МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ РОСІЇ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ-УЧАСНИЦЯМИ ЄВРАЗЕС Виконали:курсанти групи П10-1м Лещенко Марія Новотоцьких Анна

Розпад СРСР супроводжувався спробою одночасного створення економічного союзу, і тому разом з тим вдалося уникнути введення імпортних мит і підписати угоди про вільну торгівлю між усіма державами СНД на двосторонній основі. Росія підписала угоди про вільну торгівлю з усіма іншими державами ЄврАзЕС ­ Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Узбекистаном, Арменією, Молдовою і Україною, що регулюють, переважно, питання митно- тарифного регулювання між ними.

В угоді про вільну торгівлю, яка з Україною була підписана р., зазначається, що прагнучи до розвитку торгово-економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на основі рівності та взаємної вигоди, виходячи з суверенного права кожної держави проводити самостійну зовнішньоекономічну політику та забезпечувати виконання відповідних міжнародних зобов'язань і реалізацію проголошених намірів, Договірні сторони домовились не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

Договірні Сторони зобов'язуються не застосовувати кількісних обмежень або еквівалентних їм заходів на експорт та/або імпорт товарів, по відношенню до яких діє ця Угода. Кожна з Договірних Сторін не буде допускати реекспорту товарів, по відношенню до експорту яких, інша Договірна Сторона, з території якої походять ці товари, застосовує заходи тарифного та/або нетарифного регулювання. Договірні Сторони визначають перелік товарів, реекспорт яких заборонений, також обмінюються списками товарів, до яких застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання.

При здійсненні заходів тарифного і нетарифного регулювання двосторонніх економічних відносин, для обміну наявною статистичною інформацією, проведення митних процедур Договірні Сторони погодились використовувати єдину дев'ятизначну Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), засновану на Гармонізованій Системі описування і кодування товарів і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського економічного співтовариства.

Для досягнення мети Угоди про вільну торгівлю і відпрацювання рекомендацій по вдосконаленню торгово- економічного співробітництва між Росією та Україною, Договірні Сторони погодились заснувати спільну російсько- українську комісію. Аналогічні угоди були укладені Росією з іншими країнами ЄврАзЕС, та особливо повязаною з митних питань Росія стала з Республікою Білорусь та Республікою Казахстан. У рамках цих трьох держав сформувався Митний союз.

Підписання Договору про створення єдиної митної території і формування Митного союзу 6 жовтня 2007 та Плану дій з формування Митного союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства на рр. визначили стратегію і послідовність кроків по створенню Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації.

За останній рік Митний союз поповнився такими членами: Вірменія (з 10 жовтня 2014), Киргизія (з 1 травня 2015 року). Крім того кандидатами до членства у Митному союзі ЄврАзес є : Таджикистан (оголошено про намір вступу ­ 26 вересня 2012 р.) Сирія (оголошено про намір вступу ­ 20 жовтня 2013 р.).

Митний союз ­- форма торгово- економічної інтеграції Сторін, яка передбачає єдину митну територію, в межах якої у взаємній торгівлі товарами, що походять з єдиної митної території, а також походять з третіх країн і випущеними у вільний обіг на цій митній території, не застосовуються мита та обмеження економічного характеру.

25 січня 2008 главами урядів Митного союзу ЄврАзес підписані угоди: про єдине митно-тарифне регулювання; про вивізні мита щодо третіх країн; про єдині правила визначення країни походження товарів; про єдині заходи нетарифного регулювання відносно третіх країн; про проведення узгодженої політики в галузі технічного регулювання, санітарних і фітосанітарних заходів; про застосування спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів по відношенню до третіх країн; про визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон Митного союзу; про ведення митної статистики зовнішньої і взаємної торгівлі товарами Митного союзу; про принципи стягнення непрямих податків при експорті та / або імпорті товарів, виконанні робіт, наданні послуг в Митному союзі.

12 грудня 2008 р. главами урядів були підписані міжнародні договори, що забезпечують діяльність Комісії та Секретаріату Комісії Митного союзу, а також прийнято цілу низку угод з метою формування правової бази Митного союзу в частині застосування тарифних квот, тарифних пільг, єдиної системи тарифних преференцій.

