НАУКА І ТЕХНІКА Наукові та технічні метці ХХ ст.

Причини розвитку науки Революція 1905р. принесла деякі полегшення для розвитку української науки. Формально були скасовані утиски українського друкованого слова, сталося зміцнення української науки з закордоном. З 1907р. У Києві діяло українське наукове товариство (УНТ), головою якого обрали Михайла Грушевського. УНТ видавало свої Записки і Українські Наукові Збірники.

Вовк Федір Кіндратович ( ) Визначний дослідник української минувшини; Був організатором і учасником етнографічних експедицій, археологічних розкопок у багатьох районах України; З 1908 р. він був членом Українського товариства; З 1907 – приват-доцент, а з 1917 – професор Петербурзького університету. В кінці 1917 Київський університет обрав Вовка професором географії і антропології.

Петро Нестеров Член Київського товариства повітроплавання; Військовий льотчик, заснував теорію і практику вищого пілотажу; У 1913р. Вперше в світі здійснив одну з найскладніших його фігур – мертву петлю; Підготував та очолив перший груповий політ літаків за маршрутом Київ – Ніжин – Київ.

Літак, побудований в авіамайстернях Київського політехнічного інституту

Данило Заболотний ( ) Належав до вчених зі світовими іменами; Ризикуючи життям, він боровся з поширенням інфекційних хвороб, що загрожували тоді сотням мільйонів мешканців багатьох країн світу; Успішно застосував свої відкриття і сміливо перевірив на собі запропонований ним препарат від холери; Був нагороджений багатьма іноземними орденами і медалями.

Олександра Єфименко ( ) Почесний доктор Харківського університету; З 1907р. Викладала історію України на Вищих жіночих курсах у Петербурзі; Її роботи відзначалися яскравим викладом, солідною документальною основою.

Леонід Лутугін ( ) Створив геологічну карту Донецького басейну, яка стала на десятиріччя основою гірничих досліджень.

Сергій Реформатський ( ) Професор Київського університету; Відкрив хімічні реакції металоорганічного синтезу

Володимир Вернадський Іванович ( ) Природознавець, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії,гідрогеохімії, вчень ноосферу і біосферу Очолив комісію, що вивчала продуктивні сили Росії, а в час Української революції став першим президентом Академії наук України;

Вернадський Володимир Іванович Його дослідження стали основою нових напрямів сучасної геології, мінералогії, гідрогеології. Розробив ряд теоретичних положень з геохімії рідкісних елементів, ролі живих організмів і геохімічних процесах, пошуків радіоактивних мінералів та ін. розробив теорію побудови розповсюджених мінералів – силікатів і алюмосилікатів. Автор близько 400 праць, серед яких Очерки геохімії (1924,1927), Биохимические очерки ( , 1940) та багато ін.

Гольденмар Соломон ( ) Визначний діяч української європейської громади, вчений-економіст; В входив до складу Української Центральної Ради від європейської організації Паолей-Ціон

Горбачевський Іван ( ) Визначний український вчений-хімік; В – професор Празького університету, в – його ректор; Автор ряду праць в галузі органічної хімії.

Грушевський Микола Сергійович ( ) Видатний український історик, визначний політичний діяч, публіцист; Створив і Львові школу істориків України, до якої належали І.Джиджора, О.Терлецький, С.Томашівський, В.Герасимчук, М.Кордуба; У Львові вийшов перший том монументальної праці Грушевського історія України - Руси, яка продовжувалася видаватись в у Львові і Києві.

Єфименко Сергій Олександрович ( за ін. даними 1937 ) Визначний український літературний критик, історик літератури, академік Української Академії Наук; Проводив велику наукову і науково-організаційну роботу, очолив ряд наукових товариств і комісій, наприклад, Комісія для складення біографічного словника діячів України, історико-літературне товариство при УАН та ін.

Грінченко Борис Дмитрович ( ) Вчений – мовознавець і педагог; Створив ряд шкільних підручників, серед яких українська граматика, Рідне слово

Науковці-філологи на початку ХХ ст. Найпомітніші були Борис Грінченко та Агатангел Кримський( ); Грінченко протягом видав 4- томний Словар української мови, який і досі залишається одним з найавторитетніших і найповніших тлумачних словників; Кримський провів ретельне вивчення староукраїнських текстів, що дозволило спростувати твердження про російський, а не український характер мови давнього Києва.

Кримський Агатангел Юхимович ( ) Визначний український вчений, письменник, сходознавець, істрик української мови і літератури; Дійсний член УАН (з 1917) та НТШ (1903); Автор чисельних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини, семітології, історії, ісламу (Історія мусульманства, ; Історія арабів і арабської літератури, ).

Крипякевич Іван Петрович ( ) Визначний український історик, дійсний член НТШ (з1911); В міжвоєнний період плідно займався науково- педагогічною роботою.

Липа Юрій ( ) Письменник, публіцист і Лікар; В 1920 організував літературне обєднання Сонцесвіт.

Видатний український історик, громадсько-політичний діяч, філософ і публіцист; В історико - філософській праці, написаний польською мовою Шляхта на Україні(1909), Аріянський соймик в Киселені в маю 1638 (1910)

Оглоблен Олександр ( ) Визначний український історик, історіограф і археограф; В – професор кафедри історії економічного побуту України Київського археологічного інституту, – кафедри народного господарства України Київського Інституту Народного Господарства;

Порш Микола ( ) Вчений-економіст; Полемізував під псевдонімом Гордієнко з відомим російським економістом П.Струве навколо проблем і перспектив розвитку української економіки; автор наукових праць з статистики (Статистика землеволодіння в 1905 р., 1907; Із статистики України.1907), економіки, національних проблем (Про автономію України, 1907).

Пулюй Іван ( ) Видатний український фізик і електротехнік, вчений-винахідник; В 1902 був обраний деканом першого в Європі електротехнічного факультету; Його наукові дослідження стосуюься електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехнічних змінних струмів; За твердженнями ряду дослідників, він був першим винахідником рентгенівської трубки, ставши таким чином співзасновником рентгенології.

Кондратюк Юрій Васильович ( або 1942) Визначний український вчений- вчений, один з перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів; В працював механіком, інженером-будівельником, займався проектуванням елеваторної техніки у Полтаві, Києві, Малій Висці, на Пн. Кавказі і Новосибірську;

Кондратюк Юрій Васильович У своїй праці вивів основні рівняння руху ракети, запропонував принципово нові рішення проблем створення і експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку, та реалізуються по мірі розвитку космонавтики. Ідеї та розрахунки використовувались американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля Appolo на Місяць; Як одного з засновників космонавтики, присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.

Висновок Попри всі складнощі суспільно-політичного буття крок уперед на початку ХХ ст. зробила українська культура. При цьому в своєму розвитку вона наштовхувалася на серйозні перепони. Болючою залишилися освітня проблема. В роки революції відбулося розширення шкільної мережі. Проте ні кількість шкіл, ні якість навчання в них далеко не відповідали потребам. Врай незадовільним залишився стан початкової освіти

Висновок Революція принесла деякі полегшення для розвитку науки. Великий крок вперед у дослідженні минулого свого краю зробили такі історики, як Михайло Грушевський, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій. Визначним антропологом, етнографом і археологом був Федір Вовк. Серед науковців- філологів найпомітнішими були фігури Бориса Грінченка та Агатангела Кримського.

Висновок Передова наукова думка розвивалася і вченими-природознавцями. Деякі з них (Володимир Вернадський, Данило Заболотний та інші) вийшли на чільні рубежі світової науки. Київ став одним із центрів технічного прогресу всієї імперії.