Міністерство науки і освіти України Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г.С. Сковороди. Суспензії Виконав Студент 33 групи Природничого факультету Бурейко А.О. Харків 2007 Кафедра хімії.

Основні приклади СУСПЕНЗІЙ 1. Глиняне тісто, яке застосовується у керамічному виробництві, 1. Глиняне тісто, яке застосовується у керамічному виробництві, цементні та вапняні розчини, які застосовуються у будівництві цементні та вапняні розчини, які застосовуються у будівництві 2. Суспензіями являються суспензії пігментів у органічних середовищах, що застосовують в якості масляних фарб та кольорових лаків, 3. Суспензії графітів та вугілля, що застосовують для створення центрів кристалізації з метою запобігання утворення накипу у котлах і т.д. 4. Різноманітні лікарські засоби. 5. Грязьові селі. 6. У хімічному виробництві технологу доводиться зустрічатися зі суспензіями при отриманні солей в метало кристалічному стані.

Отримання суспензій Як і інші високодисперсні системи, суспензії можна одержувати як конденсаційними, так і диспергаційними методами, На практиці суспензії частіше готують диспергуванням нерозчинних у певній рідині твердих речовин чи розмішуванням у ній заздалегідь виготовлених порошків відповідного степеня дисперсності.

Стабілізація суспензій Якщо у систему ввести ПАР (наприклад, мило), її молекули адсорбуватимуться на гідрофобній поверхні графіту своїм вуглеводневим радикалом Частинки суспензії стають гідрофільними і покриваються гідратною оболонкою, що надає їй агрегативної стійкості

Суспензію можна стабілізувати також іонами – стабілізаторами, адсорбція яких на поверхні частинок призводить до утворення подвійного електричного кулі і виникнення ζ-потенціалу Відштовхувальна дія дифузної частини ПЕШ стабілізує суспензію. Якщо ж додавати занадто велику кількість того чи іншого електроліту, те, подібно до золів, агрегативна стійкість системи зменшується і суспензія руйнується.

Як і в звичайних колоїдах, агрегативної стійкості суспензій можна досягти, застосовуючи домішки ВМС : молекули обволікають частинки суспензій, не дозволяючи їм злипатись За певних умов введення ВМС у достатніх концентраціях спричиняє структурування суспензій й утворення драглів. При цьому в'язкість суспензії різко зростає і вона стає не лише агрегативно, але й кінетично стійкою, бо частини дисперсної фази позбавлені рухливості і не можуть осідати.