1. Сутність та методи вимірювання інфляції. 2. Форми прояву інфляції та їх класифікація. 3. Соціально-економічні наслідки інфляції. 4. Заходи антиінфляційного регулювання. 5. Особливості інфляції в Україні. План

Сутність та методи вимірювання інфляції Інфляція - підвищення загального рівня цін в економіці (падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці). Загальний рівень цін отримують за допомогою індексів (методологія Пааше, Ласпейреса, Фішера).

Індекси цін показують зміни середнього рівня цін ринкового кошика споживчих товарів та послуг, до складу якого входять продовольчі товари, одяг, житло, паливо, транспорт, медичні послуги, плата за навчання та ін. товари та послуги, що купуються типовим домашнім господарством для повсякденного життя. За допомогою індексів розраховують темп інфляції U - фактичний рівень безробіття - природний рівень безробіття - очікуємий рівень інфляції Е - інфляція витрат - коефіцієнт чутливості Темп інфляції показує приріст загального рівня цін протягом певного періоду.

Форми прояву інфляції та їх класифікація За можливістю кількісної оцінки інфляцію поділяють на: відкриту - характеризується підвищенням рівня цін та дією механізму адаптованих інфляційних очікувань. приховану - проявляється у збільшенні товарного дефіциту або штучного обмеження споживання. За критерієм річного темпу зміни загального рівня цін розрізняють такі види відкритої інфляції: помірну - річний приріст цін не пере-вищує 10%. галопуючу- річний приріст цін від 10% до 200%. гіперінфляцію - річний приріст цін до 1000% і більше. За можливістю прогнозування розглядають: очікувану інфляцію - викликана закономірними тенденціями економічного розвитку і запланованими державними заходами. неоцікувану інфляцію - є результатом непередбачуваних змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції

За пропорцією зміни цін інфляцію поділяють на: збалансовану - Яка є результатом більш-менш рівномірного зростання цін на переважну більшість товарних груп. незбалансовану - яка виникає у результаті нерівномірного зростання цін. За причинами виникнення розрізняють: інфляцію попиту - виникає у випадку, коли ціни зростають у відповідь на підвищення попиту. інфляцію витрат (пропозиції) - має місце у випадку, коли ціни зростають в результаті збільшення витрат на виробництво одиниці продукції. Фактори, що призводять до інфляції попиту, поділяють на монетарні та немонетарні. До монетарних факторів інфляції попиту відносять: зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаженості виробничих потужностей розширення державних замовлень: військових та соціальних. Немонетарними причинами виникнення інфляції попиту є: зростання цін на сировину олігополістична практика ціноутворення та фінансова політика держави боротьба профспілок за підвищення заробітної плати

Соціально-економічні наслідки інфляції Наслідки очікуваної інфляції: "витрати меню" - витрати на, наприклад, передрук і розповсюдження нових каталогів у звязку зі зміною цін. "витрати зношених черевиків" - люди в середньому мають меншу кількість грошей, тому їм потрібно частіше ходити до банків. Наслідки неочікуваної інфляції: перерозподіл доходів між приватним та держав­ним секторами - який виникає внаслідок непрогнозованого зростання цін. Інфляційний податок - це зниження купівельної спроможності доходів населення і заощаджень внаслідок інфляції. Сеньйораж - це дохід, який отримує держава внаслідок випуску грошей. Деформація у розподілі коштів між позичальниками та кредиторами Ефект Фішера полягає у тому, що номінальна % ставка відрізняється від реальної на показник темпу інфляції. - реальна % ставка - номінальна % ставка - темп інфляції де,

Зменшення реальних податкових надходжень до бюджету (ефект Танзі-Олівера) – ефект інфляційного оподаткування; Падіння реальних доходів населення; Деформація у розподілі доходів між різними гру пами населення; Втрата стимулів до продуктивної діяльності; Знецінення заощаджень; Бартеризація економіки.

Заходи антиінфляційного регулювання Антиінфляційна політика - сукупність заходів держави, спрямованих на встановлення відповідності між темпами зростання грошової маси і темпами зростання благ. І. Адаптивні заходи - пристосування до інфляції: а) контроль над з/п та цінами - замороження цін номінальних доходів; б) індексація доходів - компенсація збитків у разі знецінення грошей; Обмеженість адаптивних заходів полягає у тому, що може розвинутись велика інфляція. II. Активні заходи - спрямовані на ліквідацію причин інфляції: а) політика дезінфляції - грунтується на можливості вибору між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді: включає такі заходи як: антиінфляційне фіскальне регулювання, мета якого полягає у: зниження податкових ставок із прибуткового податку громадян посилює стимул до праці, збільшує особисті заощадження; зниження податкових ставок з податку на прибуток підприємств стимулює розвиток інвестиційного процесу. антиінфляційне монетарне регулювання, спрямоване на: регулювання обсягу грошової пропозиції; антиінфляційна стратегія.

Так, за розрахунками американського економіс­та Артура Оукена, зробленими у 70-х рр. XX ст., зни­ження інфляції на 1% вимагає скорочення реальних обсягів ВВП на 10% нижче природного рівня, що, у свою чергу, передбачає зростання безробіття на 10-11% порівняно з його природною нормою у 6%. Сучасні економісти оцінюють коефіцієнт дезінфляції на рівні 5 - це означає, що урядові слід утримуватись від заходів щодо уповільнення темпів інфляції віддаючи перевагу індексації доходів населення. Низьке значення коефіцієнта дезінфляції свідчить про: ефективність антиінфляційної політики і доцільність її провадження. б) антиінфляційне стимулювання пропозиції. III. Антиінфляційна стратегія - недопущення галопуючої інфляції у майбутньому, що передбачає: ефективну монетарну політику; впоровадження державних фінансів; раціоналізація структури національної економіки та ЗЕД.

Основні причини гіперінфляції в Україні рр. а) перший "вибух" цін через: інфляцію попиту надлишок грошової маси дефіцит державного бюджету б) зростання грошової маси для покриття фіскальних зобов'язань (монетизація бюджетного дефіциту): - агрегат М2 протягом 1993 р. зріс у 20 разів; в) витратність економіки, її монополізм, залеж­ність від імпортних енергоносіїв (ціни на російські нафтопродукти для України у 1992 р. зросли у 300 разів); г) підтримка високого реального курсу націона­льної валюти; д) зростання з/п без відповідного зростання про­дуктивності праці. Антиінфляційні заходи 90-х років: відстрочення бюджетних виплат зростання заборгованості бюджету емісія Особливості інфляції в Україні