Антон Павлович Чехов

ПЛАН 1.Образ чайки. 2.Чехов у світовому літературному процесі. 3.Проблема життєвої мети у п єсі Чехова « Чайка ». 4.Нові можливості зображення характеру.

Образом - мотивом є образ чайки, який в п єсі має значення людини, яка не в змозі реалізувати свій творчий потенціал, як під тиском обставин, так і через некритичне ставлення до власних недоліків. Також чайка є багатозначним символом одвічного конфлікту митця і суспільства, я і світу. Образом - мотивом є образ чайки, який в п єсі має значення людини, яка не в змозі реалізувати свій творчий потенціал, як під тиском обставин, так і через некритичне ставлення до власних недоліків. Також чайка є багатозначним символом одвічного конфлікту митця і суспільства, я і світу. Образ чайки

Перша п єса російської нової драматургії Драматургія Антона Чехова проникає в трагізм реальності. В пєсах відсутній головний герой, кожен із драматичних героїв – неповторний, індивідуальний; всі дійові особи однакові за своїм значенням. Дійові особи залишаються самостійними особистостями, з власною правдою, логікою, долею.

« Чайка » Антон Павлович Чехов у світовому літературному процесі займає визначне місце і як прозаїк, і як драматург. Але як драматург він визначився раніше. У вісімнадцятирічному віці Чехов розпочав роботу над своєю першою п єсою, яка не вийшла в світ за життя автора. Але велика робота Чехова - драматурга розпочалася значно пізніше, з « Чайки », яку було завершено у 1896 році. Сам автор визначав її як роботу незвичну, работу всупереч усім правилам драматургії. « Чайка » найтрагічніша комедія, сюжет якої складається з лабіринту захоплень і пристрастей, виходу з нього немає, адже немає виходу з низки суперечливих людських почуттів.

Тема пєси Тема твору – служіння мистецтву, вибору життєвої мети, творчого успіху, призначення людини

Проблема життєвої мети у п єсі Чехова « Чайка » На перший погляд, Чайка – звичайна п єса, у ній немає яскравих подій і пригод. Драма наскрізно пройнята атмосферою неблагополуччя. У ній немає щасливих людей. Героям твору не таланить ні в великому, ні в найменшому. Атмосфера самотності переслідує кожного з героїв.

З перших актів п єси зрозуміло, що в її атмосфері панує загальне невдоволення життям. Люди надто поглинуті власними бідами, і тому вони не чують одне одного. Атмосфера твору це атмосфера суцільної психологічної глухоти. Вчитель Медведенко каже « Чому ? Не розумію... Ви здорові, батько у вас хоч і небагатий, але з достатком. Мені живеться набагато важче, ніж вам. Я отримую усього двадцять три карбованці на місяць, та ще відраховують з мене... а все ж я не ношу жалобу ». Треплев до останньої миті в розпачі : «… я все еще ношусь в хаосе грез и образов, не зная, для чего и кому это нужно. Я не верую и не знаю, в чем мое призвание »

Вся п ' єса перейнята тривогами взаємного нерозуміння, нерозділеним почуттям, загальною незадоволеністю. Навіть відомий письменник Тригорин - і той таємно страждає від невдоволення своєю долею, своєю професією, і в сутності й він нещасливий і самотній.

Долі героїв, незважаючи на їх зовнішні і внутрішні розбіжності, перегукуються, зливаються в єдиному звучанні, із багатьох відголосків і відлунь виростає єдина доля і єдиний для всіх настрій. Можливо, саме цей настрій призвів до загибелі Треплева.

Найголовніше, що в « Чайці » А. П. Чехов відкрив нові можливості зображення характеру. Він розкривається не в боротьбі за досягнення мети, а в переживанні життєвих протиріч. У творі з явився « підтекст ». Автор кидає свій зір у майбутнє, а розв язки, як і завершення людських доль, у нього немає. У цьому полягає вся суть чеховської драми « Чайка ».

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !