Ок и мича жö пелысь розйыс!. Эг и тöдлы, воис ар. Ок, окота ветлыны вöр керкаö. Кольöм во папöй керкасö вöчис. Югыд, гажа, сöстöм, чöскыд пу дука. Нопйöс.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
ААББВВГГДДЕЕЖЖЗЗИИККААББВВГГДДЕЕЖЖЗЗИИКК ЛЛММННООППРРССТТУУЛЛММННООППРРССТТУУ ФФХХЦЦЧЧШШЭЭЮЮЯЯФФХХЦЦЧЧШШЭЭЮЮЯЯ.
Advertisements

Игнатьева Елена Константиновна Учитель русского языка и литературы высшей квалификационной категории Стаж работы – 21 год МОУ «Зональная СОШ» Лексика.
Чери кыйигöн.. Ок и гажа гожöм кад миянлы, челядьлы! Öд сэки ми мед уна шойччам да гажöдчам, тшöтш и удж вичмыштö. Дерт, позьö унатор казьтыштны да гижны,
Ок и мича жö пелысь розйыс!. Эг и тöдлы, воис ар. Ок, окота ветлыны вöр керкаö. Кольöм во папöй керкасö вöчис. Югыд, гажа, сöстöм, чöскыд пу дука. Нопйöс.
Кто такой Владимир Иванович Даль? Кто такой Владимир Иванович Даль? Как устроен словарь? Сколько слов в «Толковом словаре живого великорусского языка»?
Транксрипт:

Ок и мича жö пелысь розйыс!

Эг и тöдлы, воис ар. Ок, окота ветлыны вöр керкаö. Кольöм во папöй керкасö вöчис. Югыд, гажа, сöстöм, чöскыд пу дука. Нопйöс чукöрті, бура сьöкыд лоис: тшай,сакар, нянь – сов, истöг, кöлуй да мукöдтор. Понтöг огö мунöй! Чепысь лэдзöм бöрын Дик котöрöн мöдöдчис ме бöрся. Кадыс вöлі лун шöр бöр нин. Кöть и сёрмыштім, но мöдöдчим вöрлань. Небыдик тöвру ворсöдчис юрсиöн, гилöдіс чужöмбан, енэжыс сöстöм, кокньыдик кымöръяс катласисны – кывтісны. Лöнь тöв руысь шарöдчыштісны коръясыс: кыдз пулöн, бадьлöн, пипулöн. Водзынджык сулаліс гöрд рöма, быттьö мича платтьöа, пелысь, коръясыс гöгöрыс кокниа сайöдыштісны пелысь розъяссö. Ме судзöді медулыс увсö. Ок, мича жö вöлі пелысьыс! Видлі тусьсö и Диклы сеті, но вöлі ёна шома. Кезйöдöм бöрын котöртім водзö. Дик то водзö котöртас, то бöрö кольччыштас – радлö. Кöнсюрö кылісны лэбачьяслöн борд шыяс, Дик чепöсйылас налань, увтыштас, бара ме дорö котöртас. А ме мед не воштыны трöпаöс, век муні некытчö кежавтöг. Другöй мыйкö сувтовкерис, быттьö кывзысис, первой полігмоз, а сэсся шензьöмöн видзöді югъялысь нюрвыв гагъяс вылö. Биа гагыс вöлі зэв уна, быттьö енэжын дзирдалысь кодзувъяс. Эз кö батьöй сынöдас лый ружьеысь, ми Диккöд дыр на видзöдім на вылö. Керкаö воим сёрöн. Бать пинялыштіс сёрмöдчöмысь. Чай юыштöм бöрын войыд öдйö и колис. Садьми водз асывнас Диклöн увтчöмысь. Кöнкö матын кылö котшкöдчöм. Диккöд посводзас кыйöдчыштім, сэсся казялім: тотшкöдчö сизь. Абу вылö и пуксьöма, кос кондаö, котшкöдö – пучей корсьö. Ок и кажитчис меным тайö уджач лэбачыс! Но Дики сійöс повзьöдіс. Югдігас петім керкадорса вöрö, чöсмасим вотöсъясöн, сёйим чöд да намыр, вотім сэтöр да пув. А тшакыс мыйта! Урыдлы тöвбыд тырмас да шыръяслы и ёжъяслы.

Бать ылыстчöма вöрас, а миянлы тшöктöма петны гортлань. Но ми пока ворсім, ме пач ломтылі, чай пузьöдлі, верді Дикöс и öдйö-й луныд колис. Рытнас сёрмим ёна нин и эг петöй туйö, кольччим Диккöд кыкöн узьны. Сёйим, юим, ме воді, а Дик посводзын. Ёна нин пемыд вöлі, кывны кутіс тутсöм шы кодь. Лоис неуна шуштöм. Петі Дик дорö и кутім кывзысьны и видзöдавны. Кöні? Коді? Дыр сулалім, но век кодкö кыліс пу вылын. Дик ёна кутіс увтны, и лэбачыд лэбзис гора, борднас первой швачöдчис, бöрас миян весьтті. Тайö вöлöма войся гажöдысь, ыджыд сюзь. Дыр унмовсьыны эг вермы. Батьöй эз и лок. Асывнас петім гортлань. Луннас вöрыс вöлі мöд пöлöс. Эз вöв гажтöм, мичаа дзоридзаліс. Шонді пуяс косттіыс югъяліс. Ёнакодь тöлаліс, пуясыс копрасисны öта – мöд дорас, быттьö шöпкöдчисны и миянöс сералісны. А меным вöлі долыд! Быдтор аддзылі арся вöрсьыс, нимкодяси, воті тшак и вотöс, ворсі Диккöд. Серам петіс кöчиль вылö. Кор вöлі мунам вöр керкаö, сувтлім понöль бокö. Друг сы улысь чепöсйис кöчиль, повзьöма. Ме сöмын казялі дженьыдик бöж да еджыдик пель йывсö. Первойсö тшöтш шойöвошим,но бöрыннас сералышті Дик вылö: «Но и кыйсьысьяс жö ми!» Таво зэв уна буртор и чöскыд вотöс вöрыс сетіс. Уна пöтка вöрас эм кыйсьысьяслы. Ог и лöгав, мый ола ичöтик сиктын, быдма, велöдча да бöр локта аслам бать – мам дінö, чужанінö!