Ейфелева башта збудована у 1889 р. за проектом інженера Жана Ейфеля, від імені якого і отримала свою назву. У 1889 році в Парижі мала проходити Всесвітня виставка, на якій усі країни-учасниці збирались виставити все найліпше і найкорисніше, що вони мають і вміють. Французи почали думати, чим їх похавлитись, і вирішили збудувати велетенський нерухомий експонат - сталеву башту заввишки 321 м як символ уміння французьких інженерів і будівельників. На той час башта не мала ніякого практичного затсосування і використовувалась виключно як оглядовий майданчик; лише пізніше на ній було розміщено телевізійні антени.
Гранд-Опера (тобто Великий оперний театр) збудовано за проектом архітектора Шарля Гарньє у рр. З точки зору архітектури - це споруда еклектична, така, що поєднує в собі риси різних стилів. Театр дійсно дуже великий, вміщає понад 2000 глядачів; окрім того, особливістю французького оперного мистецтва є любов до пишних вистав з великою кількістю учасників. Так от на сцені театру можуть знаходитись до 450 виконавців - цілий батальйон !
Собор Нотр Дам де Парі (тобто Паризької богоматері) збудовано в рр. у готичному стилі. На фото ми бачимо головний, західний фасад собору, фланкований двома масивними баштами (ліворуч), нави і трансепт (тобто корпус, орієнтований поперек головної осі). На перехресті нави і трансепту встановлени шпиль заввишки 82 м. Зверніть увагу на велике кругле вікно-розетку на торцевому фасаді трансепту. Такі вікна - характерна ознака готичного стилю.
Періге - містечко на південному заході Франції. Церква Сен Фрон, представлена на фото, є однією з найбільш показових памяток романського стилю в архітектурі Франції. Вон збудована у рр., її три великих куполи і башта утворюють характерний силует, який неможливо ні з чим переплутати.
Реймс - місто на північному сході Франції. Воно уславилось своїм готичним собором, збудованим у рр. Цей собор вважається всесвітнім еталоном готичного стилю. Саме у Реймсі в 496 р. франкський король Хлодвіг прийняв християнство; з цієї причини пізніше, у ст., обряд коронації французьких королів виконувався у Реймському соборі. В 1914 р. під час Першої світової війни собор згорів від німецького артилерійського обстрілу.
Місто Каркасон знаходиться на півдні Франції, недалеко від іспанського кордону. Воно унікальне винятково добре збереженим ансамблем оборонних споруд ст. Загалом тут збереглось 48 башт і оборонні стіни, які подвійним кільцем оперізують місто. В лівому дальному куті аерофотознімка видно замок правителя; в нентрі - собор святих Назарія і Келсія. Слід знати, що реставраційні роботи в цьому місті розпочато у 1844 р. з ініціативи Проспера Меріме і Віоле ле Дюка. Ці роботи можна вважати початком сучасної наукової реставрації памяток архіетктури.
Місто Авіньйон на півдні Франції уславилось тим, що тут в рр. знаходилась резиденція папи - глави католицької церкви. Французькі королі 13 ст., вважаючи себе найсильнішими католицькими правителями у світі, розробили амбіційний план перенесення папської резиденції з Риму до Франції, а саме до Авіньйону. Палац, представлений на фото, збудовано у середині 14 ст. у готичному стилі. Слід знати, що папам ініціатива французьких королів сильно не сподобалась, і в історії папства цей період зветься авіньйонським полоном. Скориставшись послабленням Франції під час Столітньої війни, папство повернулось до Риму і зберегло незалежність від світських властителів.
Замок Азе ле Рідо збудовано у рр. для Жиля Бертело, який був головним фінансистом короля Франциска 1. Це прекрасний зразок архітектури французького Відродження. Звичайно, в часи розвитку артилерії він уже не міг використовуватись для оборони (та й внутрішні війни в обєднаній Франції вже не велись), замок слугував тільки палацем для господарів.
Фонтенбло - приміська резиденція французького короля Франциска 1. Замок збудовано у 1527 р. у стилі Відродження. На фото ми бачимо тільки невеликий фрагмент - сходову башту замку з красивими повзучими склепіннями.
