Валеріан Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплях на Катеринославщині,в селянській родині.

Освіта В.Підмогильного почалася з відвідин церковно-приходської школи

"Валеріан був надзвичайно здібним хлопцем. Було, послухає уважно урок і вже вдома не повторює. А натомість набере в учителів і знайомих стоси книг і просиджує над ними цілу ніч. Був тихий, сором'язливий. Любив ходити на сінокіс, на рибалку до Дніпра. І вже тоді Валеріан пише вірші і оповідання".

1921 року письменник одружується з донькою ворзелівського священика Катрею Червінською.

1922 року Валеріан разом з дружиною перебирається до Києва. За свідченням сучасників письменника, двері цієї квартири ніколи не зачинялися.

Найвизначніші твори: -- Гайдамаки і Ваня (1919) -- збірка оповідань Твори (1920) -- Остап Шаптала" (1921) -- Місто (1921) -- Собака, Третя революція (1924, 1925) -- Проблема хліба (1927) -- Син (1930)

Стає активним членом щойно створеного "Аспису" (Асоціації письменників) року ця організація трансформувалася в "Ланку", а з 1926 року носила назву "Марс" ("Майстерня революційного слова"), що стала, по суті, київською філією "Вапліте".

Рідна Катю, листів, до цього часу немає ні від тебе, ні від мами. Чекаю кожного дня, встаю з надією, лягаю з новою надією, що лист прийде завтра. Повинен же він коли-небудь прийти!?"

3 листопада 1937 року Валеріана Підмогильного було розстріляно разом із великою групою української інтелігенції, в лісі під Сандармохом.