Архітектура Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη будівництво), це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітеткура становить одну з найважливіших частину засобів виробництва (промислова архітектура будівництво заводів, фабрик, електростанцій, тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства.грец.будівництвонаука мистецтво Функціональні, конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобів архітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластика, фактура та кольори.архітектонікамасштабпропорції ритмічніпластикафактуракольори

Чинники архітектури Як галузь суспільного виробництва мистецтво архітектури залежить від досягнень науково- технічного прогресу, характеру |виробничих відносин, від природних і кліматичних умов, художніх смаків та ін. В останні десятиліття якісні зміни будівельної техніки, створення нових конструкцій і матеріалів істотно вплинули на сучасну архітектуру. Багатогранність практичних потреб людства зумовила створення і будівництво найрізноманітніших типів і видів споруд, з яких утворюються ансамблі, комплекси та цілі міста. Виникає і розвивається містобудування проектування і спорудження міст. В процесі розвитку архітектури окремих країн і народів, залежно від матеріальних, духовних і природних умов суспільного життя, склалися різноманітні архітектурні стилі, що визначаються своєрідністю взаємопов'язаних типів споруд, будівельних конструкцій та архітектурної форми.суспільного виробництванауково- технічного прогресукліматичних художніх смаківмістобудуванняміст архітектурні стилібудівельних конструкційархітектурної форми Пропорції краси та гармонії за Вітрувієм, Леонардо да Вінчі ВітрувіємЛеонардо да Вінчі

Чинники архітектури До новітньої доби в архітектурі канонічними та навіть взірцевими вважались архітектурні формули Вітрувія (римський архітектор та інженер другої половини 1 ст. до н.е.), що відповідали потребам свого часу (бароко, класицизм, готика, романський стиль та ін.). Саме Вітрувій обґрунтував, що першоосновами архітектури є міцність, користь та краса. За ним краса будь-якої споруди залежить від пропорцій, які мають співвідноситись із певними, визначеними ним, гармонічними відношеннями пропорцій людського тіла.Вітрувіябарококласицизмготикароманський стильпропорцій людського тіла Із настанням періоду модернізму (не плутати з модерном) та із розповсюдженням сучасних будівельних матеріалів та технологій, з кризою «єдиної епохи» і виникненням принципу різності культур, архітектурна форма майже незворотно стала відриватись від функції. Сьогодні форма все частіше залежить не від матеріалу, як в часи Вітрувія, а від семіотичних претензій замовника чи автора-архітектора. Формули Вітрувія стала цікавити лише студентів і «класицистів». Розвивається в різноманітних стилях архітектура надзвичайно масштабно і поширено по всьому світі, особливо сьогодні цінується краса давніх звичаїв та їх модернізація.модернізмумодерномсеміотичних

Зародження архітектури Зародження архітектури відноситься до доби первіснообщинного ладу у добу пізнього палеоліту (близько 10-го тисяч років до н. е.), коли виникли перші штучно споруджені житла і поселення. Були освоєні найпростіші прийоми організації простору на основі прямокутника і кола, почався розвиток конструктивних систем з опорами-стінами або стійками, конічним, двоскатним або плоским балковим покриттям. Застосовувалися природні матеріали (дерево, камінь), виготовлялась цегла-сирець. Все це було освоєно людиною раніше, ніж з'явилась писемність.палеолітубалковимцеглаписемність Кінець існування первісного суспільства позначився будівництвом фортець зі стінами або земляними валами та ровами. У мегалітичних спорудах (менгіри, дольмени, кромлехи) поєднання вертикальних та горизонтальних блоків каменю свідчить про подальше освоєння закономірностей архітектоніки Наприклад, кромлех в Стоунхенджі, Великобританія. Варто згадати також оселі на палях у Франції, глиноплотові будинки Трипільської культури на Україні. фортецьмегалітичнихменгіридольменикромлехиархітектонікиСтоунхенджі ВеликобританіяФранціїТрипільської культуриУкраїні СтоунхенджСтоунхендж, АнгліяАнглія

