L/O/G/O Забуті сторінки біографії Кирила Григоровича Стеценка

Кирило Григорович Стеценко (1882 – 1922 роки) Кирило Григорович Стеценко ( ) – видатний український композитор – класик, чудова музика якого уже більше століття звучить не лише в Україні, а й далеко за її межами. Діяльність Стеценка була надзвичайно багатогранною. Він був педагогом, диригентом, музичним критиком, протоієреєм УАПЦ, відомим громадським діячем.

Кирило Григорович Стеценко народився не на Фастівщини,але цей край став для нього рідним,став його прихистком,його домом до останніх днів життя. Ми,фастівчани,свято зберігаємо память про композитора,адже ми не маємо прав забути людину,яка не покладаючи рук працювала для щасливого майбуття нашої держави,ще за довго до оголошення її незалежності. Перший раз про видатного музику я почув відвідуючи мальовничий Веприк,що на Фастівщині. Життєвий шлях цього генія дуже вразив мене і я вирішив більше дізнатися про долю цієї людини. Тому темою моєї роботи є Забуті сторінки Біографії Кирила Стеценка. Актуальність теми. Хронологія найважливіших подій життя і діяльності К.Стеценка, на жаль,ще не цілковито вивчена,багато чого утрачено,перефразовано радянськими засобами інформації,доля його творчої спадщини була надзвичайно складною і саме тому потребує різностороннього опрацювання,належного вивчення та популяризації. Предмет дослідження. Забуті сторінки біографії Кирила Стеценка. Мета. Детальніше й глибше познайомитись з маловідомими сторінками життя і творчості К.Г.Стеценка,та скласти власну думку про різні періоди його життя. Розвіяти певний міфологічний туман,яким оповили свідомо чи не свідомо життєвий шлях К.Г.Стецека. Новизна роботи. Відтворення Родового дерева К.Г.Стеценка. Розкрити роль Кирила Стеценка у створені Української республіканської капели,та відтворити незабутні дні подорожі Другої мандрівної капели,яка підтримувала та підносила дух український і піснею обєднувала навколо себе простих людей. Теоретичне та практичне значення. Дана робота має історичне і виховне значення і є реальним внеском в історію дослідження рідного краю і може бути використана при проведені науково-практичних конференцій,уроків,виховних заходів,а також для тих хто цікавиться духовним надбанням рідного краю та їх створювали.

Кирило Стеценко народився на Черкащині, в селі Квітки сучасного Корсунь-Шевченківського району, 24 травня 1882 року.

Батьки його – Григорій Михайлович - маляр-самоук, в селі його називали «богомазом», тому що він розмальовував церкви в навколишніх селах; мати – Марія Іванівна – дочка диякона з того ж села. Сімя батьків Кирила Григоровича була великою (одинадцять дітей). Кирило в сімї був п`ятим. Сімя була бідною, мала всього дві з половиною десятини землі.

Родовід К.Г. Стеценка Родове древо це завжди подорож в глибину століть. Знов і знов перегортаючи копії архівних документів з іменами людей, що пішли, близьких і далеких, ми здійснюємо дивні відкриття. Метричні книги, клірові книги, відомості сповідей і інші документи дбайливо зібрані копіткою працею наших істориків стають жвавою історією для нас і наповнюють кожен день новим сенсом. Дивлячись на сторінки рукописних книг, привезених з далеких архівних сховищ ми відчуваємо унікальність своєї історії.

Родовід Кирила Григоровича Стеценка ІІІ 1. Іван ? + Соломія Кирилова Дацько ? 2. Ганна ? 3. Єфросинія ? 4. Константин ? б.Агафія ? 6. Євгенія ? 7. Марія ? 8. Лаврентій ? 9.Ульяна ? 1. Іван ? 2. Татяна ? 3. Єлізавета ? 4. Олександра ? 5.Константин ? IV 1. Григорій ? + Єфросинія Павлова ? 2 Михайло ? + Маріамна Никифорова Сахно ? 3. Харитина ? 4. Фотина ? 5. Агафія 1812-? 6.Григорій ? V 1. Параскева ? 2. Григорій Марія Іванова Горянська З.Артамон ? 4. Наум ? 5. Василь ? VI 1. Наталія Омельян 3. Олімпіада Петро Кирило Євгенія Антонова Франковська Ірина 7. Марія 8. Федора (Дора) Ганна (2?) 10.? - 11.? ІІ 1. Василь ? +Татяна Василіва ? 2. Федір ? +Анастасія Іванова ? І Косма (Кузьма) Стеценко