Шамбор - мисливський замок, збудований у 1540 р. для французького короля Франциска 1. Цей замок не був призначений для оборони, але виключно для забави короля і двора, які тішились полюванням у навколишніх лісах. Замок - зразок французької архітектури доби Відродження.
Сорбонна - богословська школа, заснована в 1253 р. Робером де Сорбоном, він імені якого отримала свою назву. В середині 17 ст. вона увійшла до складу Паризького університету як його богословський факультет, і з того часу Сорбонною часто звуть весь університет. В приміщеннях Сорбонни і нині працюють факультети університету.
Версаль - невелике місто, пригород Парижа. Тут за короля Людовіка 14 збудовано приміську резиденцію, яка з 1682 до 1789 р. була головною резиденцією французьких королів. Головний фасад падацу має довжину 576 м - це мало підкреслити силу й могутність його власників. Версаль став зразком для багатьох резиденцій, таких як Цвінгер у Дрездені (Німеччина) чи Петергоф біля Сантпетербурга (Росія).
Малий Тріанон - один з палаців Версаля. Він збудований у 1764 р. у стилі класицизму.
Портоферайо - головне місто острова Ельба. Фортеця, яка представлена на фото, збудована у 1 пол.16 ст., коли острів був предметом боротьби європейських держав : Іспанії, Франції, Тосканського герцогства. Саме в цьому місті у рр. перебував у почесному засланні скинутий французький імператор Наполеон, звідси він здіснив останню спробу повернути собі владу над Францією (1815 р.).
Шартр - місто на півночі Франції. У 13 ст. міщани, як поважні громадяни свого часу, збудували для себе собор богородиці в готичному стилі. Цей собор було прикрашено вітражами - картинами зі шматків різнокольорового прозорого скла. Ці шматки скла підбирались по формі композицій, зєднувались між собою смужечками свинцю і монтувались у вікнах готичного храму. У соборі Шартра збереглись оригінальні вітражі 13 ст.
Жан Енгр ( рр.) - французький художник, яскравий представник стилю класицизму. Портрет мадам Девосе, виконаний у 1807 р., досить виразно представляє класицизм у живописі.
Готичні собори були не тільки зразками зразками уміння архітекторів і будівельників, але також і полем для розміщення творів монументального мистецтва, головно скульптури. Деякі собори налічують тисячі скульптур. На фото представлений фрагмент скульптурної композиції Зустріч Марії і Єлизавети, вирізьблений у 1240 р. для собору в Реймсі. Темою твору стало оповідання євангелія, як Марія - майбутня мати Ісуса Христа - зустрілась з Єлизаветою - майбутньою матірю Іоанна Предтечі.
Жан Гужон ( рр.) - французький скульптор доби Відродження. Фонтан німф (або фонтан Цноти) оздоблено його рельєфами, вирізьбленими у рр. для тріумфальної споруди, присвяченої вїзду короля Генріха 2 до Парижа. У 18 ст. ця споруда перероблена на фонтан. На фото представлено рельєф з тьома німфами - давньогрецькими богинями, уособленнями сил природи. Прекрасні молоді жінки тримають в руках глечики - символи водної стихії.
Жан Гудон ( рр.) - французький скульптор, який найбільше уславився своєю серією портретів. На фото представлено його портрет Марі-Франсуа Вольтера, виконаний у 1781 р. М.-Ф.Вольтер ( рр.) - найбільш відомий французький письменник 18 ст., духовний лідер Просвітництва, непримиренний ворог будь-якого мракобісся і особливо - католицької церкви. Автор великої кількості драматичних творів, повістей, памфлетів. Завдяки книзі Вольтера Історія Карла 12 атолицький світ познайомився з особою гетьмана Івана Мазепи. Скульптор зобразив письменника на повен зріст, у віці глибокої старості. Права рука безсило лежить на підлокотнику крісла. Але голова старця повернута до якогось предмета, який його цікавить, і на обличчі лежить характерний вираз скептичного ставлення до того, що він бачить.