9 червня 2009 р. на засіданні Міждержради ЄврАзЕС на рівні глав урядів прийняті: Угоди про порядок введення та застосування заходів, які зачіпають зовнішню торгівлю товарами, на єдиній митній території щодо третіх країн; про правила ліцензування у сфері зовнішньої торгівлі товарами; рішення про вступ в силу Угоди про ведення митної статистики зовнішньої і взаємної торгівлі товарами Митного союзу від 25 січня 2008 року; схвалені етапи і терміни формування єдиної митної території Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації.

1 січня 2010 Митний союз почав функціонувати. Митно-тарифне регулювання в умовах Митного союзу (далі ­ МС) ґрунтується на двох групах нормативних правових актів: Порядок застосування ввізних митних зборів відносно іноземних товарів, що ввозяться на митну територію МС з третіх країн визначається актами МС. Вивізні мита, що сплачуються за товари, що вивозяться з територій держав-членів МС за межі митної території МС, регулюються національними законодавствами.

Дата прийняття Митного кодексу Митного союзу Структура Митного кодексу Митного союзу наступна: I. Загальна частина. a)Розділ 1. Основні положення. b)Розділ 2. Митні платежі. c)Розділ 3. Митний контроль. II. Спеціальна частина. a)Розділ 4. Митні операції, попередні подання митної декларації. b)Розділ 5. Митні операції, пов'язані з поміщення товарів у митний процедуру. c)Розділ 6. Митні процедури. d)Розділ 7. Особливості переміщення через митний кордон і здійснення митних операцій щодо окремих категорій товарів. e)Розділ 8. Перехідні положення.

В основу Митного кодексу Митного союзу були закладені положення Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (Кіотська конвенція), на яких базуються основні нововведення, які містяться у закріплені положень про митні процедури, під якими у митному законодавстві Білорусі, Казахстану та Росії розумілись митні режими.

Діяльність МС забезпечується низкою створених країнами- учасницями інститутів, юридична природа та функції яких кардинально відрізняються від тих, що існували до МС у тих чи інших формах в інтеграційних обєднаннях на пострадянському просторі. Такими інститутами МС є: Міждержавна Рада ЄврАзЕС, Суд ЄврАзЕС, Комісія МС, Експертна рада МС. Важлива роль у реалізації великих інвестиційних проектів у ЄврАзЕС надається Євразійському банку розвитку.

На сьогодні правову базу Митного союзу складають: Митний кодекс Митного союзу; міжнародні угоди з питань, не врегульованих Митним кодексом; Рішення Комісії Митного союзу.

Варто зазначити, що якщо термін утворення митного союзу всередині ЄС склав 9 років (1959–1968 рр.), то формування МС фактично розпочалося 1 жовтня 2009 р. з підготовкою до прийняття МК МС і закінчилося 1 липня 2010 р. Прискорений темп формування МС створив чимало правових проблем і колізій, зумовлених недосконалістю норм права обєднання. Пріоритет у митному регулюванні МС віддається законодавству МС. У разі, якщо цим законодавством певні відносини на рівні МС не врегульовані, застосовуються норми національного законодавства. В цілому, інституційна організація Митного союзу багато у чому нагадує Європейський союз. Основна різниця полягає у тому, що Митному союзу вага країн при прийнятті рішень визначається їх економічними показниками, у той час, як в ЄС переважає підхід, що враховує розміри населення. Вищим органом митного союзу є Міждержавна Рада на рівні глав держав і глав урядів. Виконавчим органом є Комісія митного союзу.

1.Евразийское экономическое сообщество. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 2.Развитие интеграции ЕврАзЭС. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 3.Суздальцев А.И. Таможенный союз ЕврАзЭс: сложный старт// Международная экономика. – – 4. – C. 38 – Формування єдиного митного союзу Російської Федерації, Республік Білорусії та Казахстану. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 5.Перспективи взаємовідносин України і Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації / А. В. Єрмолаєв, І. В. Клименко, Я. А. Жаліло, Н. Є. Пелагеша [та ін.]; за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, – 72 с.