Підготувала: Учениця 11-Б класу ЗОШ 3 м.славутича Голубцова Вікторія Вікторівна

Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη будівництво), це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси. На сучасному етапі розвитку людства архітектура становить одну з найважливіших частину засобів виробництва (промислова архітектура будівництво заводів, фабрик, електростанцій, тощо) та матеріальних засобів існування людського суспільства (громадянська архітектура житлові будинки, громадські споруди та ін.). Її художні образи відіграють значну роль у духовному житті суспільства. грец.будівництвонаукамистецтвогрец.будівництвонаукамистецтво Функціональні, конструктивні та естетичні якості архітектури, а саме користь, міцність та краса, тісно взаємопов'язані. Від конструкційного рішення багато в чому залежать і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, але і виглядати має міцною. Надлишок матеріалу навпаки викликає враження надмірної ваги. Візуальна ж недостатність матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом, в залежності від якого обираються засоби створення певного художнього вигляду. Останній створюється за допомогою засобів архітектурної композиції. Серед її основних засобів архітектоніка, масштаб, пропорції та ритмічні відношення, пластик а,фактура та кольори. архітектонікамасштабпропорціїритмічніпластик афактуракольориархітектонікамасштабпропорціїритмічніпластик афактуракольори

Пропорції краси та гармонії заВітрувієм, Леонардо да Вінчі ВітрувіємЛеонардо да ВінчіВітрувіємЛеонардо да Вінчі Як галузь суспільного виробництва мистецтво архітектури залежить від досягнень науково-технічного прогресу, характеру виробничих відносин, від природних і кліматичних умов,художніх смаків та ін. В останні десятиліття якісні зміни будівельної техніки, створення нових конструкцій і матеріалів істотно вплинули на сучасну архітектуру. Багатогранність практичних потреб людства зумовила створення і будівництво найрізноманітніших типів і видів споруд, з яких утворюються ансамблі, комплекси та цілі міста. Виникає і розвивається містобудування проектування і спорудження міст. В процесі розвитку архітектури окремих країн і народів, залежно від матеріальних, духовних і природних умов суспільного життя, склалися різноманітніархітектурні стилі, що визначаються своєрідністю взаємопов'язаних типів споруд, будівельних конструкцій та архітектурної форми. суспільного виробництванауково-технічного прогресукліматичниххудожніх смаківмістобудуваннямістархітектурні стилібудівельних конструкційархітектурної формисуспільного виробництванауково-технічного прогресукліматичниххудожніх смаківмістобудуваннямістархітектурні стилібудівельних конструкційархітектурної форми До новітньої доби в архітектурі канонічними та навіть взірцевими вважались архітектурні формули Вітрувія (римський архітектор та інженер другої половини 1 ст. до н. е.), що відповідали потребам свого часу (бароко, класицизм, готика, романський стиль та ін.). Саме Вітрувій обґрунтував, що першоосновами архітектури є міцність, користь та краса. За ним краса будь-якої споруди залежить від пропорцій, які мають співвідноситись із певними, визначеними ним, гармонічними відношеннями пропорцій людського тіла. Вітрувіябарококласицизмготикароманський стильпропорцій людського тілаВітрувіябарококласицизмготикароманський стильпропорцій людського тіла Із настанням періоду модернізму (не плутати з модерном) та із розповсюдженням сучасних будівельних матеріалів та технологій, з кризою «єдиної епохи» і виникненням принципу різності культур, архітектурна форма майже незворотно стала відриватись від функції. Сьогодні форма все частіше залежить не від матеріалу, як в часи Вітрувія, а від семіотичних претензій замовника чи автора- архітектора. Формули Вітрувія стала цікавити лише студентів і «класицистів». Розвивається в різноманітних стилях архітектура надзвичайно масштабно і поширено в усьому світі, особливо сьогодні цінується краса давніх звичаїв та їх модернізація. модернізмумодерномсеміотичнихмодернізмумодерномсеміотичних