Архітектура рабовласницької доби Із виникненням держави склалася і нова форма поселення місто як центр управління та центр ремісничого виробництва і торгівлі. Збільшувалася кількість типів будівель, різниця між якими стало визначатися не тільки їх функцією, але і призначенням для пануючого класу або експлуатованих мас. Із виділенням класів у суспільстві визначальними для архітектури стають суспільні відносини, а не взаємини людини і природою.державимісторемісничого У великих рабовласницьких деспотіях осередок влади та матеріальні ресурси, зконцентровані в руках нечисленної правлючої верхівки, а також експлуатація величезної кількості рабів у поєднанні з певними успіхами у галузі науки і техніки стали основою будівництва великих іригаційних споруд, монументальних палаців і храмів, покликаних стверджувати непорушність і могутність влади божества та обожнювання правителів.рабівіригаційнихпалаців Будівництво грандіозних будівель, переважна масивність конструкцій, ґрунтувалися на величезних витратах примітивного фізичної праці. Проте створення таких споруд свідчить про накопичення будівельного досвіду, про складені принципи композиції будівлі та ансамблю. В архітектурних творах Стародавнього Сходу виявляються певні закономірності композиції, розуміння симетрії, ритму. В архітектурних образах відбито ідею утвердження могутності та непохитності рабовласницького ладу. Стародавнього Сходу симетріїрабовласницького ладу

Визначні споруди піраміди в Гізі храми в Луксорі та Карнакі Стародавнього Єгипту (3-2 тисячоліття до н. е.) фортифікації, палаци та зікурати Ассирії та Вавилону (9-7 століття до н. е.) печерні храми, Аджанта «ступи» Індії (3-1 століття до н. е.) Велика Китайська стіна, визнана одним із семи нових чудес світу в основному споруджена в 4-3 століттях до н. е. укріплення, храми-піраміди і палаци ранньокласових культур стародавньої Америки. пірамідиГізі ЛуксоріКарнакі Стародавнього Єгипту зікуратиАссиріїВавилонуАджантаІндіїВелика Китайська стінасеми нових чудес світустародавньої Америки Піраміди в ГізіГізі Велика Китайська стіна

Архітектура античної Греції В умовах демократії Стародавньої Греції вперше створюється цілісне середовище міст-держав полісів. Розвивається система регулярного планування міста, з прямокутною сіткою вулиць та головною площею агорою центром торгівлі і громадського життя. Був розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра перистиль. [1]демократіїСтародавньої Греціїполісівагороюперистиль [1] Культовим та архітектурно-композиційним центром давньогрецького міста був акрополь із храм, присвяченим божеству, покровителю міста. Класично завершеним типом храму став периптер. Найяскравішим його прикладом вважається головний храм Афінського акрополя Парфенон 5 століття до н.е.. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як театр, стадіон та ін. Так в Афінах зявились Театр Діоніса, а пізніше Одеон Ірода Аттичного, унікальний мармуровий стадіон Панатінаїкос.периптерАфінського акрополяПарфенон5 століття до н.е.Театр ДіонісаОдеон Ірода Аттичногостадіон Панатінаїкос На основі естетичного осмислення стійко-балкової конструкції у Стародавній Греції створюється ордерна система архітектурної композиції, в якій гармонійно поєднались висока художність архітектурних форм з досконалістю конструкцій та матеріалу.ордерна система архітектурної композиції

Визначні споруди Ансамбль Афінського акрополя: Парфенон, Пропілеї, Храм Ніки Аптерос, Ерехтейон, Театр Діоніса Одеон Ірода Аттичного стадіон Панатінаїкос Храм Зевса Олімпійського Храм Гефеста Афінської агори театр в Епідаврі Толос у Дельфах.Парфенон ПропілеїХрам Ніки АптеросЕрехтейон Театр ДіонісаОдеон Ірода Аттичного стадіон Панатінаїкос Храм Зевса ОлімпійськогоХрам ГефестаАфінської агори Епідаврі Дельфах ПарфенонПарфенон, Афінський акропольАфінський акрополь Одеон Ірода АттичногоОдеон Ірода Аттичного, Афіни Афіни

