Місто Фастів, без сумніву, було близьке і цікаве Т.Г. Шевченкові. Славним містом називає поет Фастів за багате історичне минуле. Неважко домислити, що подумки він линув сюди влітку 1843 року, коли вночі на плоту на Дніпрі проти Межигірського монастиря (біля Києва) записував до свого альбому пісню про героїв Фастівщини – Хвалилася Україна, що в нас добре жити. Славне місто над Унавою

На фастівську землю Тарас завітав, З селянами жив і наш край пізнавав. З людьми говорив, працював на розкопках І декілька гарних віршів написав. Фастівські маршрути Т.Г. Шевченка Місто Фастів С.Палій Перепетове поле Село Фастівець Село Мар`янівка 1845р. – 1846р.

Те місце – Переп`яттю звалось колись, Там битви жорстокі давно відбувались, Людей там у війнах багато лягло Тому й зацікавило вчених воно. Т.Г. Шевченко Въ Перепьяти

Курган Переп`ят у замальовках Т.Г.Шевченка В 1845 році Археологічна експедиція Київського університету розкопала могилу Переп`ятиха. Цей курган був 10 саженів висотою, овальної форми, пять саженів в діаметрі, оточений сорока восьми продовгуватими насипами із міцної глини. В кургані знаходилась комора, в якій було розміщено 14 скелетів. Тут же знайдено багато посуду, золоті бляшки у вигляді крилатого грифона, залізна зброя, бронзове дзеркало та інші речі. Знаменита Переп`ятиха належить до скіфського часу, тобто до VІ століття до нашої ери близько 2500 років тому. На кургані Перепятиха, у розкопках якого брав участь в червні- жовтні 1845р. Т.Шевченко, встановлено меморіальну дошку.

Малюнки селянського гурту учасників розкопок. Після закінчення польового сезону Т.Г.Шевченко ще певний час живе у селі Фастівець у хатині селянки – кріпачки Оксани Зорівни, товаришує з селянами, зі слів яких записує легенди-перекази про кургани, українські пісні про ватажків народних повстань, які в свій час діяли на Фастівщині – Палія, Швачку, Бондаренка, Левченка. Гурт селянКоло каші

Дослідження історичних місць Фастова Покровська церква з дзвіницею Виконуючи свою програму дослідження історичних місць і пам'яток історії, Шевченко у Фастові замальовує історико-архітектурну пам'ятку - Покровську церкву ХVІІІ ст. (вона збереглася дотепер)

Славний фастівський полковник На час перебування Т.Г. Шевченкана Фастівщині тут ще жила память про події давнього минулого (славні часи козаччини і фастівського полковника Семена Палія )

Семенові Палієві присвячує Шевченко поему Чернець, яка була написана в 1847 році і видрукувана 1861 році в журналі Основа 1. Т.Г.Шевченко поетично відтворив дух давніх часів, коли воля розвернулася весела та оксамитом шляхи стеле. Чернець

Подумки на Фастівщину… (1848р. Кос-Арал. Заслання) Знову подумки лине поет на Фастівщину через рік, 1848-го року, коли перебу- ваючи на Кос-Аралі, працює над поезією Швачка …Старого згадаєм, Полковника фастовського Славного Семена

Т.Г.Шевченко вважає гайдамаків історичними нащадками Семена Палія, тому в цій поезії знову звертається до образів-символів Палія, Швачки та Фастова. … Прийди з того Межигір'я, Наш славний Палію, Подивися, що той Швачка У Фастові діє! Добре діє! У Фастові, У славному місті… Швачка

В пам'яті народній Наш Фастівській край не забуде Тараса, Память про нього не згине в віках. Він син України – співець дум народних, Він слава і правда, і гордість для нас.