Тварини царство переважно багатоклітинних еукаріотичних організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. Однак тварини не завжди ведуть активний спосіб життя і є гетеротрофами. До тварин належать ссавці, птахи, риби, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви ощо. У побуті часто під словом тварини розуміються лише чотириногі наземні хребетні (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» закріплено широке значення. Людина відноситься до царства тварин, але традиційно розглядається окремо навіть професійні біологи вживають обороти «тварини і людина» або «тварини, включаючи людину». Характерні особливості тварин: * гетеротрофне живлення; * рухливість, активність; * мінлива форма тіла; * ріст, обмежений певним періодом життя; * подразливість ; * у клітинах відсутні клітинні стінки, пластиди, крупні вакуолі; * запасною речовиною клітин є глікоген. Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією. Зоологія наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протистологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія паразитичних червів, карцинологія ракоподібних, арахнологія павукоподібних, ентомологія комах, малакологія молюсків, іхтіологія риб, батрахологія земноводних, герпетологія плазунів, орнітологія птахів,мамаліологія ссавців.

Найпростіші - предки сучасних членистоногих - існували на земній кулі ще 600 мільйонів років тому. Це були перші тварини, що населяли Землю. Деякі з них дуже примітивні, інші - досить високо розвинуті. Здебільшого вони дихають за допомогою зябер і живуть у водному чи максимально вологому середовищі. Існує близько 35 тисяч видів найпростіших, із яких приблизно 12 тисяч мешкає на суші. Деякі є хижаками, інші - травоїдними. Молюски (mollusca), яких у наші часи нараховується близько 130 тисяч видів, існували вже на початку Кембрійської ери. Виділяються два підтипи молюсків - первісні, безчерепашкові (aculifera) та черепашкові (conchifera). Всі молюски мають м'які тіла, їхній хребет покритий шкіряно-м'язовою мантією. Голкошкірі (echinodermata) мешкають на морському дні. Вони мають променеподібну будову тіла і внутрішній вапняковий скелет. Нині відомо близько видів голкошкірих. Представники найпростіших навадені нижче:

Назву безхребетні" було запроваджено для визначення всіх тварин, які не мають хребта. До безхребетних належить більш як 95 відсотків усіх відомих тварин. Членистоногі (arthropoda) - найчисельніша частина тваринного світу. Їхньою характерною ознакою є зовнішній хітиновий скелет. Тіло членистоногих поділене на сегменти, з кожного сегмента виростають кінцівки з суглобами, що з'єднують окремі зчленування. Кінцівки можуть бути для різних цілей. Наприклад, головні кінцівки іноді виконують роль ротових органів. Комахи (insecta) є найчисленнішою групою серед членистоногих. Відомо, що існує майже мільйон представників цієї групи. Клас комах ділиться на два підкласи: крилаті комахи і безкрилі. Комахи мають три пари кінцівок, черевце, окремі із них мають крила. Павукоподібні (arachnida) та споріднені з ними тварини відрізняються від комах тим, що їхнє тіло складається із двох частин: головогрудей (cephalothorax) та черевця. Більшість павукоподібних має чотири пари кінцівок.

Змії, ящірки, крокодили, алігатори та черепахи утворюють клас плазунів (reptilia), але є близькими родичами птахів та ссавців. Основна відмінність між ними у тому, що плазуни є холоднокровними, тобто температура їхніх тіл залежить від температури навколишнього середовища. Тому, аби нормально функціонувати, вони потребують тепла, і це досить-таки сильно обмежує їхню спроможність до виживання в холодному кліматі. Шкіра в плазунів суха і покрита роговою лускою. Дрібні плазуни вилуплюються з яєць, і від дорослих особин відрізняються лише розміром. Плазуни існували на Землі набагато раніше, ніж птахи і ссавці. Жаби, ропухи й саламандри - це земноводні (amphibia), які становлять найпримітивнішу форму хребетних. Вони походять від істот, що залишили водне середовище близько 370 мільйонів років тому. Земноводні є материковими тваринами, котрі народжуються у воді. Тому земноводні, які тільки-но вилупилися, мають зябра, які потім перетворюються в легені. Земноводні дихають крізь тонку, вологу і м'яку шкіру.

Птахи (aves) - це теплокровні істоти, які дихають повітрям. Нині у світі є понад 9 тисяч видів птахів, що поділяються на 28 рядів, їхнє тіло покрито пір'ям, голова маленька, має дзьоб, кістки порожнисті, є додаткові повітряні мішки, що забезпечують їм так зване подвійне дихання; їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Крила у птахів прикріплені до жорсткої грудної клітки із добре розвиненими гребенями грудини. М'язи, які дозволяють птахам літати, становлять майже 15% від їхньої загальної ваги. Птахи є єдиними (крім кажанів) літаючими хребетними. Усі птахи належать до класу яйцеродних. Первісні птахи, що жили близько 140 мільйонів років тому, вже мали оперення. Багато видів птахів з'явилися понад 70 мільйонів років тому. Більшість сучасних видів існують вже 40 мільйонів років. Завдяки здібностям пристосовуватися до навколишнього середовища, яка склалася у птахів в процесі еволюції, на земній кулі вони живуть майже повсюди.

