Стародавня віра не мала якоїсь послідовної глибокої системи, не мала своїх непохитних догматів, а тому з плином часу легко змінювалася, як змінювалася географічно у різних місцевостях. Але головне було незмінним: природа жива, нею керують різні боги, які шкодять або допомагають людині, але шкідливих богів можна вмилостивити. Кожна назва божества не поєднувалася виключно з якоюсь однією його якістю, так щоб не стосувалося іншої, навпаки, кожна повністю виражала все, що божеству приписувалося. До кожного бога зверталися з молитвою про щастя; у кожного шукали відповіді небесної мудрості; перед кожним промовляли молитви і приносилися жертви; кожний був покровителем родючості, громадського і сімейного щастя та війни.

Потерчата. Потерчата. Так називали душі дітей, що народилися мертвими або померли нехрещеними.Їх голоси були схожі на квакання жаби. Хто почує голос потерчати, кажуть повір'я, повинен пожаліти нещасну душу: кинути хустину, рушник або шматок полотна як крижмо для хрещення і промовити: «Іван та Марія! Хрещу тебе в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь», і дати ім'я дитині. Русалка Русалка.Це підступні красуні мешкали у річках,озерах,болотах.Іноді у постаті русалки поставали як і молоді дівчата,а іноді-потворні бабки.Їх боялися,вони могли залускутати,вбити або вкрасти дітей.

Насправді, нечиста сила могла не лише пустувати й шкодити,але й допомагати.Треба лише знайти підхід.Існувало багато обрядів і звичаїв.Намагалися товорішувати із домовиком,бо він міг наробити чимало шкоди.Для цього йому залишали їжу,а при переїзді в новій будинок кликали із собою.

З гущавини лісової Лісун (Лісовик, Щезник)- Лісун (Лісовик, Щезник)- лісовий бог. Живуть лісуни (лісовики) на густих деревах або в дуплах сухих дерев, по ночах дико верещать або стогнуть і лякають людей. Усяка лісова звірина слухняно ставиться до господарів лісу. Мавка Мавка міфічна істота, переважно дівчина, що живе в лісі на дереві, гойдається на гілках дерев і заманює хлопців, щоб залоскотати до смерті. За подругу має русалку, яка живе у воді. Інша назва Літавиця.

В Русальній тиждень(за 7 днів до зеленої неділі,або Трійці)КРАЩЕ НЕ ЗНАХОДИТИСЯ БІЛЯ ВОДИ-у цей час русалки дуже пустують

Дворовик Дворовик добрий дух обійстя, бог, що охороняє від мору, пожежі, грабунку всю живність і все добро у дворі селянина. Сприяв збагаченню, добробуту, щастю хлібороба. Домовик Домовик бог домового вогнища, вартовий дому, покровитель і охоронець родини; живе під піччю або в запічку. При переході на нове житло господиня топила востаннє піч, після чого вигрібала весь жар у чистий горщик, примовляючи: «Ласкаво просимо, дідусю, на нове житло». У новій оселі жар висипався у піч. Злидні Злидні міфічні істоти, домові карлики, що поселяються там, де й Домовик, якщо він не догляне родину або та потрапить у велике нещастя. Щоб позбутися їх, слід певним чином змінити життя або взагалі покинути оселю. Кікімора. Кікімора. Її називали дружиною домовика.Як правило,це старі баби.Вона могла допомагати господині,але частіше шкодила:заважала спати,била посуд.

Польовик Польовик міфічна істота, що полюбляє качатися по полю, тоді збіжжя полягає. Часом він набуває вигляду козла. Упи́р Упи́р міфологічний образ у фольклорі европейських народів: мрець, який нібито виходить з могили, щоб смоктати кров живих людей. Українські міфологічні леґенди малюють образ Упира як старшого над відьмами. Образ його зустрічається і в українській літературі, зокрема в творах І. Котляревського, І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки та ін. Скарбник Скарбник охоронець скарбів свого господаря, який після його смерті з'являється зі зграєю круків, щоб вирвати запродану йому душу. Інколи цей образ трактується по-іншому і пов'язується з законами та заклятими скарбами, які характеризувалися надзвичайними властивостями. Ці скарби поділялися на чисті (заховані людьми під час різних життєвих моментів) та нечисті (такі, що перебували під охороною нечистої сили). Скарбник (злий дух) охороняв нечисті скарби.

Підніміть вії Насправді Вій-не вигадка Миколи Гоголя,а ще один дійсний персонаж демонології. Імя цієї істоти пішло від слова вії:його тяжкі брови звисали до самої підлоги,підняти їх могли лише його слуги з допомогою вил.Ну а сам Вій був не красень:старезний дід з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить.Покритий листями дерев,коріннями дерев і шматками землі.Будь-яка людина,побачивши його, відразу вмирала. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії.

У тих же випадках, коли воду все ж вносили після заходу сонця, радили очистити її вогнем (зануривши у воду запалену трісочку).

Ці жінки… Богині (лісниці, мамуни) злобні і ворожі щодо людини істоти. Як і дика баба, богиня це висока, худа, з розпатланим волоссям жінка, що живе у печерах та неприступних місцях. Натрапити на неї можна в лісових хащах або в полі. Для захисту слід мати оберег металевий предмет, часник чи «тройзілля», «оделен зілля». Богині наділялися здатністю перевтілюватися, прибираючи вигляду та голосу певної дівчини чи молодиці, щоб заманювати чоловіків.

Зюзя бог зими у давніх українців, згодом у білорусів, що зображувався у вигляді діда невеликого зросту з білим волоссям та довгою сивою бородою, ходив босоніж у білому кожусі, у руці тримав залізну булаву. Літник божество теплих літніх вітрів, син Стрибога, що зображувався у вигляді смаглявого юнака в широких білих шароварах. Марена богиня весни, яку повязують із Купайлом. Але подекуди серед словян вона перетворилася на чарівницю, а то й смерть (Мару). Свято Марени відбувалося над водою, можливо, й назва така звідси: від лат. marinus морський. Інші назви Морена, Морина, Моряна. Овсень один із найбільших богів давньоукраїнського пантеону бог поліття й осені, щедрого врожаю та статків.

Хорс те саме, що бог Сонця, Дажбог, Радогост, Сва-рожич, Святовит. Але в багатьох памятках цей бог згадується окремо і встановити різницю зараз неможливо Троян бог місяця, ночі і будівництва; уночі був володарем трьох стихій неба, землі і підземелля. Народні перекази про Трояна також указують на троїсте, трилике божество бог місяця, ночі й будівництва. Уночі володар трьох стихій неба, землі і підземелля (тому зображується триглав)

Разом біля домашнього вогнища Пек бог домашнього вогнища разом із богом Чуром (Цуром), що опікувався добробутом родини, але не був таким привередливим, як Домовик, і його особливо не задобрювали, а просто шанували, бо вірили, що в разі небезпеки на ворога можна пустити закляття: «Цур тобі, Пек!»