Тільки одна на землі Україна, а ми її доньки й сини Перший урок 2011 – 2012 н. р. 10 клас Класний керівник Кондратюк Тетяна Віталіївна

Мета: Вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України; громадянські ознайомитись зі змістом понять держава, громадянин, права та обовязки, розвиток громадянських якостей особистості і самовдосконаленості, патріотизму, громадської свідомості і самовдосконаленості; формування особистої відповідальностікожного за долю своєї держави, свого народу; виховання в учнів любові до українського народу, державної мови.

Свою Україну любіть, любіть її … во время люте, в останню тяжкую минуту за неї Господа моліть Т.Г. Шевченко

Рідний край... Він починається від батьківського порогу., стрункої гоголі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. Мати і земля... Земля і мати... Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які з тяжкі роки підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет: Орали землю, сіяли жита. Рушали в бій до Змієвого валу... і нива пращурів - земля свята - Сто сотень поколінь нагодувала. Усе, іде, народжується з чистих помислів, добра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Як наші предки сприймали душу рідної землі?! Народ глибоко поважає землю і називає її матір'ю: "Земля - наша мати, бо вона годує і людей, і тварин". Тому при поклонах цілують землю. Землею клянуться, як чимось святим. Клятва та найстрашніша, коли при її проголошенні цілують землю. Клянуся землею!" - вигукнув впевнений в собі лицар-козак, цілуючи землю, або навіть з'їдаючи її! Треба за життя подумати про своє місце на землі рідної України, подумати про те, чи скажуть про тебе люди добре слово, яку пам'ять залишиш після себе, яким ти був сином чи донькою для своєї матері - України, для своїх батьків. Пам'ять роду і почуття патріотизму тісно пов'язані між собою. Адже від шанування батьків йде шанування рідної землі -Батьківщини. Шанування батьків - один з найсвятіших обов'язків людини, а також її неоплатний борг. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра, і як же не відплатити їм пошаною, любов'ю, ласкою. А власне, вони тільки цього на схилі літ і хочуть від нас. Скупимося ми на ласкаві слова для своїх рідних і тільки тоді, як втрачаємо їх, відчуваємо провину. Тож дорожіть, діти, кожним днем, прожитим разом із батьками, допомагайте їм у всьому.

Україно моя! Рідна мати моя! Хто ти є? Хто ти є? Я питаю про це навесні соловя. Я запитую серце своє: Хто ти є? Мені каже Дніпро :Україна то я! І Карпати високі здаля Все шепочуть У горах матуся твоя – Невмируща Вкраїнська земля Шепчуть гори здаля : Невмируща Вкраїнська земля! І зірки в долині то Вкраїни вогні – То все ти, то все ти! Струни кобзи бринять, Україна в мені, ніби райдужні в небі мости – То все ти, то все ти! Ніби райдужі в небі мости.

До тебе, Україно, Наша бездольная мати, струна моя перша дзвенить і буде вона урочисто і тихо лунати, і пісня від серця поллється. Є щось святе в словах мій рідний край, Для мене це матусі пісня ніжна, І рідний сад від цвіту білосніжний І той калиновий у тихім лузі гай. Для мене – це твої стежки й мої, в містах і селах стоптані любов'ю, Й пісень людські прозорі ручаї, усе, що серцю рідне невимовно. Його історія… в ній стільки гіркоти! І тим рідніш мені ти, краю рідний, що вже назад поламані мости, і день встає, як райдуга погідний.

Історію України прийнято відлічувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цієї державної освіти і розпаду, що супроводив йому, на дрібні князівства в 17 столітті утворюється Козацько-гетьманська держава, що проіснувало до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало. Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, що оголосив Українську Народну Республіку – УНР. У цьому Універсалові було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, відміні страти і так далі. Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, у якому потрібно було дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину. З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була визволена від більшовицької окупації, проте по факту опинилася в німецькій – Німеччина привела до влади озброєним шляхом свого ставленика. Громадянська війна і низка інтервенцій, що послідували за цим, завершилися в березні 1919 року в Києві на Всеукраїнському З'їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки». 28 грудня 1920 року між УРСР і РРФСР був підписаний «Робоче-Селянський союзний договір про військову і господарську співпрацю», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розвалу СРСР.