Архітектура Стародавнього Риму У Стародавньому Римі, величезній середземноморській державі, архітектура успадкувала традиції грецької, провідного значення набули споруди, що виражали могутність республіки (пізніше імперії), а також задовольняли потребам рабовласницької держави. Розширилося коло інженерних споруд, досягло великої досконалості будівництво мостів та акведуків. Для зведення масштабних будівель велику роль відіграло впровадження нових будівельних матеріалів, зокрема бетону.Стародавньому Риміакведуківбетону Інтер'єр римського ПантеонуПантеону Були розроблені раціональні методи будівництва, яке зрештою набуло гігантського розмаху. Створювалися великі ансамблі (громадські центри форуми) та громадські споруди, розраховані на величезні маси народу: амфітеатри (Колізей у Римі), театри, терми, криті ринки, базиліки. Тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього замкнутого простору (атрій, перистиль), був розвинутий та вдосконалений. У перенаселених містах виникли 5- та навіть 6-поверхові житлові будинки для незаможних інсули. Отримали широке застосування арочні та склепінчасті конструкції (храм Пантеон в Римі, накритий величезним куполом), які розвинулись також в архітектурі елліністичної Парфії.форумиамфітеатриКолізей Римітермибазилікиатрій перистильінсулиарочнісклепінчастіПантеонкуполомелліністичної Архітектура Римської імперії від суворих і доцільних переходить до великовагових, пишних, іноді перебільшених форм, ускладнених планів. Посилюються елементи декоративності. Архітектурний ордер став невіддільним від уявлення про прекрасне в архітектурі.Римської імперіїАрхітектурний ордер

Визначні споруди Колізей, Рим Храм Пантеон в Римі Башта Геркулеса Стадіон в Арлі Купальні Діоклетіана Римський міст в місті Шавеш, Португалія. КолізейРимПантеонРимі ГеркулесаАрлі ДіоклетіанаШавеш Португалія КолізейКолізей, РимРим Інтер'єр римського ПантеонуПантеону

Архітектура Візантії Ідеологічне панування релігії дало поштовх широкому будівництву культових споруд. Новою задачею, яку вирішила архітектура Візантії, було формування внутрішнього простору християнських храмів, здатних вміщувати тисячі прочан, а також створення в них особливого середовища.релігіїВізантії Поряд з успадкованими від Рима типами базиліки та центрично-купольними будівлями формувалися купольні базиліки та хрестово-купольні храми. Сферичні купола поєднувалися з прямокутною в плані системою опор. Конструкція отримувала ясний вираз в архітектурній формі хрестово-купольних храмів. Архітектура Візантії справила широкий вплив на зодчество слов'янських держав на Балканах (Болгарії, Сербії), Закавказзя (Вірменії, Грузії) та Давньої Русі.базилікикупольнимихрестово-купольних храмівБалканахБолгарії СербіїЗакавказзяВірменіїГрузії

Визначні споруди Собор Святої Софії в Константинополі Базиліка Сант-Аполлінаре-Нуово, м. Равенна, Італія Монастирі Святого Афону Ротонда Святого Георгія, Салоніки, Греція. Собор Святої СофіїКонстантинополіСант-Аполлінаре-Нуово РавеннаІталіяСвятого АфонуРотонда СалонікиГреція Собор Святої СофіїСобор Святої Софії, КонстантинопольКонстантинополь КатоліконКатолікон, Велика лавра, Афон яскравий приклад хрестово- купольного храмуАфон

Архітектура феодального Сходу У розвиток архітектури епохи феодалізму великий внесок внесли народи арабського Сходу. Великими центрами феодальної культури були міста Сережньої Азії - Бухара, Міра, Термез, Хіва, Самарканд. Їх монументальні будівлі криті ринки, караван-сараї, медресе, купольні мечеті та мавзолеї - зводилися із обпаленої цегли з широким використанням в облицьовуванні, так званої, керамічної різьб'яної мозаїки (ансамблі Шахи-Зінда і площі Регістан, мавзолей Гур- Емір в Самарканді). Чітка симетрія композиції виділяла великі торгові та культові споруди серед мальовничих кварталів низьких глинобитних або сирцевих житлових будівель.феодалізмуарабськогоСережньої АзіїБухараМіраТермез ХіваСамаркандкараван-сараїмедресе мечетімавзолеїСамаркандісиметрія Різноманіття архітектурних типів відрізняє архітектуру феодальної Індії. Прагнення до конкретності художніх образів, поклоніння буйній тропічній природі породили виняткову пластичність монументальних споруд, її зближення зі скульптурною пластикою. Під впливом індійської архітектури формувалася архітектура всієї Південно-Східної Азії (Індонезії, Цейлону, країн Індокитайского півострова).ІндіїІндонезії ЦейлонуІндокитайского В архітектурі Китаю регулярність планування міст доповнювалась суворою симетрією організації простору будівлі, вісі яких орієнтувались за сторонами світу. Геометрична правильність тонко поєднувалася із використанням природних особливостей місцевості. Стійко-балкові дерев'яні каркаси слугували конструктивною основою житлових будинків. Каркас заповнювався цеглою або легкими дерев'яними огородженнями з решітками, що замінювали вікна. Легкість житл контрастували із монументального палацових, культових та фортифікаційних споруд. Під впливом архітектури Китаю довгий час перебувала японська архітектура, де дерев'яні каркасні конструкції були доведені до високої художньої досконалості. Для архітектури Китаю і Японії характерним є вміле використання природного та формування штучного ландшафту.Китаювікнаяпонськаландшафту

Визначні споруди Тадж Махал, Індія «Заборонене місто» і «Храм неба» в Пекіні Залізна пагода у місті Кейфен, Китай, побудована 1049 р. храмовий комплекс Ангкор-Ват, Камбоджа (12 століття) медресе на площі Регістан, (15 17 століття) та мавзолей Гур-Емір, Самарканд мечеть аль-Азхар в Каїрі, (10 століття) палац Альгамбра, (1314 століття) храм Свєті-Цховелі у м. Мцхеті (11 століття) архітектора Арсукісдзе Ширваншахів палац у Баку, (16 17 століття). Тадж МахалІндіяПекіні пагодаКейфенКитай1049Ангкор-Ват Камбоджа медресемавзолей Гур-ЕмірСамаркандмечеть аль-АзхарКаїріпалац Альгамбрахрам Свєті-ЦховеліМцхетіАрсукісдзе Ширваншахів палацБаку Тадж МахалТадж Махал, ІндіяІндія Ангкор- ВатАнгкор- Ват, Камбодж а Камбодж а

Європейська середньовічна архітектура В країнах Західної та Центральної Європи із відродженням міст наприкінці 10 століття починає розвиватися тип кам'яного житлового будинку у два-три поверхи із майстернями та лавками, що традиційно розміщувались на першому поверсі. Складається архітектура романського стилю. Романський стиль увібрав численні елементи ранньохристиянського мистецтваа, меровінгського мистецтва, культури «каролінгського відродження», а також мистецтва античності, епохи переселення народів, Візантії та мусульманського Близького Сходу). На відміну від попередніх йому тенденцій середньовічного мистецтва, що носили локальний характер, романський стиль став першою художньою системою середньовіччя, що охопила (незважаючи на викликане феодальною роздробленістю величезне різноманіття місцевих шкіл) більшість європейських країн. В культовій архітектурі з'являються монастирські комплекси із замкненими дворами, оточеним аркадами (клуатри), масивні важкі храми базилікального типу. У 12 столітті вперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. Найчудовішим творінням романської монументальної пластики є гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду.романського стилюВізантіїБлизького Сходуаркадамиклуатри базилікальногопорталамиАпокаліпсисаСтрашного суду Кельнський собор У другій половині 12 століття у Франції зародилася архітектура готики, відобразивши найбільш високий етап розвитку продуктивних сил феодального суспільства і посилення міст, з яким пов'язане виникнення нових типів громадських будівель (ратуші, будинки ремісничих цехів та гільдій). Масивні конструкції замінила каркасна система, в якій із граничною раціональність використовується матеріал. Звільняється простір інтер'єру, який отримує активний розвиток по вертикалі (собори в Парижі, Реймсі та Ам'ені у Франції, в Фрейбурзі та Кельні у Німеччині; в Кентербері у Великобританії; в Бургос в Іспанії, у Празі (Чехія), Кракові (Польща)). У житловому будівництві поряд з кам'яними конструкціями застосовується фахверк дерев'яний каркас, заповнений цеглою або каменем. Готика це насамперед характерне устремління споруди вгору, зокрема за рахунок гострих стрілчастих шпилів, це також широке використання вітражів, це чисельні арки, багатство скульптури, оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам динамічності, величі.Франціїготикиратушіінтер'єруПарижіРеймсіАм'еніФрейбурзіКельніКентерберіБургосПразіКракові фахверкшпилів

Визначні споруди Готичний Кельнський собор у Німеччині (13 століття) готичний Собор Паризької Богоматері у Парижі, Франція (12 століття) романський Бамберзький собор, Бамберг, Німеччина Пізанський собо та частково Пізанська вежа (романські), Піза, Італія.КельнськийНімеччині Собор Паризької БогоматеріПарижіНімеччинаПізанська вежаІталія Пізанська вежаПізанська вежа та собор Кельнський собор

Руська середньовічна архітектура З 10 століття починається розвиток монументальної архітектури давньої Русі, у великих містах зводяться грандіозні споруди Софійський собор у Києві, Собори Святої Софії у Новгороді, Полоцьку та інших містах. В період феодальної роздробленості (1214 століття) утворюються архітектурні школи окремих земель: Придніпров'я (П'ятницька церква в Чернігові, 1213 століття), Володимиро-Суздальська (Успенський собор у Володимирі та церква Покрова на Нерлі, 12 століття), Новгородська та ін.10 століттяРусіСофійський соборКиєвіНовгородіПолоцьку1214 століття Придніпров'яП'ятницька церква в Чернігові1213 століттяУспенський собор у ВолодимиріПокрова на Нерлі Специфічний характер архітектури регіональних староруських шкіл визначався місцевими соціальними особливостями, будівельними традиціями. Архітектура Володимиро-Суздальського князівства характеризується багататством пластики білокам'яних споруд (палацовий ансамбль у Боголюбові, Успенський та Димитріївский собори у Володимирі). Архітектурі Новгорода притаманний суворий лаконізм величних форм (Георгіївський собор Юр'євого монастиря), невимушено мальовничі асиметрично викладені будівлі Пскова. Архітектура Давньої Русі вражає своєю правдивістю, ясним виявленням конструкції та просторової організації будівлі в її вигляді. Після перерви в архітектурному розвитку рр., викликаної монголо-татарським нашестям, головними архітектурними центрами стають Новгород, Псков, Москва, своєрідно розвиваючі давньоруські традиції.ВолодимиріНовгородаПскова На основі староруського зодчества в 1416 століттях на теренах сучасної України формуються і розвиваються: українська архітектура (Покровський собор у Харкові, 17 століття, ансамбль Львівського братства, 1617 століття); москвинська, згодом, російська архітектура (Московський Кремль, 15 століття, Василія Блаженного храм у Москві, 16 століття, Вознесіння церква в Коломенському, 16 століття); і білоруська архітектура (замок у Мирі, 15 століття). українська архітектураХаркові17 століттяЛьвівського братства1617 століттяМосковський Кремль15 століттяВасилія Блаженного храм Москві16 століття білоруська архітектура15 століття З об'єднанням російських земель під владою Москви складається єдина російська архітектурна школа. Ансамбль Московського Кремля став прообразом для Кремлів інших міст і послужив ядром радіально-кільцевої структури зростаючої Москви. Яскрава своєрідність притаманна типу шатрових храмів-веж, що склався в 16 столітті (церква Вознесіння в с. Коломенському, нині в межах Москви). Для російської архітектури 17 століття характерні різноманіття форм, святкова мальовничість. Поряд з кам'яною архітектурою велике місце займало дерев'яне зодчество, що досягло в ст. високої досконалості (церкви Преображенська в Кіжах, Успенська в с. Кондопога та ін.)Москви Московського Кремля

Визначні споруди Софійський собор у Києві церква Покрова на Нерлі П'ятницька церква в Чернігові Храм Василія Блаженного у Москві Московський Кремль Кіжи Софійський соборКиєвіПокрова на Нерлі П'ятницька церква в ЧерніговіХрам Василія Блаженного Московський КремльКіжи Софія Київська Храм Василія Блаженного

Архітектура Відродження Важливий етап розвитку архітектури як мистецтва пов'язаний з культурою Відродження, що виникла на початку 15 ст. в італійському місті Тоскана і розвивалось в ст. у багатьох країнах Західної та Центральної Європи. Соціально-економічних процес становлення буржуазних відносин породив потужний культурний рух. Середньовічній релігійній ідеології було протиставлено гуманізм, який шукав опору в античній спадщині, що яскраво відбилося в архітектурі громадських будівель, палаців, заміських маєтків. Будівельника- ремісника змінює широко освічений спеціаліст-архітектор, що спирається на всі досягнення сучасної йому культури. Відродження гуманізмантичній спадщиніархітектор Мимовольній асиметрії ансамблів, що здебільшого розвивалися поступово, були протиставлені чіткі, завершені геометричні системи як вираз вольового, організуючого початку. Цей новий підхід до архітектури виражений в палаццо типі будинку-палацу, в якому кожному елементу притаманна виражена закінченість, що виявляється і в зосередженості будівлі навколо замкнутого симетричного подвір'я, і в строгій симетрії фасаду. Італійські архітектори звертаються до ясной системі ордерів Стародавньої Греції: творчість Філліппо Брунеллескі, Л. Б. Альберта, Мікелоццо, Лучано Лаурани, Браманте, Мікеланджело. В епоху Відродження розвинулася й теорія архітектури, відомі трактати Л. Б. Альберта, Віньйоли, Палладіо. Архітектура Відродження за межами Італії була менш послідовна в подоланні середньовічної традиції і проходила складну тривалу еволюцію. У розвитку ж архітектури Відроження Італії прийнято виділяти 3 періоди: ранній (кінець 1415 століття), високий (кінець 15-середина 16 століття) та пізній (середина кінець 16 століття).палаццофасадусистемі ордерівСтародавньої ГреціїФілліппо БрунеллескіМікелоццоБрамантеМікеланджелоІталії

Визначні споруди Ранній період капела Пацці у Флоренції, архітектор Ф. Брунеллескі) високий період Собор Святого Петра в Римі архітектора Д. Браманте пізній період вілла Ротонда у Віченці, архітектор Палладіо, в Україні Каплиця Боїмів у Львові.капела ПацціФлоренціїСобор Святого ПетраРимі вілла РотондаВіченціКаплиця БоїмівЛьвові Палаццо Каваллі-ФранкеттіПалаццо Каваллі-Франкетті, ВенеціяВенеція Собор Святого ПетраСобор Святого Петра в РиміРимі

Архітектура бароко Процеси рефеодалізації та контрреформації, пережиті Італією під наприкінці 16 століття, різко змінили характер її архітектурного розвитку. Основними замовниками архітектури стають церква та дворянство, що вимагали яскраво емоційного обрамлення пишних, театралізованих церемоній культових та світських ідповідно. Логічність композицій архітектури Відродження, притаманну їй закінченість частин, змінює бароко із характерними для нього складними системами злиття простору, розвиненою пластичністю обсягів, рясним застосуванням декоративної скульптури та ілюзіоністських ефектів живопису, здатних візуально руйнувати матеріальність стін та стелі. бароко В архітектурі бароко будівля тісно взаємопов'язана із навколишнім простором. Наприклад, собор та охоплена колонадою площа Святого Петра в Римі. Поряд з Італією (творчість Л. Берніні, Ф. Борроміні, Г. Гваріні) архітектура бароко широко поширилася в Німеччині, Австрії, Чеії. Вплив бароко Іспанії та Португалії в поєднанні з традиціями доколоніального періоду породило барочну архітектуру країн Латинської Америки, відзначену декоративною насиченістю.колонадоюплоща Святого ПетраРиміЛ. БернініФ. БорромініГ. ГварініНімеччиніАвстрії ЧеіїІспаніїПортугаліїЛатинської Америки

