Ландшафтне мистецтво – об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ. Подібно архітектурі і містобудуванню ландшафтне мистецтво відноситься до просторових видів мистецтва. Формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини. В Україні видатні ландшафтні архітектори-дизайнери були: Діонізій МакКлер (1762–1853) – Новоселицький парк; Бартецький, Вітт, Штунге – парк Олександрія, Біла Церква Людвиг Метцель(1764–1848) – Софіївка (дендропарк), Умань

це творча діяльність людини, направлена на проектування оточуючого середовища з використанням природних елементів: рельєфу, ґрунту, води, рослин, каменю тощо.

Квітники – частина земельної ділянки (серед газонів або окрема), на якій вирощують квіти за різноманітними композиціями, з використанням каміння (альпійські гірки), штучних водоймищ тощо. Квітники служать для відпочинку й прикраси і залежно від конфігурації ділянки можуть бути різної форми – квадратні, овальні, округлі, прямокутні тощо Квітник включає певні елементи: квіткові насадження різної форми, доріжки, газон. Класичним вважається співвідношення цих елементів 3:5:8. При створенні квітника використовують різні форми квіткових насаджень: клумби, рабатки, групи, бордюри, міксбордери і одиночні посадки.

Декоративний город – ділянка з грядками строгої форми, на яких вирощують городину і декоративні рослини. Гряди звичайно мають бордюр з стриженого самшита. Сукупність гряд створює візерунок (зазвичай симетричний). Доріжки в декоративному городі зазвичай прямі, вкриті гравієм. Рокарій (кам'янистий сад) – ділянка, значну частину поверхні якої займають відносно крупні камені. В рокарії вирощують низькорослі рослини: кущики, рослини, що стеляться, подушковидні рослини. Використовують звичайно лише одну породу каменя. Камені викладають паралельними лініями або в природньому («хаотичниму») стилі. Альпійська гірка, або альпінарій – ділянка, на якій встановлюють великий камінь, що символізує гірську вершину, навколо нього розміщують камені меншого розміру, між ними висаджують рослини. Іноді для альпійськіх гірок використовують не лише гірські, але й інші рослини, схожі на гірські.

Водний квітник – ділянка з водоймою. Зазвичай складається з оздобленої камінням невеликої водойми, в якій ростуть водні рослини, а також з прибережних рослин, доріжки до водойми та лави. Партер (фр. parterre – «квітник» від parterre – «на землі»), або орнаментальний квітник – ділянка, на якій вирощують декоративні рослини, що утворюють візерунок (орнамент, арабеску).

Поверхня її завжди трохи опукла з ухилом 5-10°, тобто на кожен метр довжини радіуса поверхня піднімається на 5-15 см. Влаштовують клумби на тлі газону. Одночасно вони можуть бути деталлю або центром квітника. Рослини на клумбі саджають так, щоб вони утворювали візерунок або малюнок. Для оформлення клумб використовують малі архітектурні форми Клумба – це фігурна квіткова грядка; ділянка в формі геометричної фігури, круга, овала, квадрата, іноді прямокутника або зірчаста, в діаметрі від 0,75 до 6 м і більше.

Бордюр – частина квітника, оздоблює посадки квіткових і декоративно- листяних одно- або багаторічних рослин по контуру клумби, уздовж лінії доріжки, рабаток, газону, алей. Вони надають оформленню квітника закінченість. Бордюри влаштовують з квітучих або листяно-декоративних килимових, одно-або багаторічних низькорослих (до см) рослин.

Рабатка – квіткова грядка, що має форму полоси шириною зазвичай від 0,5- 1,0-1,25м (іноді ширше), а довжина 4-8 м і більше. Різновид партера. При цьому довжина рабатки повинна бути більшою за її ширину не менше ніж в три рази. Поверхня її завжди рівна, лише злегка піднесена до центру, щоб не було застою води. Якщо передбачається, що у рабатки буде односторонній огляд, то різновисокі рослини розташовують на ній «східцями», якщо ж у рабатки буде двосторонній огляд, то самі високі рослини розташовують в центрі. Рабатки з багаторічними рослинами використовують як рамку квітник, розміщують уздовж доріжок або будівель.

