Наталія Даниленко - патріот, меценат, громадський діяч, наша славна землячка. Пані Наталя народилася 2 червня 1925 року в с. Бужани на Волині і вважала себе волинянкою, хоч мешкала у м.Сомердейл (штат Нью-Джерсі, США).

Дитячі роки Наталі пройшли у селі біля бабусі і дідуся, який був лікарем панів Ледуховських. Бабуся вчила онучку читати українською, польською, російською. Від дідуся, Остапа Горового, дівчинка засвоїла уроки патріотизму. Згодом навчалася у Львові, але на канікулах завжди гостювала у дідуся. З початком війни повернулася у село. Разом із дідусем допомагала воякам УПА. Остапа Горового фашисти заарештували і відправили у концтабір, де він був розстріляний. Після арешту лікаря сімя виїхала із села.

Час ішов… Настав 1991 рік. Наталія Даниленко швидко інтегрувалася в українське суспільство незалежної України. У вересні вона була учасницею Міжнародного симпозіуму Леся Українка і світова культура, що проходив у Луцьку, тоді ж, через піввіку, знову ступила на землю свого дитинства.

Наталя Даниленко в 1991 році побувала у середній школі с. Бужани, цікавилася життям села, розповідала про себе. Доля закинула її за кордон: навчалася на хімічному факультеті в Німеччині. Після війни виїхала до Канади, згодом до Америки, куди перевезла бабусю та маму з малолітньою донькою. Працювала важко і багато, бо опікувалася своєю родиною.

Іван та Наталя Даниленки були ініціаторами конкурсу на створення живописного портрета Галшки (Єлизавети) Гулевичівни - однієї із фундаторів найдавнішого у Східній Європі вищого навчального закладу - Академії. Цей портрет Образ жінки - образ матері зайняв почесне місце в Конгресовій залі Національного університету Києво-Могилянська академія. За ініціативою і фінансової підтримки цієї дивовижної жінки у приміщенні Києво-Могилянської академії було створено Інформаційний центр українських жіночих організацій (ІЦУЖО) України і діаспори. Пані Наталя опікувалася студентами-сиротами, дітьми-інвалідами.

Наша землячка була хорошим і давнім другом Національного університету Острозька академія. Подружжя Даниленків ініціювало і фундувало щорічні конкурси наукових студентських робіт під загальною назвою Шанувати минуле - будувати майбутнє. Тематика конкурсів охоплювала українські народні традиції, роль жінок в історії України, боротьбу УПА та акцію Вісла, долю українських остарбайтерів під час воєнних лихоліть. Пані Наталя підтримувала діяльність Інституту української діаспори в Острозькій академії. У 2004 році Наталію Даниленко було нагороджено медаллю Князь Василь-Костянтин Острозький.

Особлива заслуга пані Наталі у царині видавничої справи. Вона видала книгу Сувій полотна (Нью-Йорк, 1990) Ірини Сеник - жінки-політвязня, яка 34 роки провела в тюрмах та на засланні за те, що була звязковою УПА. Провела величезну організаційну роботу у підготовці і виданні книг Український жіночий одяг (Торонто-Філадельфія,1992), Холмщина і Підляшшя (за ред. В. Борисенко, 1997), праці С. Білоконя Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, трилогії Українки в історії та ін. Голова Союзу українок Волині пані Любов Генейчук з книгою, яку подарувала Н. Даниленко

1999 року пані Наталя стала однією з ініціаторів створення Національної ради жінок України, яка з 2004 року охоплює 22 жіночі організації. У 2001 році у м. Луцьку урочисто й гостинно відзначалося 10-річчя відродження Союзу українок Волині, тоді й було подаровано нею союзянкам портрет Галшки Гулевичівни - жінки-мецената. Славну землячку Наталю Даниленко було прийнято до лав Волинського відділення СУ, на що вона погодилася з радістю і вдячністю.

За визначні заслуги перед Українською державою у справі розбудови освіти та культури, розвитку меценатства Наталю Даниленко відзначено високою державною нагородою - Орденом княгині Ольги третього ступеня. Такими дочками-берегинями може похвалитись не кожна нація. Доля відміряла цій людині 87 років (її душа відійшла у вічність 30 грудня 2011 року).

Наталія Даниленко була шляхетною і мудрою людиною. Мало хто міг зрівнятися з нею у толерантності, повазі до інших, виваженості в оцінках, судженнях і ставленні. Уміла поцінувати розум, інтелект, працьовитість, наполегливість, уміла допомогти. У неї було чого повчитися: самоповаги, послідовності, впевненості. Пані Наталя була людиною здійснених мрій, ідей, задумів, проектів. Вона доклала багато зусиль, щоб змінити цей світ на кращий. Життєвий шлях нашої землячки був нелегким, але багатим і щедрим на добро, він сприяв відродженню духу української нації, її правдивої історії, відновленню традицій, генетичної памяті народу.

Повідомлення підготувала Боруцька Іванна,16 років Науковий керівник - Стрільчук Г.М., учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Бужани Горохівського району Волинської області

Використані матеріали Борисенко В. та ін. Людина здійснених мрій. Памяті Наталі Даниленко.// Літературна Україна, 2, // Радянська Волинь, Радянська Бужани: шлях з минулого в майбутнє: Історико-краєзнавчий нарис. Упорядник Степанюк Р. С. - Луцьк: Надстиря, 2003.