СтоунхенджСтоунхендж, Англія Англія СтоунхенджАнглія Зародження архітектури відносять до доби первіснообщинного ладу у добу пізньогопалеоліту (близько 10 тисяч років до н. е.), коли виникли перші штучно споруджені житла і поселення. Були освоєні найпростіші прийоми організації простору на основі прямокутника і кола, почався розвиток конструктивних систем з опорами- стінами або стійками, конічним, двоскатним або плоским балковим покриттям. Застосовувалися природні матеріали (дерево, камінь), виготовлялась цегла-сирець. Все це було освоєно людиною раніше, ніж з'явилась писемність. палеолітубалковимцеглаписемністьпалеолітубалковимцеглаписемність Кінець існування первісного суспільства позначився будівництвом фортець зі стінами або земляними валами та ровами. У мегалітичних спорудах (менгіри, дольмени,кромлехи) поєднання вертикальних та горизонтальних блоків каменю свідчить про подальше освоєння закономірностей архітектоніки (наприклад, кромлех в Стоунхенджі,Великобританія). Варто згадати також оселі на палях у Франції, глиноплотові будинкиТрипільської культури в Україні. фортецьмегалітичнихменгіридольменикромлехиархітектонікиСтоунхенджіВеликобританіяФранціїТрипільської культуриУкраїніфортецьмегалітичнихменгіридольменикромлехиархітектонікиСтоунхенджіВеликобританіяФранціїТрипільської культуриУкраїні

Із виникненням держави склалася і нова форма поселення місто як центр управління та центр ремісничого виробництва і торгівлі. Збільшувалася кількість типів будівель, різниця між якими стало визначатися не тільки їх функцією, але і призначенням для пануючого класу або експлуатованих мас. Із виділенням класів у суспільстві визначальними для архітектури стають суспільні відносини, а не взаємини людини і природою. державимісторемісничогодержавимісторемісничого У великих рабовласницьких деспотіях осередок влади та матеріальні ресурси, зконцентровані в руках нечисленної правлючої верхівки, а також експлуатація величезної кількості рабів у поєднанні з певними успіхами у галузі науки і техніки стали основою будівництва великих іригаційних споруд, монументальних палаців і храмів, покликаних стверджувати непорушність і могутність влади божества та обожнювання правителів. рабівіригаційнихпалаціврабівіригаційнихпалаців Будівництво грандіозних будівель, переважна масивність конструкцій, ґрунтувалися на величезних витратах примітивного фізичної праці. Проте створення таких споруд свідчить про накопичення будівельного досвіду, про складені принципи композиції будівлі та ансамблю. В архітектурних творах Стародавнього Сходу виявляються певні закономірності композиції, розуміння симетрії, ритму. В архітектурних образах відбито ідею утвердження могутності та непохитності рабовласницького ладу. Стародавнього Сходусиметріїрабовласницького ладуСтародавнього Сходусиметріїрабовласницького ладу

піраміди в Гізі Гізі велика Китайська стіна елика Китайська стінаелика Китайська стіна

В умовах демократії Стародавньої Греції вперше створюється цілісне середовище міст-держав полісів. Розвивається система регулярного планування міста, з прямокутною сіткою вулиць та головною площею агорою центром торгівлі і громадського життя. Був розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра перистиль. В умовах демократії Стародавньої Греції вперше створюється цілісне середовище міст-держав полісів. Розвивається система регулярного планування міста, з прямокутною сіткою вулиць та головною площею агорою центром торгівлі і громадського життя. Був розроблений тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього просторового ядра перистиль.демократіїСтародавньої ГреціїполісівагороюперистильдемократіїСтародавньої Греціїполісівагороюперистиль Культовим та архітектурно-композиційним центром давньогрецького міста був акрополь із храмом, присвяченим божеству, покровителю міста. Класично завершеним типом храму став периптер. Найяскравішим його прикладом вважається головний храмАфінського акрополя Парфенон 5 століття до н.е.. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як театр, стадіон та ін. Так в Афінах зявились Театр Діоніса, а пізніше Одеон Ірода Аттичного, унікальний мармуровий стадіон Панатінаїкос. периптерАфінського акрополяПарфенон5 століття до н.е.Театр ДіонісаОдеон Ірода Аттичногостадіон ПанатінаїкоспериптерАфінського акрополяПарфенон5 століття до н.е.Театр ДіонісаОдеон Ірода Аттичногостадіон Панатінаїкос На основі естетичного осмислення стійко-балкової конструкції у Стародавній Греції створюється ордерна система архітектурної композиції, в якій гармонійно поєднались висока художність архітектурних форм з досконалістю конструкцій та матеріалу. ордерна система архітектурної композиціїордерна система архітектурної композиції