Родина Сахнів-Стеценків ІІІ 1 Єфросинія ? 2 Олександра ? + Трохим Іванів Оніщенко 3 Никифір ? + Агафія Павлова ?___ 4 Горпина ? 1. Захар ? IV 1 Євфімія ? 2 Марина ? 3 Маріамна ? + Махайло Іванів Стеценко ? 4 Євдокія ? 5 Олександра – ? 6 Антон ? V 1. Параскева ? 2. Григорій Марія Іванова Горянська З.Артамон ? 4. Наум ? 5. Василь ? VI 1. Наталія Омельян 3. Олімпіада Петро Кирило Євгенія Антонова Франковська Ірина 7. Марія 8. Федора (Дора) Ганна (2?) 10.? - ІІ 1. Дорофій Федорович Сахно 1755-? + Агафія Яківна ? 2. Семен Федорович Сахно ? + Анна Іванова Ниифорова ? І Федір ___?___ Сахно 17(?) – 17(?)

Родина Франковських і Серговських І Франковські Йосип Франковський ____?_______ ІІ 1.Стефанида Марко (?) +____?___ З.Ігнатій ? ІІІ 1. Флор 1833-? + Анісія Стефанова ? IV 1 Антон ? + Зінаїда Григорівна Серговська ? 2.Андрій ? 3. Марія 1860-? V 1 Євгенія Кирило Григорович Стеценко Андріан ? Серговські Михайло Григорів Серговський Стефаніда Петрова (?) 1. Федір Михалів Серговський 1810-? + Фекла Миколаєва 1814-? 2. Марія 1817-? 1 Григорій ______________? ___-_____? 2. Іван 1836-? 3. Микола 1838-? 1. Вит 2. Любов 3. Зінаїда 1866-?

Родина Горянських-Стеценків І Пилип Горянський _____?______ +____________? ______________ _____?_____- _____?_____ ІІ 1 Іван Пилипович Ганна Олександрівна _________?_________ 2 Єрофій (?) + Марія Василівна (?) ІІІ 1 Дмитро 1851-? 2. Марія Григорій Михайлович Стеценко – Матвій ? 4. Василь ? 5. Єлисей ? 1.Олександра ? 2.Іларіон ? 3.Анна 1867 ? 4.Павло ? IV Кирило Григорович Стеценко Євгенія Антонівна Франковська ?.1958

Хронограф життя Хронограф життя – навчання у Софійській духовній школі Києва та в школі художника М.Мурашка – навчання в Київській духовній семінарії викладання співу в учительській семінарії, організація Народного хору, одруження з Євгенією Антонівною Франківською переїзд до Білої Церкви, викладання співу у білоцерківських гімназіях – пиреїзд до Тиврова. Робота у парафії с. Голово Русава Томашпільського повіту на Вінничині, дружба з Леонтовичем переїзд до Києва

Кирило Григорович Стеценко – громадський діяч 1917 року в часи Центральної ради, композитор Стеценко повертається з Поділля до Києва. За дорученням української влади разом з М.Леонтовичем, О. Кошицем, Я. Степовим створює музичний відділ при Міністерстві освіти УНР, який згодом очолив.

За часів Гетьманату композитор домагався створення національного симфонічного оркестру започаткував (без коштів) Перший український національний хор, Найвизначнішою подією музичного життя часів Директорії безперечно було створення Української республіканської хорової капели. Після повернення до Києва С. Петлюра виношував план створення великого республіканського хору, який міг би гідно представляти українське пісенне мистецтво.

Подорож з капелою Г. Стеценка Вагона скрип і вічне хилитання Я ні на яку тишу не продам. Наш рух вперед, себе перемагання Назустріч місту, селам і садам. П. Тичина

Пропонований увазі читачів щоденник – це той літопис, що творився поетом у вагоні, на станціях, полустанках, містах і селах України. Це справді художній літопис учасника культурного будівництва останніх днів незалежної української держави періоду рр. Літопис подорожі

Друга мандрівна капела До складу капели увійшли кращі співочі голоси Києва, частина хористів Першої мандрівної капели, співаки Київського опернго театру, Київського театру музичної драми, хору ім. Лисенка, студентського хору Київського уніврситету.