Вперше незалежність була проголошена за часів Богдана Хмельницького. Друге проголошення пов'язане з Центральною радою, коли холодним осіннім днем 9 листопада (за старим стилем) 1917 року Михайло Грушевський на багатотисячному вічі міста Київ урочисто проголосив III Універсалом про цю визначну подію. Втретє за історією України проголосили незалежність у 1991 році. Сьогодні, коли ми святкуємо 20 ту річницю незалежності України, ми не можемо не згадати символи нашої держави. Пісні М.Вербицького на слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна" судилося стати гімном. Саме ця пісня змогла об'єднати навколо себе патріотів, одержимих єдиною метою - побудовою соборної незалежної України. Про утвердження нашої державності й самостійності свідчить і те, що ми маємо герб України - тризуб. Існує близько 400 версій, які пояснюють походження тризуба. Він графічно передавав єдність жіночого і чоловічого начал. Вважають, що це уособлення трьох природних стихій - повітря, води, землі. Тризуб як знак князівської власності широко використовувався в Київській Русі. Акт соборності України проголосили 22 січня 1919 року, лише тоді державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі. А прапор з синьо-жовтими кольорами мотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо та пшеничне поле.

О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співучий грім батьків моїх, дітьми безпамятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левів рев.. О слово! Будь мечем моїм! Ні,сонцем стань! Вгорі спинися, очей мій край і розлетися дощами судними над ним..

Великий державний правотворчий шлях відтворений у Конституції України. У законі чітко записано; що державною мовою є українська. 53-тя стаття гарантує кожному безкоштовну повну загальну середню освіту, гарантує право вивчення наук рідною мовою. Багато громадян України хочуть, щоб із прийняттям Конституції за один день все змінилося Історія - це діяльність людини, яка прямує до своєї цілі; це діяльність всього народу, який іде до своєї мети. А яка вона, мета українського народу? Боротьба за зміцнення власної держави! Україна повинна посісти гине місце серед рівноправних держав світу. Шлях до того довгий і тернистий. Зроблено лише перші кроки; а попереду - тяжка праця, найвиснажливіша боротьба. Ми віримо в сили розуму свого народу, який повинен сам вирішувати свої національні проблеми, а не чекати допомоги від інших. Доля України - в наших руках. Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ- здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого. І сьогодні, коли ми відзначаємо 20 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни", що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщуєтьсЯкщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі! Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей! І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!я в Україну.

Ні, не згине Україна В печальній неволі: Ми відродим землю предків Для кращої долі. Розбудуєм, уквітчаєм Україну гідно. Чим пишається кохана, Примножимо плідно.

Україна - країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність - будемо шановані іншими! вірш Леоніда Федорука Україна - то не звук і не просто слово, Україна - серця гук, солов'їна мова, Україна - то земля, вкрита стиглим житом, Що так сонячно сія під небесним німбом! Україна - то сади, їх рясні щедроти, То настояні меди у духмяних сотах! Україна - то стіжки мов церковні зводи, Україна - то стежки наших родоводів! Україна - то Дніпро повен грай-водою, Україна - то добро, творене тобою. Україна - то отця мудрі настанови, Україна - то серця, сповнені любов'ю! Україна - то дитя на руках у мами, То одвічні відкриття брам у світлі храми! Україна - це і ти, це - і я, і всі ми Осяванні з висоти Божими очима!

вірш Леоніда Федорука Україна - то не звук і не просто слово, Україна - серця гук, солов'їна мова, Україна - то земля, вкрита стиглим житом, Що так сонячно сія під небесним німбом! Україна - то сади, їх рясні щедроти, То настояні меди у духмяних сотах! Україна - то стіжки мов церковні зводи, Україна - то стежки наших родоводів! Україна - то Дніпро повен грай-водою, Україна - то добро, творене тобою. Україна - то отця мудрі настанови, Україна - то серця, сповнені любов'ю! Україна - то дитя на руках у мами, То одвічні відкриття брам у світлі храми! Україна - це і ти, це - і я, і всі ми Осяванні з висоти Божими очима!

Україна і Світ - два крила мого лету. Вони в серці моєму безмежно дзвенять, Вони з духом моїм поєднали планету. Без Вкраїни мені не являється Світ, А без Світу для мене немає Вкраїни. Бо для мене вони, як отой моноліт, Без якого не бачу в собі я людину. Україна і Світ - ніби райдуги дві, -Що з'єднались у райдугу вічно єдину, Україна сія у красі світовій, Світ мені осіяв чарівну Україну.