ВАДИ ДЕРЕВИНИ Підготував Копотько Єгор, учень 10-А класу Бучанської загальноосвітньої школи I-III ст. 4 Вчитель Фалько Володимир Вікторович

1. Сучки 2. Тріщини 3. Вади форми і будови стовбура. 4. Хімічні забарвлення. 5. Грибні ураження. 6. Пошкодження комахами. Недоліки окремих ділянок деревини, що знижують її якість і обмежують можливість її використання, називають вадами деревини. До них відносяться:

Сучки – це частини гілок в деревині, що порушують однорідність її будови викликають скривлення волокон, утруднюють механічну обробку. Розрізняють сім видів сучків:

за ступенем заростання відкриті, що виходять на бічну поверхню круглого сортименту, і зарощені, які не виходять на його бічну поверхню;

за формою розрізу на поверхні сортименту круглі овальнідовгасті

за положенням у сортименті кромковіпластовіторцеві кромковізшивні

за взаємним розташуванням розкидані групові розгалужені

за ступенем зростання зрощенічастково зрощені незрощені випадаючі

за станом деревини гнилі здорові загнивші

за виходом на поверхню односторонні, сучки, що виходять на один бік сортименту; наскрізні сучки, що виходять на два протилежні боки сортименту. односторонні наскрізні

Тріщини - розриви деревини уздовж волокон, вони зустрічаються як у зростаючому, так й у спиляному дереві. Поява тріщин зв'язана з впливом на зростаюче дерево різкої зміни температури або сильного вітру і з утратою деревиною вологи в результаті природного або штучного висушування.

Вади форми стовбура включають до себе недоліки, зумовлені особливостями формування стовбура в період росту дерева: збіг, окоренкуватість, напливи, кривизна.

Кривизна це викривлення поздовжньої осі сортименту, зумовлене кривизною стовбура. Кривизна утруднює використання круглих лісоматеріалів, збільшує кількість відходів під час переробки. Вимірюють кривизну за величиною стріли прогину сортименту в місці його викривлення у процентах від протяжності кривизни по довжині.

Нахил волокон це непаралельність волокон деревини з поздовжньою віссю сортименту. Розрізняють тангентальний і радіальний нахили волокон залежно від площини, де їх виявляють. Нахил волокон утруднює механічну обробку деревини, знижує здатність загинатись, а також міцність при розтяганні уздовж волокон. Нахил волокон вимірюють у сантиметрах за відхиленням волокон від лінії, паралельної з поздовжньою віссю сортименту. * Вади будови деревини

Крень це місцева зміна будови деревини хвойних порід у стиснутій зоні стовбурів і гілок, що проявляється у вигляді уявного розширення пізньої деревини річних шарів. Розрізняють місцеву крень у вигляді вузьких, дугоподібних ділянок, що охоплюють один або кілька річних шарів, і суцільну крень у вигляді значних суцільних ділянок, що розташовані по один бік від серцевини й охоплюють половину і більше площі поперечного перерізу стовбура.

Тягова деревина це місцева зміна будови деревини листяних порід у розтягнутій зоні стовбурів і гілок, що проявляється в різкому збільшенні ширини річних шарів, білому забарвленні їх і появі своєрідного сріблясто-матового відблиску. Тягова деревина знижує міцність, підвищує всихання в усіх напрямах, що сприяє появі жолоблення і тріщин, утруднює обробку, призводячи до утворення ворсистості й моховитої поверхні.

Завилькуватість це звивисте і безладне розташування волокон деревини. Трапляється на всіх деревних породах, найчастіше на листяних і переважно в лісоматеріалах з окоренкової частини стовбура. Розрізняють хвилясту завилькуватість, яка характеризується більш-менш правильним розташуванням волокон деревини, і плутану завилькуватість, при якій волокна деревини розташовані безладно. Ця вада знижує міцність деревини й утруднює її механічну обробку.

Завиток місцеве викривлення річних шарів, зумовлене впливом сучків або проростей. Розрізняють однобічний завиток, що виходить на один або два суміжні боки, і наскрізний завиток, який виходить на два протилежні боки сортименту. Завиток знижує міцність деревини при стисканні й розтяганні уздовж і при статичному згинанні.

Вічка сліди бруньок, що сплять і не розвинулись у пагін. Діаметр вічок звичайно не перевищує 5 мм. Розрізняють вічка розкидані, розташовані поодиноко, групові, зосереджені по три і більше й розташовані одне від одного на відстані до 10 мм. У малих сортиментах вічка, розташовані в небезпечному перерізі, знижують їх міцність. Розкидані вічка вимірюють за кількістю в штуках, групові - за довжиною та шириною зони, яку вони займають.

Смоляна кишенька порожнина всередині річного шару, заповнена смолою. Трапляється в деревині хвойних порід. Розрізняють смоляні кишеньки однобічну, що виходить на один або два суміжні боки, і наскрізну, яка виходить на два протилежні боки сортименту. Смола, що витікає з смоляних кишеньок псує поверхню виробів і знижує міцність деревини в дрібних деталях. Смоляні кишеньки вимірюють за глибиною, довжиною, шириною і в штуках.