Карта подорожі Другої мандрівної капели Правобережною Україною

8 вересня 1920 рік Капела у складі 92 чоловік, створена на меценатські кошти Дніпросоюзу виїхала з Києва в турне Правобережною Україною.

Карта подорожі 16 ВЕРЕСНЯ - зупинка в Фастові 18 ВЕРЕСНЯ - Перший концерт в Миронівці 19 ЖОВТНЯ – Сміла ЖОВТНЯ – Черкаси. Концерт для Червоноармійців історико- педагогічному музеї ЖОВТНЯ - Новомиргород

Маршут подорожі 1-5 жовтня - Єлисаветград 10 жовтня - Вознесенськ Вагона скрип і вічне хвилювання Я ні на яку тишу не продам Наш рух вперед, себе перемагання На зустріч місту,селам і садам. П.Тичина

В Одесі(з 11по 22 жовтня ) Було дано 10 концертів. В одній із церков Одеси після вдалого концерту Кирило Григорович відправив службу Божу українською мовою, як священники.

Прощання з одеситами Брати, прощайте! Нових стріч! І в нас тут листя опадає, У груди море бє, ридає – І день і ніч, і день і ніч... Брати, прощайте! Нам пора! Туди, в степи, яри, долини, Де бється серце України На гордім березі Дніпра! Брати, прощайте! Путь лежить! До нових стріч! Одеса – мати, Прощайте, любі! Не тужіть – Піснями волю йдем вітати. П. Тичина З цими словами від імені мандрівної капели звернувся П. Тичина до громадськості Одеси, яка прийшла попрощатися з капелянами.

В гостях у Д.Леонтовича 27 жовтня ми всією капелою на підводах по снігу їздили до Тульчина – в гості до Д.Леонтовича.

До Києва листопада Друга Мандрівна капела повернулася до Києва. Стеценко повернувшись дізнався, що «Дніпрсоюз» виявився реорганізованим, а музично – хорова секція ліквідована. Композитора вразило руйнування напрацьованих ним починань. Нова влада не запропонувала йому роботи, більше того виступи Другої Мандрівної заборонялися повертається до Києва.

У Фастові У листі до Леонтовича Стеценко писав: «Я за відсутністю праці і куска хліба ради навіть взяв собі на селі, біля Фастова парафію». Так розпочинається іще один період житя і діяльності К.Г.Стеценка.

Парафія у Веприку Веприцька громада посилає свого представника до митрополита Василя Липківського з проханням прислати у Веприк нового священника, який би вів службу Божу українською мовою. Ним став Кирило Стеценко.

Грудень 1920 року – переїзд Стеценка з родиною у с. Веприк на парафію.. ПротоієрейГромадський діяч Організатор і дерегент хору Учасник Драматич- ного гуртка Кирило Григорович Стеценко

Стеценко помирає від тифу. Згідно з останньою волею Кирила Григоровича поховано на цвинтарі біля церкви. Похорони були багатолюдними. Десять тисяч чоловік прийшли попрощатися. Одинадцять священників відправляли Літургію. 29 квітня 1922 рік

Це був справжній співець народу який зумів доторкнутися своєю творчою інтуіцією до глибини народної душі. Перейнятися, злитися з нею, стати її устами П. Козицький (з некрологу памяті Стеценка) З некрологу памяті Стеценка

Вшанування памяті Першим всеукраїнським вшануванням памяті Кирила Стеценка було встановлення надгробної плити на могилі композитора 10 травня 1956 року. В жовтні 1970 плиту на могилі було замінено памятником роботи скульптора Г.Н. Кальченка. Травень 1982 – відкрито меморіальний музей К.Г. Стеценка в с. Веприк

Відкриваючу для себе Стеценка, бачиш світ іншими очима,розумієш Духовну Красу людини, могутність музики, Неповторність України. В памяті народній

Щиро вдячні Щира подяка тим хто допоміг для мене відкрити славне імя К.Г.Стеценка Єрофєєвій Л.Ю вчитель історії ЗОШ 3 Умрик В.А. Директор меморіального музеюв с.Веприк Дросенко В.І. Науковий робітник Меморіального музею К.Г.Стеценка Донець Г.Г. Науковий робітник Літературно-меморіального музею-квартири П.Тичини м.Київ.