Визначні споруди Монастир у Мельку,палац Шенбрунн у Відні Австрія Дім Інвалідів, Париж Собор Сантьяго де Компостела, Галісія, Іспанія Замок Говард, Північний Йоркшир,замок Бленхейм, Британія Палац у Трирі, Німеччина Руташа в Амстердамі, Нідерланди Смольний собор і монастир,Воронцовський палац, Петергоф, палац в Царському Селі арх. Растеллі в Петербурзі Андріївська церква у Києві (18 століття, архітектор Растреллі) Маріїнський палац Собор святого Юра у Львові,костел і монастир кармелітів босих у Бердичеві, Чернінський палац, палац Вальдштейна у місті Прага Замки Ческі Крумлов, Корона Карла в Хлумце(арх. Джованні Сантіні), Вельтруси, Троя, Кукс, Яромержице в Чехії Премонстрацький костел і монастир (арх. Ф.А.Пільграм)в Ясові, Універсітетський костел в місті Трнава, палац в Велько-Бієлє в Словаччині, Літній палац архієпископа в Братиславі палац-монастир Мафра, Португалія Вилянов Собеського, палац Сангушків(арх.Паоло Фонтана) в Любартові, палац Браницьких в Белостоку, Польщя МелькуШенбруннАвстрія Дім ІнвалідівПариж ГалісіяІспаніяПівнічний ЙоркширТрирі НімеччинаАмстердаміНідерланди Смольний собор і монастир,Воронцовський палац, Петергоф, палац в Царському Селі арх. Растеллі ПетербурзіАндріївська церква18 століттяРастрелліМаріїнський палацСобор святого ЮраЛьвовіБердичевіЧернінський палацПрагаТрояКуксЯромержицеЧехії Премонстрацький костел ТрнаваСловаччиніБратиславіМафра ПортугаліяВиляновЛюбартовіПольщя Маріїнський палацМаріїнський палац, КиївКиїв

Архітектура класицизму На основі архітектури Відродження розвивається також класицизм, який в 17 столітті поширився у Франції (ансамбль Версальського парку, арх. А. Ленотр та Ж.-А. Мансар), а з другої половини 18 століття стає панівним напрямом архітектури всіх європейських країн, а також Америки і Австралії. В 2-й половині 18 1-й половині 19 століття високого розвитку досягла А. російської архітектурної школи, яка відіграла значну роль у розвитку світової архітектури (творчість арх. В. І. Баженова, М. Ф. Козакова, І. 6. Старова, А. Д. Захарова, К. І. Россі та ін.).класицизм Версальського парку18 століттяАмерики Австралії 19 століття російської архітектурної школи Великий театр у ВаршавіВаршаві Церква La Madeleine у ПарижіПарижі

Архітектура Нової доби Розвиток капіталізму в 2-й пол. 19 на початку 20 століття супроводився будівництвом багатоповерхових жилих, так званих «прибуткових будинків», різних промислових і транспортних споруд (заводів, елеваторів, вокзалів, ангарів, гаражів), нових за типом громадських споруд (театрів, музеїв, лікарень, лазень, шкіл), а також критих ринків, банків, бірж тощо. Інтенсивно, але хаотично забудовувалися міста з розкішними кварталами аристократії і жалюгідними робітничими околицями. Метал, скло і залізобетон, нові конструктивні системи для перекриття великих пройм та ін. досягнення будівельної науки і техніки зумовили створення визначних споруд Франції (Ейфелева башта), Англії (Кришталевий палац), Німеччини (вокзал в Гамбурґу), США (так звані хмарочоси) та ін.капіталізму20 століття багатоповерховихприбуткових будинків»промислових транспортних спорудзаводівелеваторіввокзалівангарівгаражів громадських спорудтеатрівмузеївлікареньлазеньшкілринківбанків біржмістакварталами аристократіїМеталсклозалізобетон конструктивні системиперекриттяпроймбудівельної науки технікиФранціїЕйфелева баштаАнгліїКришталевий палацНімеччиниГамбурґуСШАхмарочоси Поряд з цим підпорядкування архітектури цілям наживи і поганим смакам буржуазії привело до еклектичного декорування будинків архітектурними елементами різних стилів, а згодом до появи вигадливого стилю модерн.еклектичногомодерн Вокзал у Гамбурзі, архт. Г. Маєр У 20 ст. в багатьох країнах світу інтенсивно розвивається інженерно-будівельна наука, створюються нові конструкції великоблочні, великопанельні, куполи-оболонки, а також розширюється індустріалізація будівництва (монтаж будинків з виготовлених на заводах елементів). Технічний прогрес і прагнення до практичної віддачі зумовили виникнення конструктивізму («Нова архітектура», функціоналізм) і так званої «органічної архітектури» (творчість Ле-Корбюзьє у Франції, Г. Маєра в Німеччині, Ф. Райта в США та ін.).20 ст.індустріалізація будівництвазаводах елементів конструктивізмуНова архітектура»функціоналізмЛе-Корбюзьє Всі ці напрями архітектури дали ряд позитивних розв'язань технічних, функціональних і естетичних питань, але часто вони скочувалися до формалізму і космополітизму (до надто складних, надуманих планів і конструкцій будівель, до відмови від національної своєрідності архітектурних форм).формалізмукосмополітизмунаціональної своєрідності архітектурних форм

Архітектура Нової доби Кришталевий палац, Англія Вокзал у Гамбурзі, архт. Г. Маєр

Соціалістична архітектура Соціалістичний лад змінив умови розвитку архітектури, поставив її на службу народ. масам. В СРСР і країнах народної демократії будівництво спирається на єдині народногосподарські плани, на державні та кооперативні організації. Інтенсивне зростання народного господарства в країнах соціалістичного табору викликало бурхливий розвиток будівництва промислових, енергетичних і транспортних споруд. В зв'язку з розвитком промисловості і зростанням міського населення широко розгорнулася реконструкція старих і будівництво нових міст (Комсомольськ на Амурі, Велике Запоріжжя, Нова Каховка, Ангарськ в СРСР, Нова Гута в Польщі, Острава-Поруба в Чехословаччині та ін.). Значно зріс благоустрій населених місць.КаховкаАнгарськ Нова ГутаОстрава-Поруба Особливого розвитку набуло житлове будівництво, а поряд з ним широко розгорнулося спорудження дитячих, учбових, побутових, лікувальних, санаторних, культосвітніх, наукових, видовищних, спортивних та ін. споруд. Соціалістичне с. г. створило сприятливі умови для планової реконструкції сіл, для забудови їх сучасними житловими будинками, дитячими садками, школами, лікарнями, клубами, господарськими спорудами тощо. Створення і розвиток будівельної індустрії зумовили перехід до індустріального будівництва, яке передбачає застосування уніфікованих типових елементів заводського виготовлення, прогресивних конструкцій (збірних залізобетонних, великоблочних, великопанельних, прокатних та ін.), комплексну механізацію будівництва, широке використання місцевих матеріалів і дальше здешевлення будівництва. Багаторічний досвід А. країн соціалістичного табору, особливо СРСР, виявився у створенні нових типів будівель і цілих населених пунктів, які своїм благоустроєм і архітектурою принципово відрізняються від будов капіталістичного періоду. Мінусами було широке застосування методів дешевого типового будівництва (що стало частиною «типу» соціалистичної людини, як показано у фільмі «З легким паром!»), використання шкідливих матеріалів у будматеріалах, знищення архітектурних пам'ятників, особливо соборів та церков, чи перебудова їх під невиразливі будинки соціального значення. Наприкінці 1980-х рр. житлово-будівничний комплекс СРСР фактично перейшов до кризового стану та зупинився у своєму розвитку.З легким паром!»СРСР

Соціалістична архітектура Площа Незалежности. Харків