Видатні постаті села Багринівка

Ісопеску Михай ( ) Школа з одним класом у селі Багринівка була побудована у 1883 та відкрита 20 вересня 1884, мова викладання - румунська. Ворником села ( головою ) в той час був Ісопеску Михай по прізвищу Морозак

Костянтин Мандічевський ( ) Визначну роль у розвитку навчання на Буковині і у нашому селі відіграв професор Костянтин Мандічевський ( ), народжений в селі Багринівка (з 15 жовтня 1922 р. до 1 жовтня 1930 був на чолі бібліотеки Чернівецького Університету). У 1901 році, королівським декретом були названі члени Вищого Контрольного Органу провінційного Шкільного консиліуму, в який увійшли наступні особи: урядовий консул, віце- мер міста Чернівці Едуард Реісс, директор Вищої реальної православної школи з Чернівців Костянтин Мандичевський та професор університету Степан Смаль-Стоцький. Визначну роль у розвитку навчання на Буковині і у нашому селі відіграв професор Костянтин Мандічевський ( ), народжений в селі Багринівка (з 15 жовтня 1922 р. до 1 жовтня 1930 був на чолі бібліотеки Чернівецького Університету). У 1901 році, королівським декретом були названі члени Вищого Контрольного Органу провінційного Шкільного консиліуму, в який увійшли наступні особи: урядовий консул, віце- мер міста Чернівці Едуард Реісс, директор Вищої реальної православної школи з Чернівців Костянтин Мандичевський та професор університету Степан Смаль-Стоцький.

Іон Чіжевський З 1929 по 1936 р.р. директором школи був З 1929 по 1936 р.р. директором школи був Іон Чіжевський Іон Чіжевський

Латій Євген Олександрович сценарист, закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії. Автор сценаріїв понад 60 документальних, науково-популярних та ігрових фільмів. Отримав Гран-прі і Велику золоту медаль за кращий сценарій на міжнародному кінофестивалі в Белграді. Автор ряду статей, книг і художніх перекладів з французької та румунської, опублікованих в Росії і за кордоном, у тому числі першого перекладу на російську мову роману А. Дюма «Цезар». сценарист, закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії. Автор сценаріїв понад 60 документальних, науково-популярних та ігрових фільмів. Отримав Гран-прі і Велику золоту медаль за кращий сценарій на міжнародному кінофестивалі в Белграді. Автор ряду статей, книг і художніх перекладів з французької та румунської, опублікованих в Росії і за кордоном, у тому числі першого перекладу на російську мову роману А. Дюма «Цезар».

Указ Президента Российской Федерации от 22 января 2010 года N 92 "О награждении государственными наградами Российской Федерации" Опубликовано 23 января 2010 г. на сайте "Российской Газеты За заслуги в развитии отечественной культуры и искусства, многолетнюю плодотворную деятельность наградить: ОРДЕНОМ ДРУЖБЫ ЛАТИЯ Евгения Александровича - кинодраматурга, члена общественной организации "Союз кинематографистов Российской Федерации", город Москва Президент Российской Федерации Д.Медведев За заслуги в развитии отечественной культуры и искусства, многолетнюю плодотворную деятельность наградить: ОРДЕНОМ ДРУЖБЫ ЛАТИЯ Евгения Александровича - кинодраматурга, члена общественной организации "Союз кинематографистов Российской Федерации", город Москва Президент Российской Федерации Д.Медведев

Михай Препеліца - поет, прозаїк S-a nascut la 19 Oct Poet, dramaturg, prozator, eseist si critic literar roman S-a nascut in Bahrinesti, Radauti pe 19 octombrie 1947, astazi regiunea Cernauti, Ucraina. Absolveste Facultatii de Litere, Universitatea de Stat din Chisinau in Debuteaza ca poet in 1969, in cadrul cenaclului universitar Mihai Eminescu. In 1977 are loc expulzarea sa din Chisinau. In 1986 este expulzat din Moscova pe Volga si doi ani mai tarziu devine rezident la Moscova, dupa casatoria cu poeta armeana Alla Ter - Agopian. In 1994 obtine cetatenia romana, prin repatriere stabilindu-se la Bucuresti. Din 2003 devine membru al comitetului director al Miscarii Europene, Sectiunea Nationala Romana, fiind seful Comisiei pentru tarile Europei de est si membru al colegiului redactional al revistei La pensée européenne. Este membru al Uniunii Scriitorilor din Romania din 1994, membru al Uniunii al Confederatiei Internationale a Uniunii Teatrale din 1991, membru al Comunitatii Internationale a Uniunii Scriitorilor din 1991, membru al Uniunii Scriitorilor din Republica Moldova din 1984 si membru al Uniunii Scriitorilor din Moscova din 1988.