Висота рослин поступово повинна збільшуватися з боку перегляду від низьких до більш високих. По краю міксбордер облямовують бордюром. У міксбордерах, що займають частіше сонячне місце розташування, висаджують світлолюбні рослини. Якщо міксбордер з однієї сторони обмежений дорогою (доріжкою), а з другої - стіною (огорожею), то низькорослі рослини саджають вздовж дороги, а самі високі вздовж стіни (самими високими можуть бути також ліани, що обвивають стіну); рослини в центрі мають проміжну висоту. Вважається, що ширина міксбордера не повинна, більше ніж в півтора рази, перевищувати висоту самої високої рослини. Такого типу квітники вперше з'явились в Англії. Міксбордер (від англ. mix – «змішувати» і border – «межа») – витягнутий квітник, багатогрупові і багаторядні змішані посадки декоративних рослин (багаторічників, дворічників і річників) розташовані у вигляді природних груп біля стін, будинків, по краю більш високих посадок. Для міксбордерів рослини підбирають у такому асортименті, щоб вони цвіли з ранньої весни до заморозків. В міксбордері присутні як деревні рослини, так і трав'янисті.

Газон (від фр. gazon – дерен) – це декоративне покриття, яке складається з штучно висіяних, або висаджених рослин, які утворюють рівномірне площинне покриття. Розрізняють такі: Класи газонів: злаковий - найпоширеніші газони, які утворюють з суміші злакових культур; мавританський – влаштовують із суміші гарноквітучих однорічних рослин; з багаторічних ґрунтово-покривних рослин. Спортивні газони призначені для зайнять спортом, витримують значні механічні навантаження, мають дернину підвищеної міцності, протистоять розривам і проколам. Спеціальні газони – влаштовують на обочинах магістралей, санітарно-захисних зонах, промислових забудов. Закріплюють ґрунт, поглинають пил (травостій поглинає з атмосфери 30 тон пилу на гектар за період вегетації) і шум, підвищує вологість повітря і знижує температуру над газоном, а отже регулює тепловий режим території. Рулонний газон представляє собою заздалегідь вирощений щільний дерн. Такий дерн не має бур'янів, складається виключено з культурних газонних трав. Для захисту від надмірного витоптування трави газону в людяних місцях газони улаштовують на так званих газонних решітках. Типи газонів: Декоративні газони поділяють на: партерні газони– найбільш декоративні, влаштовують на передніх планах садово-паркової композиції. До таких газонів предявляють найбільші вимоги, повинні мати рівномірний густий однорідний травостій; садово-паркові газони – найчастіше використовують саме цей вид газону, стійкий до механічних пошкоджень, довговічний, тіньовитривалий; лугові газони – влаштовують на великих територіях, шляхом покращення існуючих травостоїв природного походження.

Солітери є крупними одиночними рослинами, що проявляють повною мірою свою красу лише окремо від інших видів. Солітером може бути як декоративно-квітуча, так і декоративно-листяна рослина. У дизайні солітери використовуються в тих випадках, коли необхідно різноманітити великий горизонтальний простір. Рослини для солітерів повинні мати красивий силует, бути ефектними, оригінальними. Солітером може бути високоросла штамбова троянда або декілька кущів троянд, зростаючих поблизу один від одного, які утворюють одну яскраву пляму. Як солітер використовуються декоративні чагарники, хвойні дерева і багатолітні рослини. Велике значення для солітера має фон: на запущеному, недоглянутому газоні навіть самий декоративний солітер навряд чи виглядатиме ефектно. Як фон для солітера використовують акуратні газони і добре сформовані хвойники і чагарники.

Перголи, трельяжі, альтанки – це малі архитектурні форми для декорування, яких використовуються вюнкі рослини. Трельяж – садово-паркова опора, виконана з дерева чи металу у вигляді ажурної решітки, стінки обсаджених декоративними в'юнкими рослинами. Трельяжі прикріплюють до стін будівель або роблять у вигляді окремої конструкції, за допомогою якої можна обмежити будь- яку зону саду, закрити непривабливі споруди або виділити майданчик. Пергола – це декоративна конструкція, яка складається з дерев'яного або металевого каркасу з плоскою або сферичною поверхнею. У композиції саду пергола являє собою елемент, який підкреслює місце відпочинку і створює ефект самоти.

Альтанка (італ. alt – «високий»; пол. Altanka – «відкрита тераса») – спочатку так називали великі балкони, потім так почали називати площадки, виступи та бесідки, звідки можна насолоджуватися оточуючим краєвидом, пейзажем.