівсидячи посилене потовиділення тахікардія

часто підвищується АТ внаслідок гіпоксії непродук ­ тивний кашель з виділенням незначної кількості в язкого мокро ­ тиння ; вислуховується велика кількість дистанційних хрипів у тяжких випадках дихання над легенями майже не вислухо ­ вується (« німа » легеня ).

СТАДІЇ АСМАТИЧНОГО СТАТУСУ І стадія ( відносна компенсація ) II стадія ( декомпенсація ) III стадія ( гіпоксична кома )

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ І СТАДІЇ (ВІДНОСНА КОМПЕНСАЦІЯ): вимушене по ­ ложення сидячи, спираючись на руки тахіпное із значно подо ­ вженим видихом нападоподібний кашель з невеликою кількістю в язкого мокротиння. шкіра бліда, ціаноз губ, носогубного три ­ кутника, акро або загальний ціаноз

грудна клітка здута у фазі вдиху екскурсія обмежена в легенях коробковий перкуторний звук при аускультації легень ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. « тон » серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою, тахікардія. печінка збільшена, чутлива при пальпації. артеріаль ­ ний тиск підвищений.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ II СТАДІЇ (ДЕКОМПЕНСАЦІЯ): дитина у свідомо ­ сті збуджена або апатична Загальний ціаноз шкіри і слизових оболонок обличчя одутле вени шиї набухлі

виражена задишка дихання часте, шумне, з подовженим видихом з різким втягнен - ням міжреберних проміжків, надключичних та епігастральних ділянок, яремної ямки обмежена екскурсія грудної клітки

В ле ­ генях перкуторно коробковий звук Аускультативно : дихання різко ослаблене, зменшується кількість хрипів, дихання не прослуховується в нижніх відділах легенів синдром « німих леге ­ нів » З боку серця : тахікардія, пульс слабкого наповнення, арит ­ мічний Тони серця глухі Артеріальний тиск знижений Печінка збільшена, чутлива при пальпації.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ III СТАДІЇ (ГІПОКСИЧНА КОМА): стан тяжкий ди ­ тина непритомна спостерігається дифузний ціаноз ДНІІІ стадії, гіпотонія зниження серцевої діяльності гіповолемія.

НЕВІДКЛАДНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ НАПАДІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ Заспокоїти дитину і надати їй зручного положення на - півсидячи. Забезпечити доступ свіжого повітря. Призначити інгаляції сальбутамолу (0,1 мл ), беротеку (0,2 мл препарату на 1 вдих ) 1 вдих 2-3 рази на добу або внутрішньо : ксантини (3-5 мг на 1 кг маси тіла на добу ), а саме : доксофілін ( аерофілін ) відповідно до віку. Муколітичні та відхаркувальні препарати : лазолван ( ам - броксол ) у віковій дозі.

Внутрішньовенне введення ( струминне або краплинне ) 2,4 % розчину еуфіліну в розрахунку 5-7 мг на 1 кг маси тіла на ізотонічному розчині натрію хлориду ( до мл ). Алупент у дозі 0,2-0,5-1 мл 0,05 % розчину в мл ізотонічного розчину натрію хлориду, внутрішньовенно краплин ­ но або підшкірно (0,5-1,0 мл ). Бронхолітичні препарати : Р 2 - антагоніст короткої дії сальбутамол, фенотерол (1 вдих 3 рази на добу ) і препарати тривалої дії серевент, формоте - рол ; холінолітики атровент, тривалість дії до 6 год., доза 2 вдихи аерозолю 3 рази на добу ; Препарати ксантинового ряду : теофілін внутрішньо по 1/4- Уг таблетки, школярам Уг -1 таб ­ летку 1 -2 рази на день ; також застосовують пролонговані форми теофіліну ( теопек, ретафіл ). Зазначені препарати мають побічні дії : біль у серці, головний біль, нудота, блювання, тому за хвори ­ ми проводять постійне спостереження ;

з шестирічного віку можна застосовувати доксофілін ( аеро ­ філін ) внутрішньо 1/2 таблетки 2-3 рази на добу. Аерофілін практично не викликає вищезазначених побічних ефектів, тому не вимагає моніторингу концентрації препарату в крові і, відпо ­ відно, не вимагає постійного спостереження за хворими ; комбіновані антиастматичні аерозолі, що містять симпато - міметики та холіноблокатори : дітек, беродуал, інтал плюс. Локальні протизапальні, протиалергійні препарати ( ба ­ зисна терапія ): інтал дозований аерозоль (2 вдихи 4 рази на добу ); або тайлед ( у 4-10 разів ефективніший, ніж інтал ) 2 ін ­ галяції 2 рази на добу ; або місцевий кортикостероїд ( флексотид, будесонід ) інгаляції 2-3 рази на добу. Для ефективного дозування для дітей молодшого віку за ­ стосовують спейсер.

Глюкокортикоїди дозою 5-7 мг на 1 кг маси тіла на добу внутрішньовенно краплинно. Еуфілін внутрішньовенно краплинно 6-9 мг на 1 кг маси тіла одноразово з переходом на пероральну підтримуючу дозу до 20 мг на 1 кг маси тіла на добу. Інгаляції % зволоженого кисню через маску або но ­ совий катетер.