До 70-річчя Полтавської області Адміністративно- територіальний поділ.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
До 70-річчя Полтавської області Адміністративно- територіальний поділ.
Advertisements

Міністерство освіти та науки України Наталівська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів Новоград-Волинський район Петровська Алла Степанівна Учитель української.
Видатні українські мовознавці різних періодів. Зачинателем нової української літературної мови став І.П. Котляревський, який увів до літератури багату,
Виконала : Учениця 11 ф.-1 Димура Надія. Як відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з найважливіших.
Транксрипт:

До 70-річчя Полтавської області Адміністративно- територіальний поділ

Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини Полковий устрій / рр./ Намісництва / рр./ Утворення Полтавської губернії 27 лютого /11 березня/ 1802 р., повітів і волостей у дореволюційний період. У радянський час повіти і волості поступово замінюються округами і районами /реформа 7 березня 1923 року/ У 1925 р. були ліквідовані губернії /постанова ВУЦВК УСРР від 3 червня 1925 р./ і протягом рр. вищою адміністративно- територіальною одиницею на місцях були округи, яким підпорядковувалися райони. Постановою ВУЦВК та РНК УСРР від 2 вересня 1930 р. ліквідовано округи і в рр. райони підпорядковувалися безпосередньо центрові. 9 лютого 1932 р. на Україні утворено п'ять областей: Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську. Територія Полтавщини була розподілена між Харківською, Київською та Дніпропетровською областями. Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. була утворена Полтавська область, до складу якої увійшла частина міст і районів Харківської та Київської областей.

Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини До 1917 р. Полтавська губернія складалася з 15 повітів і займала площу 43,4 тис. кв. верст, розташовану між 510 8/ і / північної широти та між 310 2/ і 360 3/ східної довготи за Грінвічем, з південного заходу і заходу Дніпром відділялася від Катеринославської, Херсонської та Київської губерній, на півночі межувала з Чернігівською та Курською губерніями, на сході - з Харківською, на півдні - з Катеринославською губернією. Докорінні зміни в адміністративно-територіальному поділі Полтавщини відбулися після революції 1917 р., коли було запроваджено поділ на округи, а згодом ( рр.) -двоступенева адміністративно- територіальна система р. - утворено Полтавську область. На 1 січня 2001 р. Полтавська область складається з 25 районів, 15 міст, у тому числі 5 обласного підпорядкування, 10 міст районного підпорядкування, 21 селище міського типу, 21 селищна та 467 сільських Рад, 1836 сільських населених пункти і займає територію 28,8 тис.кв. кілометрів з населенням 1663 тисяч чоловік. На заході вона межує з Черкаською і Київською областями, на півночі - з Чернігівською і Сумською, на сході - з Харківською, на півдні - з Дніпропетровською і Кіровоградською областями.

У 1932 р. країна перейшла на новий адміністративно- територіальний поділ - обласний районний. 9 лютого 1932 р. ВУЦВК прийняв постанову "Про утворення областей на території УСРР". Згідно з нею на Україні було утворено 5 областей, крім Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки; Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Харківську, Одеську [1]. Вся територія Полтавщини /колишня Полтавська губернія/ увійшла до складу Харківської і частково Київської та Дніпропетровської областей [2]. До складу Київської області відійшли райони ГельмязівськийМалодівицький ДрабівськийЧорнобаївський ЗолотоніськийЯготинський До складу Дніпропетровської області відійшли райони: ОлександрійськийЦаричанський

Зокрема до складу Харківської області увійшли Полтава і Кременчук та райони: БригадирівськийЛиповодолинський /пізніше Козельщинський/Лохвицький ВарвинськийЛубенський ВеликобагачанськийМиргородський ВеликобубнівськийНедригайлівський /Талалаївський/Нехворощанський ВовчківськийНовогеоргіївський /Вовчицький/Новосанжарський ГадяцькийОболонський ГлобинськийОнуфріївський ГрадизькийОпішнянський ДиканськийОржицький ЗіньківськийПирятинський КарлівськийПрилуцький КишеньківськийРешетилівський КобеляцькийРоменський КрасноградськийСахновщанський/Сахновщинський/ Семенівський Хорольський Чорнухинський Чутівський