У Стародавньому Римі, величезній середземноморській державі, архітектура успадкувала традиції грецької, провідного значення набули споруди, що відображали могутність римської республіки ( пізніше - імперії ), а також задовольняли потребам рабовласницької держави. Розширилося коло інженерних споруд, досягло великої досконалості будівництво мостів та акведуків. Для зведення масштабних будівель велику роль відіграло впровадження нових будівельних матеріалів, зокрема бетону. Стародавньому РиміімперіїакведуківбетонуСтародавньому Риміімперіїакведуківбетону Були розроблені раціональні методи будівництва, яке зрештою набуло гігантського розмаху. Створювалися великі ансамблі (громадські центри форуми) та громадські споруди, розраховані на величезні маси народу: амфітеатри (Колізей у Римі), театри,терми, криті ринки, базиліки. Тип житлового будинку із приміщеннями, зверненими до внутрішнього замкненого простору (атрій, перистиль), був розвинутий та вдосконалений. У перенаселених містах виникли 5- та навіть 6-поверхові житлові будинки для незаможних інсули. Отримали широке застосування арочні та склепінчасті конструкції (храм Пантеон в Римі, накритий величезним куполом), які розвинулись також в архітектурі елліністичної Парфії. форумиамфітеатриКолізейРимітермибазилікиатрійперистильінсулиарочнісклепінчастіПантеонкуполомелліністичноїфорумиамфітеатриКолізейРимітермибазилікиатрійперистильінсулиарочнісклепінчастіПантеонкуполомелліністичної Архітектура Римської імперії від суворих і доцільних переходить до великовагових, пишних, іноді перебільшених форм, ускладнених поземних планів. Посилюються елементи декоративності, зовнішньої виразності споруд. Архітектурний ордер став невіддільним від уявлення про прекрасне в архітектурі. Римської імперіїАрхітектурний ордерРимської імперіїАрхітектурний ордер

КолізейКолізей, Рим Рим КолізейРим Інтер'єр римського Пантеону Пантеону

В епоху феодалізму архітектура розвивається на основі більш диференційованого поділу праці. Праця рабів змінюється діяльністю ремісників- професіоналів. За феодалізму область розповсюдження монументальної архітектури значно розширюється, охоплюючи Європу, Азію, більшу частину Африки, частину Америки. Проте нерівномірність розвитку, вплив місцевих умов і традицій на архітектуру епохи феодалізму справляли більш значний вплив, ніж на архітектуру рабовласницьких цивілізацій. феодалізмуремісниківЄвропуАзіюАфрикиАмерикифеодалізмуремісниківЄвропуАзіюАфрикиАмерики Феодальні війни змушували до широкого розвитку фортифікаційних споруд, які захищали міста і резиденції феодалів (замки і палаци Франції, Німеччини, Іспанії та ін. європейських країн), Середньої Азії та Закавказзя (російські Кремль та монастирі-фортеці). феодалівзамкипалациФранціїНімеччиниІспаніїСередньої АзіїЗакавказзяфеодалівзамкипалациФранціїНімеччиниІспаніїСередньої АзіїЗакавказзя Собор Святої СофіїСобор Святої Софії, КонстантинопольКонстантинополь

ідеологічне панування релігії дало поштовх широкому будівництву культових споруд. Новим завданям, яке вирішила архітектура Візантії, було формування внутрішнього простору християнських храмів, здатних вміщувати тисячі прочан, а також створення в них особливого середовища. релігіїВізантіїрелігіїВізантії Поряд з успадкованими від Рима типами базиліки та центрично- купольними будівлями формувалися купольні базиліки та хрестово-купольні храми. Сферичні купола поєднувалися з прямокутною в плані системою опор. Конструкція отримувала ясний вираз в архітектурній формі хрестово-купольних храмів. Архітектура Візантії справила широкий вплив на зодчество слов'янських держав на Балканах (Болгарії, Сербії),Закавказзя (Вір менії, Грузії) та Давньої Русі. базиліки купольнимихрестово-купольних храмівБалканахБолгаріїСербіїЗакавказзяВір меніїГрузіїбазиліки купольнимихрестово-купольних храмівБалканахБолгаріїСербіїЗакавказзяВір меніїГрузії

У розвиток архітектури епохи феодалізму великий внесок внесли народи арабськогоСходу. Великими центрами феодальної культури були міста Сережньої Азії Бухара,Міра, Термез, Хіва, Самарканд. Їх монументальні будівлі криті ринки, караван-сараї,медресе, купольні мечеті та мавзолеї зводилися із обпаленої цегли з широким використанням в облицьовуванні, так званої, керамічної різьб'яної мозаїки (ансамблі Шахи-Зінда і площі Регістан, мавзолей Гур-Емір в Самарканді). Чітка симетріякомпозиції виділяла великі торгові та культові споруди серед мальовничих кварталів низьких глинобитних або сирцевих житлових будівель. феодалізмуарабськогоСережньої АзіїБухараМіраТермезХіваСамаркандкараван-сараїмедресемечетімавзолеїСамаркандісиметріяфеодалізмуарабськогоСережньої АзіїБухараМіраТермезХіваСамаркандкараван-сараїмедресемечетімавзолеїСамаркандісиметрія Різноманіття архітектурних типів відрізняє архітектуру феодальної Індії. Прагнення до конкретності художніх образів, поклоніння пишній тропічній природі породили виняткову пластичність монументальних споруд, її зближення зі скульптурною пластикою. Під впливом індійської архітектури формувалася архітектура всієї Південно-Східної Азії (Індонезії, Цейлону, країн Індокитайского півострова). ІндіїІндонезіїЦейлонуІндокитайскогоІндіїІндонезіїЦейлонуІндокитайского В архітектурі Китаю регулярність планування міст доповнювалась суворою симетрією організації простору будівлі, вісі яких орієнтувались за сторонами світу. Геометрична правильність тонко поєднувалася із використанням природних особливостей місцевості. Стійко-балкові дерев'яні каркаси слугували конструктивною основою житлових будинків. Каркас заповнювався цеглою або легкими дерев'яними огородженнями з решітками, що замінювали вікна. Легкість житл контрастувала з монументальністю палацових, культових та фортифікаційних споруд. Під впливом архітектури Китаю довгий час перебувала японська архітектура, де дерев'яні каркасні конструкції були доведені до високої художньої досконалості. Для архітектури Китаю і Японії характерним є майстерне використання природного та формування штучного ландшафту. КитаювікнаяпонськаландшафтуКитаювікнаяпонськаландшафту

Тадж МахалТадж Махал, Індія Індія Тадж МахалІндія Ангкор- ВатАнгкор- Ват, Камбоджа Камбоджа Ангкор- ВатКамбоджа

В країнах Західної та Центральної Європи із відродженням міст наприкінці 10 століття починає розвиватися тип кам'яного житлового будинку у два-три поверхи із майстернями та лавками, що традиційно розміщувались на першому поверсі. Складається архітектура романського стилю. Романський стиль увібрав численні елементи ранньохристиянського мистецтва, меровінгзького мистецтва, культури «каролінгзького відродження», а також мистецтва античності, епохи переселення народів, Візантії та мусульманського Близького Сходу). На відміну від попередніх йому тенденцій середньовічного мистецтва, що носили локальний характер, романський стиль став першою художньою системою середньовіччя, що охопила більшість європейських країн ( незважаючи на викликане феодальною роздробленістю величезне різноманіття місцевих шкіл). В культовій архітектурі з'являються монастирські комплекси із замкненими дворами, оточеним аркадами (клуатри), масивні важкі храми базилікальноготипу. У 12 столітті вперше для декорування фасадів церков використовують скульптури та рельєфи. Найчудовішим творінням романської монументальної пластики є гігантські рельєфні композиції над порталами храмів. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду. романського стилюВізантіїБлизького СходуаркадамиклуатрибазилікальногопорталамиАпокаліпсисаСтрашного судуроманського стилюВізантіїБлизького СходуаркадамиклуатрибазилікальногопорталамиАпокаліпсисаСтрашного суду

У другій половині 12 століття у Франції зародилася архітектура готики, відобразивши найбільш високий етап розвитку продуктивних сил феодального суспільства і посилення міст, з яким пов'язане виникнення нових типів громадських будівель (ратуші, будинки ремісничих цехів та гільдій). Масивні конструкції замінила каркасна система, в якій із граничною раціональність використовується матеріал. Звільняється простір інтер'єру, який отримує активний розвиток по вертикалі (собори в Парижі, Реймсі та Ам'єні у Франції, в Фрейбурзі та Кельні у Німеччині; в Кентербері у Великобританії; вБургос в Іспанії, у Празі (Чехія), Кракові (Польща)). У житловому будівництві поряд з кам'яними конструкціями застосовується фахверк дерев'яний каркас, заповнений цеглою або каменем. Готика це насамперед характерне устремління споруди вгору, зокрема за рахунок гострих стрілчастих шпилів, це також широке використання вітражів, це чисельні арки, багатство скульптури, оздоблення. Такі елементи надають готичним спорудам динамічності, величі. Франціїготикиратушіінтер'єруПарижіРеймсіАм'єніФрейбурзіКельніКентерберіБургосПразіКраковіфахверкшпиліввітражівФранціїготикиратушіінтер'єруПарижіРеймсіАм'єніФрейбурзіКельніКентерберіБургосПразіКраковіфахверкшпиліввітражів

Пізанська вежаПізанська вежа та собор Пізанська вежа Кельнський собор Кельнський собор

З 10 століття починається розвиток монументальної архітектури давньої Русі, у великих містах зводяться грандіозні споруди Софійський собор у Києві, Собори Святої Софії уНовгороді, Полоцьку та інших містах. В період феодальної роздробленості (1214 століття) утворюються архітектурні школи окремих земель: Придніпров'я (П'ятницька церква в Чернігові, 1213 століття), Володимиро-Суздальська (Успенський собор у Володимирі та церква Покрова на Нерлі, 12 століття), Новгородська та ін. 10 століттяРусіСофійський соборКиєвіНовгородіПолоцьку1214 століттяПридніпров'яП'ятницька церква в Чернігові1213 століттяУспенський собор у ВолодимиріПокрова на Нерлі10 століттяРусіСофійський соборКиєвіНовгородіПолоцьку1214 століттяПридніпров'яП'ятницька церква в Чернігові1213 століттяУспенський собор у ВолодимиріПокрова на Нерлі Специфічний характер архітектури регіональних староруських шкіл визначався місцевими соціальними особливостями, будівельними традиціями. Архітектура Володимиро-Суздальського князівства характеризується багататством пластики білокам'яних споруд (палацовий ансамбль у Боголюбові, Успенський та Димитріївский собори у Володимирі). Архітектурі Новгорода притаманний суворий лаконізм величних форм (Георгіївський собор Юр'євого монастиря), невимушено мальовничі асиметрично викладені будівлі Пскова. Архітектура Давньої Русі вражає своєю правдивістю, ясним виявленням конструкції та просторової організації будівлі в її вигляді. Після перерви в архітектурному розвитку рр., викликаної монголо-татарським нашестям, головними архітектурними центрами стають Новгород, Псков, Москва, своєрідно розвиваючі давньоруські традиції. ВолодимиріНовгородаПсковаВолодимиріНовгородаПскова

На основі староруського зодчества в 1416 століттях на теренах сучасної України формуються і розвиваються: українська архітектура (Покровський собор у Харкові, 17 століття, ансамбль Львівського братства, 1617 століття); москвинська, згодом, російська архітектура (Московський Кремль, 15 століття, Василія Блаженного храм уМоскві, 16 століття, Вознесіння церква в Коломенському, 16 століття); і архітектура Білорусі (замок у Мирі, 15 століття). українська архітектураХаркові17 століттяЛьвівського братства1617 століттяМосковський Кремль15 століттяВасилія Блаженного храмМоскві16 століття16 століттяархітектура Білорусі15 століттяукраїнська архітектураХаркові17 століттяЛьвівського братства1617 століттяМосковський Кремль15 століттяВасилія Блаженного храмМоскві16 століття16 століттяархітектура Білорусі15 століття З об'єднанням російських земель під владою Москви складається єдина російська архітектурна школа. Ансамбль Московського Кремля став прообразом для Кремлів інших міст і послужив ядром радіально-кільцевої структури зростаючої Москви. Яскрава своєрідність притаманна типу шатрових храмів-веж, що склався в 16 столітті (церква Вознесіння в с. Коломенському, нині в межах Москви). Для російської архітектури 17 століття характерні різноманіття форм, святкова мальовничість. Поряд з кам'яною архітектурою велике місце займало дерев'яне зодчество, що досягло в ст. високої досконалості (церкви Преображенська в Кіжах, Успенська в с. Кондопога та ін.) МосквиМосковського КремляМосквиМосковського Кремля

Софія Київська Софія Київська Храм Василя Блаженного Храм Василя Блаженного

Важливий етап розвитку архітектури як мистецтва пов'язаний з культурою Відродження, що виникла на початку 15 ст. в італійському місті Флоренція ( Тоскана ) і розвивалось в ст. у багатьох країнах Західної та Центральної Європи. Соціально-економічних процес становлення буржуазних відносин породив потужний культурний рух. Середньовічній релігійній ідеології було протиставлено гуманізм, який шукав взівців в давньоримській античній спадщині, що яскраво відбилося в архітектурі громадських будівель, палаців, заміських маєтків. Будівельника-ремісника змінює широко освічений спеціаліст-архітектор, що спирається на всі досягнення сучасної йому культури (Альберті Леон- Баттіста, Арістотель Фіораванті, Філарете). ВідродженняФлоренціягуманізмантичній спадщиніархітекторАльберті Леон- БаттістаАрістотель ФіоравантіФіларетеВідродженняФлоренціягуманізмантичній спадщиніархітекторАльберті Леон- БаттістаАрістотель ФіоравантіФіларете Мимовольній асиметрії ансамблів, що здебільшого розвивалися поступово, були протиставлені чіткі, завершені геометричні системи як вираз вольового, організуючого початку.

Цей новий підхід до архітектури виражений в палаццо типі будинку-палацу, в якому кожному елементу притаманна виражена закінченість, що виявляється і в зосередженості будівлі навколо замкнутого симетричного подвір'я, і в строгій симетріїфасаду. Італійські архітектори звертаються до ясноЇ системі ордерів Стародавньої Греції: творчість Філліппо Брунеллескі, Л. Б. Альберта, Мікелоццо, Лучано Лаурани, Браманте,Мікеланджело. В епоху Відродження розвинулася й теорія архітектури, відомі трактати Л. Б. Альберта, Віньйоли, Палладіо. Архітектура Відродження за межами Італії була менш послідовна в подоланні середньовічної традиції і проходила складну тривалу еволюцію. У розвитку ж архітектури Відроження Італії прийнято виділяти 3 періоди: ранній (кінець 1415 століття), високий (кінець 15-середина 16 століття) та пізній (середина кінець 16 століття). палаццофасадусистемі ордерівСтародавньої ГреціїФілліппо БрунеллескіМікелоццоБрамантеМікеланджелоІталіїпалаццофасадусистемі ордерівСтародавньої ГреціїФілліппо БрунеллескіМікелоццоБрамантеМікеланджелоІталії

Палаццо Каваллі-ФранкеттіПалаццо Каваллі-Франкетті, Венеція Венеція Палаццо Каваллі-Франкетті Венеція Собор Святого ПетраСобор Святого Петра в Римі Собор Святого Петра в Римі Римі Собор Святого ПетраРимі

Процеси рефеодалізації та контрреформації, пережиті Італією під наприкінці 16 століття, різко змінили характер її архітектурного розвитку. Основними замовниками архітектури стають церква та дворянство, що вимагали яскраво емоційного обрамлення пишних, театралізованих церемоній культових та світських відповідно. Логічність композицій архітектури Відродження, притаманну їй закінченість частин, змінює бароко із характерними для нього складними системами злиття простору, розвиненою пластичністю обсягів, рясним застосуванням декоративної скульптури та ілюзіоністських ефектів живопису, здатних візуально руйнувати матеріальність стін та стелі. бароко В архітектурі бароко будівля тісно взаємопов'язана із навколишнім простором. Наприклад, собор та охоплена колонадою площа Святого Петра в Римі. Поряд з Італією (творчість Л. Берніні, Ф. Борроміні, Г. Гваріні) архітектура бароко широко поширилася вНімеччині, Австрії, Чеії. Вплив бароко Іспанії та Португалії в поєднанні з традиціями доколоніального періоду породило барочну архітектуру країн Латинської Америки, відзначену декоративною насиченістю. колонадоюплоща Святого ПетраРиміЛ. БернініФ. БорромініГ. ГварініНімеччиніАвстріїЧеіїІспаніїПортугаліїЛатинської Америкиколонадоюплоща Святого ПетраРиміЛ. БернініФ. БорромініГ. ГварініНімеччиніАвстріїЧеіїІспаніїПортугаліїЛатинської Америки Маріїнський палацМаріїнський палац, КиївКиїв

Розвиток капіталізму в 2-й пол. 19 на початку 20 століття супроводився будівництвомбагатоповерхових жилих, так званих «прибуткових будинків», різних промислових ітранспортних споруд (заводів, елеваторів, вокзалів, ангарів, гаражів), нових за типомгромадських споруд (театрів, музеїв, лікарень, лазень, шкіл), а також критих ринків,банків, бірж тощо. Інтенсивно, але хаотично забудовувалися міста з розкішнимикварталами аристократії і жалюгідними робітничими околицями. Метал, скло ізалізобетон, нові конструктивні системи для перекриття великих пройм та ін. досягненнябудівельної науки і техніки зумовили створення визначних споруд Франції (Ейфелева башта), Англії (Кришталевий палац), Німеччини (вокзал в Гамбурґу), США (так званіхмарочоси) та ін. капіталізму20 століттябагатоповерховихприбуткових будинків»промисловихтранспортних спорудзаводівелеваторіввокзалівангарівгаражівгромадських спорудтеатрівмузеївлікареньлазеньшкілринківбанківбіржмістакварталамиаристократіїМеталсклозалізобетонконструктивні системиперекриттяпроймбудівельної наукитехнікиФранціїЕйфелева баштаАнгліїКришталевий палацНімеччиниГамбурґуСШАхмарочосикапіталізму20 століттябагатоповерховихприбуткових будинків»промисловихтранспортних спорудзаводівелеваторіввокзалівангарівгаражівгромадських спорудтеатрівмузеївлікареньлазеньшкілринківбанківбіржмістакварталамиаристократіїМеталсклозалізобетонконструктивні системиперекриттяпроймбудівельної наукитехнікиФранціїЕйфелева баштаАнгліїКришталевий палацНімеччиниГамбурґуСШАхмарочоси Поряд з цим підпорядкування архітектури цілям наживи і поганим смакам буржуазії привело до еклектичного декорування будинків архітектурними елементами різних стилів, а згодом до появи вигадливого стилю модерн. еклектичногомодернеклектичногомодерн

У 20 ст. в багатьох країнах світу інтенсивно розвивається інженерно-будівельна наука, створюються нові конструкції великоблочні, великопанельні, куполи-оболонки, а також розширюється індустріалізація будівництва (монтаж будинків з виготовлених на заводах елементів). Технічний прогрес і прагнення до практичної віддачі зумовили виникненняконструктивізму («Нова архітектура», функціоналізм) і так званої «органічної архітектури» (творчість Ле-Корбюзьє у Франції, Г. Маєра в Німеччині, Ф. Райта в США та ін.). 20 ст.індустріалізація будівництвазаводах елементівконструктивізмуНова архітектура»функціоналізмЛе-Корбюзьє20 ст.індустріалізація будівництвазаводах елементівконструктивізмуНова архітектура»функціоналізмЛе-Корбюзьє Всі ці напрями архітектури дали ряд позитивних розв'язань технічних, функціональних і естетичних питань, але часто вони скочувалися до формалізму і космополітизму (до надто складних, надуманих планів і конструкцій будівель, до відмови від національної формалізмукосмополітизмунаціональноїформалізмукосмополітизмунаціональної

Вокзал у Гамбурзі, архт. Г. Маєр Кришталевий палац, Англія

Література 1. Архитектура // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) СПб., АрхитектураