Анотація Проблема інформаційної підтримки учнів – це проблема не тільки сьогоднішнього дня, але і, у значній мірі, дня завтрашнього. це проблема не тільки шкільних бібліотек, але і всього бібліотечного спів товариства нового тисячоліття. Сьогодні в бібліотеці з'являються сучасні технічні засоби, що дозволяють задовольняти будь-які інформаційні запити користувачів шляхом залучення всіляких інформаційних ресурсів, доступних завдяки Інтернетові. Стрімке вторгнення нових інформаційних технологій змінює саму місію бібліотеки. тепер вона не може обмежуватися просвітительськими функціями. Шкільна бібліотека не тільки зберігає за собою провідну роль в освітньому процесі школи, але і збільшує її, вирішуючи проблеми і відкриваючи перспективи інформаційних бібліотечних технологій спрямованих на активізацію пізнавальної активності школярів, розкриття творчого потенціалу і максимальну самореалізацію як учнів так і педагогічного колективу. Окрім того, набувають нового значення і змісту традиційні форми роботи з читачами. Так "Літературний диліжанс" по творчості письменників рідного краю поданий із використанням засобів мультимедії органічно сприймається в сучасній школі. Подорожуючи селами рідної Чорнобаївщини учні бачать перед собою текст і картинки які можуть розкриватися і подаватися в різних розмірах, ракурсах, оживати і рухатися. Це сприяє кращому засвоєнню матеріалу, а тести дають змогу закріпити його. Пріоритетом розвитку сучасних шкільних бібліотек є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують можливості учнів до сприйняття інформації.

Серпанками легенькими, казками та легендами повито рідний край

Пізнай свій край… себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя… Г. Сковорода

Михайло Петрович Старицький с. Кліщинці

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту в збіднілій аристократичній сімї. Перші друковані твори зявилися 1865 року. В 1883 році виходить пєса Сорочинський ярмарок (за М.Гоголем).У роках опублікував історичні твори Облога Буші, Богдан Хмельницький, Маруся Богуславка. Посмертно вийшли романи Розбійник Кармелюк, Перед бурею, Буря, Біля пристані, повість Безбатченко. У 1902 році був востаннє у Кліщенцях і написав там вірш На ріднім попелищі. Михайло Старицький – автор 33 пєс, більшість із них оригінальні, вони стали шедеврами української драматургії. За двома зайцями, Ой не ходи Грицю, тай на вечорниці Сорочинський ярмарок, По-модньому,Циганка Аза принесли автору світову славу. І зараз не сходять із сцен театрів України і світу його пєси За двома зайцями, Не судилось, Талан та інші. Він був поетом, драматургом, прозаїком, перекладачем, режисером, керівником кількох театральних труп і навіть актором. Помер Михайло Петрович Старицький 27 квітня 1904 року. В Україні встановлена літературна премія імені Михайла Старицького за кращий історичний роман

Іван Оникійович Вирган с. Кліщинці

Іван Оникійович Вирган Іван Оникійович Вирган (справжнє прізвище Вергун) народився 14 червня 1908 року в селі Кліщинці у сімї хліборобів. Після закінчення Кременчуцького педтехнікуму вчителював, служив у Червоній Армії року закінчив філологічний факультет Харківського університету. Друкувати вірші почав 1929 року. У 30-ті роки заявив про себе як активний і талановитий поет. Видав збірки Озброєна лірика(1934), Сад дружби(1935), Щастя-доля (1938), поему Джигіти(1937). Прийнятий до Спілки письменників 1936 року. Восени 1940 року був посланий Спілкою письменників України до Чернівців уповноваженим для роботи з місцевими літераторами. У листопаді того ж року заарештований органами НКВС УРСР за наклепницьким доносом, в якому звинувачувався в злісній антирадянській пропаганді. 21 березня м1941 року Чернівецький обласний суд засудив поета нам 10 років виправно- трудових таборів. Покарання відбував у Печорських таборах, у районі Воркути. За постановою Ярославського обласного суду Івана Виргана було достроково звільнено. Після демобілізації в січні 1946 року – на літературній роботі. Видав книги Поворот сонця на літо (1947), Матвіївка над Сулою, Квітучі береги, Країна щастя, Поезії, У розповні літа, Василина, Над Суkою шумлять явори, Лірика, Даринка з братиком, Вибрані твори, Краса, Питиме зілля, Вибране, Серце. Разом із Марією Пилинською уклавРосійсько-український фразеологічний словник, який публікувався в журналі Прапор. Звільненню з табору поезію Поворітьма. Помер 12 січня 1975 року.

Михайло Панасович Драй-Хмара Михайло Панасович Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 року в селі Малі Канівці Чорнобаївського району. У 1926 році вийшла друком його перша збірка поезійПроростеш та його монографія Леся Українка у видавництві Слово в м. Києві. В історію радянської літератури Михайло Драй-Хмара ввійшов як представник нової літературної течії – неокласики. Він разом з Максимом Рильським, Павлом Пилиповичем, Миколою Зоровим своїми творами впевнено відстоювали принципи вічності,гармонії, добра, справедливості, викликаючи на себе хвилю ударів тих, хто не сприймав цієї поезії. Драй-Хмара був талановитим перекладачем, він знав 19 мов, переклади давалися йому завжди дуже легко. У 1929 році Драй-Хмара друкує перший переклад на українську мову збірки поезій білоруського поета Максима Богдановича Вінок зі своєю вступною статтею про творчість цього поета. Серед перекладів визначаються такі великі твори як Цигани О. Пушкіна та Демон М. Лермонтова. В роки гонінь на українську інтелігенцію зазнав репресій, кілька разів був арештований і засуджений до десяти років в таборах ГУЛАГу. Відбував покарання на золотодобувних рудниках в Магадані, на Далекому Сході. Офіційна причина смерті -сердечное недомогание.У документах про реабілітацію Драй-Хмару визнано невинним, що був розстріляний не встановлено.Але існує й така версія, що Михайло Панасович пішов під кулю замість приреченого на розстріл студента-арештанта.Загинув у січні 1939 року. У 1989 році в Малоканівецькій ЗОШ І-ІІ ступенів встановлено памятник М.П. Драй-Хмарі, відкрито музейну кімнату письменника.