Подвійна серцевина наявність у сортименті двох серцевин. Подвійна серцевина утруднює обробку деревини, збільшує кількість відходів, призводить до розтріскування сортиментів. Контролюють подвійну серцевину візуально.

Сухобокість змертвіла в ростучому дереві ділянка поверхні стовбура, виникає в місцях пошкоджень. Вада порушує правильність форми круглих лісоматеріалів і цілість деревини.

Засмолок ділянка деревини, дуже просочена смолою. Ця вада властива тільки хвойній деревині. На механічні властивості істотно не впливає, але зменшує водопроникність й утруднює лицьове оздоблення та склеювання деревини.

Прорість обросла деревиною ділянка поверхні стовбура з омертвілими тканинами і радіальна тріщина, що відходить від неї; виникає в дереві, яке росте, при заростанні заподіяних йому пошкоджень. відкритазакрита

Несправжнє ядро темне забарвлення внутрішньої частини стовбура різних відтінків, інтенсивності й рівномірності. За формою на поперечному перерізі стовбура несправжні ядра можуть бути округлими, зірчастими або лопатевими, ексцентричними. Несправжнє ядро має темно-буре або червоно-буре забарвлення. Ця вада буває тільки в листяних порід. Вона псує зовнішній вигляд деревини; деревина має знижену міцність і підвищену крихкість. Несправжнє ядро вимірюють площею зони, зайнятої вадою.

Ще один з вад деревини - це хімічні забарвлення які виникають в результаті хімічної взаємодії вологи і різних речовин деревини. Вони більше рівномірно вражають деревину, чим грибні. Хімічні забарвлення з'являються на свіжозрубаній або сплавній деревині. Після просихання деревини забарвлення вицвітають. Ця вада деревини не чинить вплив на физико-механические властивості деревини, але погіршує її зовнішній вигляд.

Грибні ураження - ділянки деревини, уражені грибами. Гриби діляться на три типи - паразитів, напівпаразити, сапрофіти. Перші живуть і розвиваються на живих рослинах, другі можуть живитися і живою і відмерлою тканиною дерева, треті розвиваються на відмерлих частинах рослини. Розмножуються гриби спорами і заражають ними живі і відмерлі дерева. Спори переносяться вітром, водою, комахами. У деревину вони потрапляють через природні і штучні рани.

Ядрова гнилизна ділянки зміненого забарвлення ядра (справжнього, несправжнього і стиглої деревини) зі зниженою твердістю. Ця вада виникає в дереві, що росте, під дією дереворуйнуючих грибів (друга стадія дії). Ядрова гнилизна істотно впливає на механічні властивості деревини. Сортність деревини з гнилизною залежно від розмірів ураження знижується аж до її цілковитої технічної непридатності.

Зовнішня трухлява гнилизна - ділянки зі зміненим забарвленням і зниженою твердістю, що виникають у лісоматеріалах при тривалому зберіганні їх під дією сильних дереворуйнуючих грибів. Деревина що має такі вади, характеризується низькими механічними властивостями. Цвіль грибниця і плодоношення цвільових грибів на поверхні деревини. Цвіль з'являється найчастіше на сирій заболоні при зберіганні лісоматеріалів і спричинює поверхневе забарвлення деревини. На механічні властивості деревини не впливає, але погіршує її зовнішній вигляд.

Біологічні вади деревини Ушкодження можуть викликатися комахами, паразитними рослинами, птахами.

Ушкодження, викликані комахами, називають червоточиною. На деревині червоточина видно у вигляді точок, борозенок, канавок. Основне руйнування деревини робиться не дорослими комахами, а їх личинками, які живляться корою або деревиною. Найбільш сприятливі умови для розвитку і життєдіяльності комах - тепла (18-24 °С), суха (з вологістю повітря 60-80%) погода. Червоточина погіршує зовнішній вигляд деревини і знижує показники її механічних властивостей тим більше, чим більше ступінь її ураження комахами

Паразитні рослини Омела знищує доросле дерево в середньому за 7-10 років. Оскільки омела це паразит, який переноситься птахами, контролювати її розповсюдження практично неможливо. Птахи зїдають ягоди паразиту. На іншому дереві вони чистять від липучої омели свої дзьоби і, відповідно, заражають його.

Покоробленя - це вада деревини при якому змінюється форма пилопродукции, яка виникає внаслідок нерівномірного усихання матеріалу в різних напрямах. Покоробленя може бути подовжня по пласти (проста і складна), подовжня по кромці, поперечна

Джерела Лесная энциклопедия: В 2-х т., т.2/Гл.ред. Воробьев Г.И.; Ред.кол.: Анучин Н.А., Атрохин В.Г., Виноградов В.Н. и др. - М.: Сов. энциклопедия, с., ил