ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ: СТАРІ ПРОБЛЕМИ ТА НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ Валерій Бойко

Формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності. У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».

На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт».

На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.

Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці Excel здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 і т. д. Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт. На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів. Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала експертна комісія.

Переведення тестових балів у оцінки за шкалою 100 – 200 балів. При цьому точкою відліку буле не нуль, а значення порогового балу. В результаті навіть абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100,5 балів, отримають можливість брати участь у конкурсному випробуванні під час вступу на навчання до вищого навчального закладу України