Економічний розвиток українських земель у пореформений період Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

1. Коли і як у Наддніпрянській Україні було скасовано кріпосне право? 2. За яких умов звільнялися українські селяни від кріпосницької залежності? а. Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 року як «Великої»? Відповідь обґрунтуйте. б. Чи можна реформу 1861 року віднести до модернізаційних процесів в Російській імперії? Чому? 3. Спрогнозуйте значення селянської реформи для подальшого економічного розвитку українських земель. Які з положень реформи сприяли, а які заважали розвиткові ринкових відносин?

Селянська реформа 1861 р. в Російській імперії мала суперечливий характер. З одного боку, вона зумовлювала збереження землеволодіння поміщиків, занепад їхніх господарств, обезземелення та розшарування селянства, аграрнеперенаселення, міграції, з іншого боку формувала нову приватну власність на землю, сприяла становленню ринку робочої сили, стимулювала розвиток підприємництва, розширювала сферу впливу ринкових відносин.

АГРАРНІ ВІДНОСИНИ Залишки феодально- кріпосницької системи господарювання Збереження поміщицького землеволодіння (кращі землі). Існування черезсмужжя (чередування ділянок землі). Укладення сервітутів угод на спільне користування луками, лісами, пасовищами. Збереження селянської общини обмежувало особисту свободу селян. Збереження фізичних покарань (до 1904 р.). Сплата селянами низки податків Залишки феодально- кріпосницької системи господарювання Збереження поміщицького землеволодіння (кращі землі). Існування черезсмужжя (чередування ділянок землі). Укладення сервітутів угод на спільне користування луками, лісами, пасовищами. Збереження селянської общини обмежувало особисту свободу селян. Збереження фізичних покарань (до 1904 р.). Сплата селянами низки податків Нові явища в сільському господарстві Застосування сільськогосподар- ської вільнонайманої праці. Земля перетворилась на обєкт продажу. Відбувається спеціалізація сільсько-господарських районів. Застосування сільськогосподар- ської техніки, машин, добрив. Поглиблюється процес розшару- вання селянства. Зявляється надлишок робочих рук в сільському господарстві (розорення селян, демографічний вибух). Відбувається розшарува- ння українського селянства Нові явища в сільському господарстві Застосування сільськогосподар- ської вільнонайманої праці. Земля перетворилась на обєкт продажу. Відбувається спеціалізація сільсько-господарських районів. Застосування сільськогосподар- ської техніки, машин, добрив. Поглиблюється процес розшару- вання селянства. Зявляється надлишок робочих рук в сільському господарстві (розорення селян, демографічний вибух). Відбувається розшарува- ння українського селянства У сільському господарстві перепліталися дві системи ведення господарства: відробіткова (панщинна), коли поміщицькі землі селяни обробляли за борги, за право випасати худобу тощо, і капіталістична (ринкова), заснована на праці вільнонайманих сільськогосподарських робітників

Поширення машин в сільському господарстві За допомогою машин селянин зі своєю сімєю легко збирає сорок–пятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелося би майже всю цю роботу виконувати руками поденників

«Українські селянки за роботою. Кінець ХІХ ст.»

М. Кузнєцов «У пошуках роботи» (1882)

Каховка місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами пішки, залізницею, пароплавами, плотами… На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, куряни…

«Виробництво цукру в Російській імперії в 1893–1894 рр. (в тис. пудів)» РегіонВиробництво цукру, тис. пудів Київщина10354,8 Поділля8928,5 Харківщина4253,2 Курщина2557,4 Волинь1824,6 Чернігівщина814,2 Тамбовщина443,4 Вороніжчина329,8 Полтавщина208,6 Тульщина139,6 Бессарабщина122,1 Орловщина97,2 Самарщина39,5 У с ь о г о3011 2,9

Російський економіст Михайло Волобуєв писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії бідної, без власної промисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського типу» колоній, тобто є промислово розвиненою країною, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків. Запитання 1. Чи згодні ви з думкою Волобуєва? Свою думку обґрунтуйте. 2. Яким саме чином Росія позбавляла Україну її капіталу і прибутків? (Пригадайте російську політику ціноутворення.)

Ілюстрацію «Перший паровоз Луганського заводу (1900 р.)»

Ілюстрації «Праця шахтаря» і «Луганські сталевари»

Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-і роки 3 коп., хліб житній 4,5 коп., пиріг копійка, миска борщу півтори копійки, галушок 5 коп., порція печені або душенини 15 коп., ковбаса мясна від 15 до 30 коп., вязка грибів 15 коп., судак 20 коп., короп свіжий 50 коп. 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець 50–90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно на цьому ж рівні (середньомісячна близько 20 крб.)».

Ілюстрації «Одеський порт», «Контрактовий ярмарок у Києві»

Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати учнівські проекти відповідно до пунктів плану теми наступного уроку.

Презентацію створено за допомогою компютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2011 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 2. Книга «Дидактичні матеріали до курсу «Усі уроки до курсу «Історія України» 9 клас» 3. Сайты: