Технологія штукатурних робіт 2 розряд Тема 4. Накидання розчинових сумішей навкидь
Призначення конструкції простої штукатурки Штукатурні роботи це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваної поверхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і на ступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техноген них впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд.
Звичайна штукатурка Звичайні штукатурки виконують з єдиною метою вирівнювання поверхні будівельних елементів, які потім опоряджують шпалерами або фарбують різноманітними малярними сумішами. її, як правило, наносять на поверхні окремими шарами, що виконують певні функції. Просту штукатурку («під сокіл») застосовують для штукатурення у підвалах, складах, тимчасових будівлях, а також у підсобних приміщеннях громадських та промислових будівель. Проста штукатурка завтовшки не більш як 12 мм складається з двох шарів. Після нанесення розчину на поверхню його розрівнюють соколом затирають теркою. Поліпшену штукатурку («під правило») застосовують у житлових і громадських будівлях (дошкільні дитячі заклади, школи) масової забудови. Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів, загальна товщина якої не перевищує 15 мм. Затерту теркою штукатурку перевіряють контрольним правилом завдовжки 2 м.
Роль штукатурних шарів Штукатурка складається здебільшого з трьох шарів: набризку, ґрунту і накривки. Набризк і грунт називають підготовчими шарами, а накривку оздоблювальним. Набризк це перший шар штукатурки, товщина якого на кам'яних поверхнях становить З5 мм, а на дерев'яних 5 9 мм. Цей шар накидають рідким розчином (рухомість 1012 см). Грунт виконують густим і пісним розчинрм (рухомість 79 см). Товщина його на кам'яних поверхнях становить 45 мм, на дерев'яних 5 7 мм. Накривку наносять рідким розчином (рухомість 1012 см) з великим вмістом в'яжучого матеріалу і дрібнозернистим заповнювачем. Товщина накривного шару не перевищує 2 мм. Штукатурні шари: а простої штукатурки; б поліпшеної та високоякісної штукатурок, 1 оббризк; 2 грунт; 3 накривка
Нанесення штукатурних шарів Набризк наносять на змочену водою поверхню вручну або механізовано. Товщина набризку повинна бути 5мм на кам'яних, бетонних і цегельних поверхнях і не більш 9мм на дерев'яних. Чим рідше приготовлений і нанесений розчин набризку, тем він краще зчепиться з поверхнею, і тем міцніше будуть триматися наступні шари Ґрунт наносять способом накидання. Розчин для ґрунту готують трохи густіше, чим для першого щару, тому що ґрунт - це основний за обсягом шар штукатурного розчину - намету. Залежно від товщини, розчин наносять за кілька прийомів. Другий і наступні шари можна наносити намазуванням. Товщина шарів залежить від виду розчину: цементний - не більш 10мм, вапняний до 20мм, а на укосах та інших стовщених місцях - і більше. Останній шар ґрунту вирівнюють особливо ретельно.
Нанесення накривного шару Накривний шар (накривку) наносять на ґрунт, що схопився. Якщо ґрунт пересохнув, його змочують водою. Товщина накривного шару 1...2мм. Накривку наносять способом накидання або намазуванням, потім розрівнюють соколом або півтерком. Розчин для накривки готують на дрібному піску. Вапняно - гіпсову штукатурку найкраще накривати без додавання гіпсу. Від тривалого тертя й змочування водою під час затирання гіпс відмоложується, сильно знижуючи міцність накривки.
Якість штукатурних шарів У процесі штукатурення періодично перевіряють якість шарів штукатурки контрольним правилом і шнуром з виском, виправляючи неточності. Відхилення поверхонь від вертикалі та горизонталі мають відповідати вимогам до поштукатурених поверхонь.
Способи накидання розчинової суміші Приготовлений розчин набирають (накладають) на сокіл штукатурною кельмою. Для цього сокіл одним кінцем обпираються на ящик, другий кінець піднімають під кутом 25-30° над ящиком і кельмою швидко набирають на сокіл порцію розчину (2-4 л), оправляють його, тобто знімають із країв надлишки, щоб попередити втрати розчину при його перенесенні від ящика до місця укладання. При нанесенні розчину на стіну сокіл повинен бути нахилений до стіни. Тоді рука, що тримає сокіл, буде захищена від влучення на неї розчину.
Способи накидання розчину
Способи накидання розчинової суміші навкидь кельмою з сокола, ящика Розчин із сокола набирають правим ребром або кінцем кельми. Кельму з розчином підносять до стіни, кистю руки роблять змах кельмою з різкою зупинкою, при цьому розчин злітає на поверхню. Однак занадто сильно змахувати рукою не можна, тому що розчин буде розбризкуватися. Наносити розчин можна на різних рівнях, ліворуч праворуч і праворуч ліворуч. Правильне положення корпуса робітника знижує його стомлюваність і підвищує продуктивність праці.
Накидання розчинної суміші ковшом на стіни та стелю Значно підвищується продуктивність праці й зменшуються втрати розчину при накиданні набризку ковшем. За один рух ковшем залежно від його об'єму можна накидати на поверхню до 1,5 л розчину. Роботу виконують так: на відстані м від стіни встановлюють ящик з розчином. Взявши в руки ківш, набирають у нього розчин і сильним паралельним стіні рухом зверху вниз накидають його на поверхню так, щоб утворювався тонкий рівномірний шар. Штукатурним ковшем можна накидати розчин на поверхні всіх видів.
Прийоми накидання розчинової суміші навкидь ковшем на стіни і стелю При штукатуренні стелі, розчин доводиться наносити з різних положень від себе, над собою й через плече. Якщо неможливо купити або виготовити штукатурну кельму, то можна зробити найпростіший совок і сокіл з бортиками Розчин наносять так само, як і кельмою. Совок виготовляють із покрівельної сталі або дюралюмінію товщиною до 1 мм. Совком можна не тільки накидати, але й намазувати розчин
Інструменти для штукатурних робіт