Михай Препеліца - поет, прозаїк

Міхай Патраш - доктор економічних наук Представник МСЕ (Міжнародний Союз економістів) в Молдавії, заступник Голови Асоціації економістів Молдови, завідувач кафедрою "Банки і Фінанси" Міжнародного Незалежного Університету Молдови, академік Міжнародної Академії менеджменту, д.е.н.

Васіле Андру письменник

Vasile Andru Vasile Andru s-a nascut la 22 mai 1942, in satul Bahrinesti, in nordul Bucovinei. Studii Universitare la Iasi, absolvite in Sapte ani este lector universitar. Paraseste catedra si se consacra scrisului si practicii sapientiale.In 1975 devine membru al Uniunii Scriitorilor si se stabileste in Bucuresti. O vreme este scriitor liber profesionist; din 1980 este redactor principal la revista "Viata Romaneasca". In 1990 este ales seful sectiei de proza a Asociatiei scriitorilor Bucuresti. Face stagii de documentare antropologica la Roma (1989) si la Paris (1990, 1991). Calatorii de studii in India cu bursa Sivananda (1992, 1996). Centrul Sivananda din Trivandrum-India i-a conferit titlul de master in filosofia Vedanta. Din anii 1970 cerceteaza procedeul filocalic oratio mentis. Participa la simpozioane internationale de istoria religiilor, la Paris, Mount Abu, Kottayam, Loano. Face stagii de documentare antropologica la Roma (1989) si la Paris (1990, 1991). Calatorii de studii in India cu bursa Sivananda (1992, 1996). Centrul Sivananda din Trivandrum-India i-a conferit titlul de master in filosofia Vedanta. Din anii 1970 cerceteaza procedeul filocalic oratio mentis. Participa la simpozioane internationale de istoria religiilor, la Paris, Mount Abu, Kottayam, Loano. Din 1990 structureaza si coordoneaza Centrul de Practica Isihasta din Bucuresti. Face trei calatorii la Muntele Athos (1997, 1998, 2004). O efemera rezidenta in Noua Zeelanda (1999). Din 2001 face parte din Juriul international "Balkanika" pentru promovarea culturii est-europene. SCRIERI. Din 1990 structureaza si coordoneaza Centrul de Practica Isihasta din Bucuresti. Face trei calatorii la Muntele Athos (1997, 1998, 2004). O efemera rezidenta in Noua Zeelanda (1999). Din 2001 face parte din Juriul international "Balkanika" pentru promovarea culturii est-europene. SCRIERI.

Vasile Andru Він опублікував 25 книг. (селективний): Він опублікував 25 книг. (селективний): Iutlanda posibila (1970) Mirele (1975) Arheologia dorintelor (1977) Arheologia dorintelor (1977) Noaptea imparatului (1979) Noaptea imparatului (1979) Turnul (1985) Turnul (1985) Muntele Calvarului (1991) Pasarile cerului (1999) Pasarile cerului (1999) Cel mai indepartat paradis (2001) Carti pe tema optimizarii umane si "jurnale" sapientiale: Carti pe tema optimizarii umane si "jurnale" sapientiale: Viata si semn (1989, 2005) Viata si semn (1989, 2005) Mistici din Carpati (1998) Mistici din Carpati (1998) Psihoterapie isihasta (2000) Psihoterapie isihasta (2000) Isihasmul sau mestesugul linistirii (2002) Istorie si taina la Sfantul Munte Athos (2001) Istorie si taina la Sfantul Munte Athos (2001) Intalniri cu maestri si vizionari (2001) Intalniri cu maestri si vizionari (2001) Yaatra. Jurnal in India (2002) Yaatra. Jurnal in India (2002) Exorcismele (2004) Exorcismele (2004) Viata si veac (2004) Viata si veac (2004)

Міхаі І – король Румунії За ініціативою громадянина За ініціативою громадянина М.М.Воротняка в селі було побудовано нову цегляну церкву. На освячені церкви (1999р.) був присутній екс король Румунії Міхай І.

Корня Ілля Георгійович Народився 17 червня 1960 року в с. Багринівка Глибоцького району. Румун. До служби в армії закінчив Багринівську десятирічку. Займався багатьма видами спорту, мав спортивні розряди. У Збройні Сили був призваний року Глибоцьким РВК. Після закінчення Алма-Атинського навчального підрозділу з лютого 1980 року служив у в/ч польова пошта 93992, що дислокувалась у м. Джелалабад. Рядовий Ілля Корня часто брав участь у бойових операціях. Був справжнім десантником мужнім, хоробрим, професійним. 30 грудня 1980 року його десантно-штурмова бригада проводила бойову операцію в провінції Лагман. У цьому бою Ілля отримав важке поранення і помер у госпіталі. За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований в с. Багринівка Глибоцького району.