Виконали: Абдуллаєва Эльміра і Павлова Анастасія учениці 9-А класу Учитель: Гординська І.В.
Дитинство і молодість Народився 25 лютого 1814 року у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині село Звенигородського районуЧеркаської області) в закріпаченій селянській родині Григорія Івановича Шевченка та Катерини Якімівни Бойко козацького походження. Основна частина місцевого населення була закріпачена і зубожіла. Саме такі нелюдські умови стають середовищем для формування сильних і непересічних особистостей, що присвячують життя боротьбі за кращу долю свого народу. Одним з таких людей для українського народу у той важкий час без сумніву став Тарас Шевченко.
Сімя Тараса на чолі з батьком Григорієм Івановичем Шевченком повернулася до села Кирилівка, Звенигородського повіту, на Київщині, звідки був родом Григорій Іванович. Був такий випадок, коли малий Тарас пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблудився в полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли в Кирилівки. Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка Совгиря. Знайомиться з творами Г. Сковороди. В період років намалював «Коні. Солдати». Дитинство і молодість
Рано втративши матір (20 серпня 1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей, він з дитинства зазнав багато горя і знущань. 7 жовтня 1823 року Тарасів батько одружується вдруге з удовою Оксаною Терещенко, в якої вже було троє дітей.
Упродовж майже 2,5 років - з осені 1828 року до початку 1831 р. - Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні, проте деталі цієї подорожі мало відомі. Не виключено, що там він міг відвідувати лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка, а щоб мати зиск з невгамовного потягу юнака до малювання, віддав його в науку на 4 роки до живописца Василя Ширяєва, адже у великих панів було модою мати своїх "покоєвих художників". Життя у пана
Викуп Т.Шевченка У загальних рисах історія викупу Тараса Шевченка з кріпацтва відома всім. Однак значення цієї події у його житті таке велике, що для шанувальників творчості Кобзаря цікава кожна її подробиця. Понад півтора століття минуло від дня вікопомного викупу. І хочеться добрим словом помянути тих інтелігентів духу, що не дали до кінця затягти зашморг його неволі, що перехопили вже занесений ніж кривавої помсти. Найперший петербурзький приятель Шевченка Іван Сошенко свідчив: "Душевний стан Тараса на той час був жахливим.
Викуп Т.Шевченка 1835р. з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він робить усе, щоб якось полегшити його долю: знайомить з Є. Гребінкою і конференц-секретарем Академії мистецтв В. Григоровичем, який дозволяє Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників (1835). Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838р. допомагають викупити його з кріпацтва.Брюллов створює портрет Жуковського, який був розіграний за 2500 карбованців Портрет Жуковського
В Академії мистецтв Після викупу оселився на 4-й лінії Васильєвського острова Незабаром Шевченко став студентом Академії мистецтв, а вже там - улюбленим учнем Брюллова. Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою »Кобзар». До неї увійшло 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя»,»Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
В Академії мистецтв Вірші Шевченка справили на українське суспільство велике враження, проте російська богема загалом негативно поставилася до молодого поета, звинувативши його головним чином у тому, що він пише «мужицькою мовою». Улітку 1842, використавши сюжет поеми «Катерина», Шевченко намалював олійними однойменну картину, яка стала одним з найпопулярніших творів українського живопису. «Катерина»,1842р.
Перша подорож Україною 13 травня 1843 року Шевченко з Петербурга виїхав на Україну. Зупинився поет у Качанівці на Чернігівщині. В червні 1843 побував у Києві, де познайомився з М. Максимовичем та П. Кулішом,на Полтавщині відвідав Є.Гребін ку. В липні 1843 року у с. Ковалівці Шевченко відвідує Олексія Капниста (учасник руху декабристів, син автора «Оди на рабство» і комедії «Ябеда»). Обидва поїхали у місто Яготин до Миколи Рєпніна- Волконського оглянути галерею картин і на замовлення Григорія Тарновського зробити копію з портрета Миколи Рєпніна. Познайомився з Варварою Рєпніною. 20 вересня 1843 року гостює в рідному селі Кирилівці, Звенигородського повіту, на Київщині у сестри та братів. Протягом жовтня-грудня 1843 року перебуває в м. Яготині на Полтавщині у Рєпніних.
Поет проти імперії Вийшов 1844 передрук першого видання »Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки». Того ж року Шевченко написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської імперії.
Друга подорож Україною 31 березня 1845 року Шевченко виїхав із Петербурга через Москву до Києва. У Москві зустрічався зі Михайлом Щепкіним, оглядав Кремль. На шляху до Києва Шевченко проїжджав Подольськ, Тулу, Орел, Есмань. Протягом весни-осені 1845 року перебуває у селі Марїнському на Полтавщині (Миргородський повіт). Жив він у поміщика О. Лукяновича (у окремому від панів приміщенні), малював портрети і краєвиди. Тут поет здружився з селянами, охоче з ними зустрічався і розмовляв. У вересні гостює у своїх родичів у с. Кирилівці, відвідує сестру Катерину у с. Зелена Діброва.
Арешт і заслання Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу. Серед в'язничних мурів, чекаючи кари, Шевченко зміг написати таку рідкісну перлину лірики, як вірш «Садок вишневий коло хати…». Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково». Шевченка, у якого під час обшуку знайшли альбом поезій «Три літа», покарали набагато тяжче, ніж інших притягнених до слідства братчиків: заслали в солдати до Оренбурга. На вироку Микола I власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати».
Арешт і заслання Семирічне перебування поета в Новопетровській фортеці це найважчі часи в його житті. Та незважаючи на найсуворіший нагляд, на моральні страждання і фізичне виснаження Шевченко таємно продовжував малярську й літературну діяльність.
Кохання Т.Шевченка Першим коханням молодого Шевченка була молода дівчина, одноліток Тараса Оксана. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Але надії були марними Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер Вільнюс). Наступною жінкою, яку він нагородив своїм коханням, була польська швачка Дзюня Гусіковська.
Кохання Т.Шевченка У 1843 році Шевченко їде в Україну і там зустрічає Ганну Закревську, якій згодом присвятив вірш «Г. З.» Наступними жінками, що займали місце в серці Кобзаря, були Варвара Рєпніна, сільська дівчина Глафіра та Агата Рускова, 16-річна актриса Катерина Піунова, яка, напевно, просто не наважилася пов'язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї.
Останній шлях 26 лютого 1861 року Шевченко помер. На кошти друзів 1 березня його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозвілу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Аналіз творчості Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним училися читати. На той час твори Шевченка об'єднали українській народ. За ставленням людини до творчості Шевченка відразу стає видно, наскільки людина знайома і як ставиться до життя українського народу XIX ст.
Аналіз творчості В історичному розвитку України Шевченко явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко виняткове явище також у світовій літературі. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту під наглядом жандармів. Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно- політичної свідомості народних мас України. Впливи Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.
Красно дякуємо за увагу