Першовитоки історії нашого краю сягають часів періснообщинного ладу його найдавнішого етапу палеоліту. Перші кроки освоєння нашої землі давньою людиною пов'язуються із заселенням широких просторів Лівобережної України за мустьєрської доби середнього палеоліту (від 150 до 4035 тис. років тому). Поодинокі свідчення цього знахідки знарядь праці з кременю тієї епохи відомі в межах колишньої Полтавської губернії: поблизу міста Ромни (нинішня Сумщина), села Велика Бурімка на Золотоношині (сучасний Чорнобаївський район Черкаської області), в околицях смт. Градизьк Глобинського і с. Білики Кобеляцького районів та на західному схилі гори Пивиха. Житло з кісток мамонта. Реконструкція І. Г. Підоплічка р.

ПОЛТАВЩИНА В РОКАХ На початок другої половини XVI століття територія від Орілі до Удаю (адміністративно нинішня Полтавська область) через постійні татарські набіги була малозаселена. Входила вона до складу Київського воєводства Великого князівства Литовського. Інша частина Полтавщини, що пізніше належала до Лохвицького, Роменського, Гадяцького повітів, була південно-західною окраїною Великого князівства Московського і становила так званий Путивльський рубіж. Св. Афанасій Пателарій Лубенський, патріарх Константинопольський, мощі якого знаходилися в Лубенському Мгарському Спасо- Преображенському монастирі. Фрагмент ікони ХШ ст. Фундаторка Лубенського, Ладинського та Густинського монастирів на Полтавщині княгиня Раїна Вишневецька (Могилянка). Н. х. Копія к. XIXст. з оригіналу поч. XVIIст.

ПОЛТАВЩИНА В РОКАХ Данило Апостол миргородський полковник, у гетьман України. Прапор Сенчанської сотні Лубенського полку. XVIII ст. Гетьман Іван Мазепа. Гетьман Іван Скоропадський..ХVIII ст

ПОЛТАВЩИНА В РОКАХ На території Гетьманщини в кінці XVII на початку XVIII століття проживало близько 1,2 мільйона чоловік, нараховувалося 11 великих міст, 126 містечок і майже 1800 сіл. Основною адміністративною одиницею залишався полк. Із 10 полків Гетьманщини на території Полтавщини розташовувалися Полтавський, Гадяцький, Лубенський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський. Найбільш густозаселеною була територія Лубенського полку яка тяглася вузькою і довгою смугою вздовж берега річки Сули.

ПОЛТАВЩИНА В РОКАХ Ліквідація Гетьманщини прискорила реформування системи політико- адміністративного устрою, яке мало на меті остаточно інкорпорувати козацьку Україну до складу Російської імперії. Царським указом від 16 вересня 1781 року було анульовано полковий устрій, і Лівобережжя поділилося на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Полково-сотенний адміністративно- територіальний устрій Полтавщини на підставі цього указу ліквідовувався. Генерал- губернатор Микола Григорович Рєпнін.

ПОЛТАВЩИНА В РОКАХ З 1782 року окремі частини території краю входили до намісництвКиївського, Чернігівського, Катеринославського та Новоросійської губернії, пізніше до новоствореної у 1796 році Чернігівської губернії (з 1797 року Малоросійської), а з 1802 року до Малоросійського генерал-губернаторства Генерал-губернатор Яків Іванович Лобанов- Ростовський.

Герби полтавських міст Герб Герб Герб м. Гадяч. м. Золотоноша. м. Кременчук. Д. Левицький. Імператриця Катерина II.

Герби полтавських міст Герб м. Лубни. Герб м.Переяслав. Герб м. Пирятин. Герб м. Прилуки. Герб м. Ромни. Герб м. Хорол.

Герби полтавських міст Герб м. Зіньків. Герб м. Кобеляки. Герб м.Костянтино град. Герб м. Лохвиця. Герб м. Миргород. Герб м. Полтава.

Герби полтавських міст