Ссавці (mamalia) є теплокровними тваринами. Це найбільш організований клас з підтипу хребетних. Ссавці діляться на три групи: найчисельніша - плацентарні (placentalia) і яйцекладні (monotremata) - це яйцеродні ссавці, до яких належать качкодзьоб і єхидна, а також сумчасті (тагзиріаііа), представником яких є кенгуру. Нині у світі існує близько 4 тисяч видів ссавців. Мозок у них більший і влаштований набагато складніше, ніж в інших тварин. Завдяки великим півкулям мозку більшість ссавців може мати розвинений нюх, зір та слух. Так само, як і птахи, ссавці є теплокровними, а це означає, що температура їхнього тіла не залежить від температури довкілля. Завдяки цьому ссавці зуміли пристосуватися до життя майже у всіх районах земної кулі, окрім дна океанів й центральної Антарктиди. Усі ссавці (крім яйцекладних) є живородними, їхня шкіра покрита шерстю, є жирові і потові залози, а молодняк живиться молоком матері.

Усі із понад видів відомих риб (pisces) - це водні, холоднокровні хребетні, що дихають зябрами. Частина риб пристосована до проживання в прибережних зонах, інші - в глибинних. Є також такі, що можуть протягом короткого часу перебувати поза водним середовищем (напр., літаючі риби), і які можуть поглинати кисень із води і атмосфери. Клас риб ділиться на підкласи: кистепері, променепері, повнороті, дводишні, щиткові і лопастепері. Риби пристосувалися до водного середовища - крім зябер, якими дихають, вони мають парні плавники, що служать їм органом слуху. Тіла риб вкриті слизуватими клітинами і лусочками, що містять субстанцію, яка зумовлює забарвлення тіла. Риб'яча луска виробляється шкірою. Риб'ячий скелет буває хрящовим, частко-во окостенілим, чи кістковим. Більшість риб є хижаками і харчуються планктоном, травоїдні риби є винятком.

При появі одних живих істот їх попередники зникали. Іноді причини вимирання були цілком природні: змінювалися клімат і рослинність, в житла мирних тварин вторгалися люті хижаки... Але часто у зникненні окремих видів тварин винні люди: на звірів полюють заради м'яса та вовни, їх природне місце існування знищується в результаті вирубки лісів, осушення боліт і будівництва. В даний час люди усвідомили небезпечні наслідки цього і майже в усьому світі прийняті закони, що захищають рідкісних тварин. Купідон прерій мешкав у Північній Америці. Птах вирізнявся своїм амурним церемоніалом: розправивши крила і розпушивши хвіст, самець бив лапами об землю, намагаючись сподобатися самці. Щоб зробити себе привабливим, купідон роздував розташовані на шиї помаранчеві кулі. На купідонів, як на дуже цінну дичину, йшло полювання, а до 1930 р. птах був повністю винищений.

Тасманійський вовк жив у Австралії і на острові Тасманія. На животі у тварини така ж сумка, як у кенгуру. Це був грізний хижак, своїм жертвам він міг прокусити череп! Сумчастих вовків винищили скотарі, що оберігали свої стада від частих набігів. У 1936 році був прийнятий закон, який забороняв полювання на сумчастого вовка, але в 1961 році зник останній хижак цього рідкісного виду.

Черепаха мейоланья була дивовижною твариною: її панцир міг досягати 1,3 м в довжину, на голові у черепахи були роги, на кожній з лап - кістяні пластини, а на хвості - гострі шипи. Черепаха жила в Австралії, Новій Зеландії, а також на кількох довколишніх островах. М'ясо черепахи було дуже смачним, і це стало причиною її повного винищення.

Зебри гуагга жили в тропічній частині Південної Африки ще в минулому столітті. Цікаво, що смугастою ця зебра була лише наполовину! Винищили цей вид голландські колонізатори, які жили в Південній Африці, Вони вбивали зебр заради м'яса, а зі шкіри робили мішки. Зебра гуагга була повністю винищена до 1880 р.

Тур - великий родич бика. Тисячі років ці дикі тварини бродили по лісах Європи та Азії. Останній з турів був убитий в Польському королівстві в 1627 році. В даний час вчені намагаються шляхом схрещування корів і биків різних порід знову вивести цю красиву тварину.

Японський вовк, або шаману, був найменшим з вовків: в довжину його тулуб разом з хвостом досягало всього 1м! Місцеві жителі, проте, не любили цього хижака і полювали на нього. Крім того, користувалося попитом цінне хутро тварини. Останній шаману був убитий в 1905 році.

Моа - гігантський птах, ще 200 років тому мешкав у Новій Зеландії. Існувало тринадцять різних видів моа, причому ріст найбільших особин досягав 3 м, а вага кг! На цього родича страусів посилено полювали тубільці, що приблизно в 1700 році призвело до повного винищення цих птахів.