С. Придніпровське

Іван Ле

Іван Ле (Іван Леонтійович Мойся) народився 22 березня 1895 року в селі Мойсенцях Золотоніського повіту на Черкащині, нині село Придніпровське Чорнобаївського району. Перші вірші й нариси Іван Ле друкує ще до Жовтневої революції. За роки літературної діяльності Івана Ле у світ вийшло багато його оповідань, повістей та нарисів. Першою з них була книга Будні. З 1922 року навчався на робітфаці, а потім у Київському політехнічному інституті. В 1927 році працював в Узбекистані на посаді інженера-іригатора. Враження цього часу підказало письменнику тему твору – Роман міжгіря (1929р.) З першого до останнього дня війни в діючій армії. Автор книг про події і героїв Великої Вітчизняної війни Мої листи, Право молодості, На гранях безодні, Кленовий лист. За роки своєї творчої діяльності письменник видав понад сотню книжок. Найкращими його художніми полотнами є повість Юхим Кудря, роман Історія радості, Інтеграл, Роман міжгіря, Наливайко, Південний захід, (разом з О. Левадою), Хмельницький в трьох книгах. За роман Хмельницький Іван Ле удостоєний Державної премії УРСР ім.. Т.Г. Шевченка. Він кавалер ордена Леніна, двох орденів Трудового Червоного Прапора. Останні роки Іван Ле жив у Городищі. Тут нині – літературно- меморіальний музей його імені. В 1978 р. Погруддя письменника встановлено в с. Придніпровське перед приміщенням ЗОШ, названої його іменем.

С.Жовтневий промінь

Василь Григорович Безпалий с. Жовтневий Промінь

Василь Григорович Безпалий Василь Григорович Безпалий народився 18 березня 1901 року в селі Мельники Чорнобаївського району в сімї селянина. Через безпросвітні злидні ледве закінчив 2 класи церковно-приходської школи, а далі поневіряння в наймах, грабарювання.Він був одним з організаторів сільськогосподарської комуни, де пізніше виникло с. Жовтневий Промінь. Проживав у цьому селі.Орав землю, був рахівником, бригадиром, головою колгоспу, а в похилому віці - чабаном. І, випасаючи, колгоспну отару, писав роман Гомін степів.В цьому творі в образі простого хлопця, письменник правдиво розповів про себе і своїх ровесників, про їх долю до революції і під час неї, в період утвердження радянської влади і колективізації. Цей роман було надруковано в 1967 році в журналі Вітчизна, окремим виданням вийшов у видавництві Радянський письменик, Дніпро, в перекладі російською мовою вийшов у Москві. Про автора роману Гомін степів писала газета Правда. Земляки про нього з гордістю говорять: письменник-хлібороб. З 1970 р. він член Спілки письменників України. Імя Василя Безпалого ввійшло в Українську літературну енциклопедію,т.1,1988р. Перебуваючи на пенсії, Василь Безпалий брав активну участь у громадському житті, неодноразово обирався депутатом сільської Ради, до останніх днів працював над спогадами про пережите. Помер Василь Григорович Безпалий 30 жовтня 1983 року. На його надгробку написано: Автор роману Гомін степів.

Борис Васильович Романицький смт Чорнобай

Борис Васильович Романицький Борис Васильович Романицький належить до найвидатніших діячів української театральної культури. Народився Б.В.Романицький 31 березня 1891 року в с. Чорнобай. Освіту почав здобувати в духовному училищі. Захоплення театральним мистецтвом допомогло Б.Романицькому порвати з перспективною духовною кар'єрою. У 1912 році він їде до Києва, вступає до комерційного інституту та одночасно навчається в класі М.Старицького в Музично-драматичній школі М.Лисенка працює режисером та актором в театрі імені Заньковецької. Його серце зупинилося у Львові 24 серпня 1988 року

Тести 1. Де народився М.П.Старицький? 1) С. Кліщенці 2) С.Чорнобай 3) С.Придніпровське 2. Яку з п'єс написав М.Старицький? 1) Чайка 2) За двома зайцями 3) Гроза 3. Який з історичних романів написав М.П.Старицький? 1) Буря 2) Володимир 3) Людолови 4. Батько Б.Романицького був 1) Священиком 2) Лікарем 3) Вчителем 5. Де встановлено пам'ятник М.П.Драй-Хмарі? 1) с. Малі Канівці 2) с. Мельники 3) с.Жовнино

Тест 6. Хто автор роману Гомін степів 1) В.Г.Безпалий 2) І.О.Вирган 3) А.Ф.Коцюбинський 7. За що встановлена літературна премія імені М.Старицького? 1) історичний роман 2) поезію 3) повість 8. Де загинув М.Драй-Хмара 1) Україна 2) Далекий Схід 3) Казахстан 9. Перу І.Ле належить 1) роман Міжгір'я 2) Святослав 3) Прапороносці 10 Де працював І.Ле? 1) Узбекистані 2) Росії 3) Грузії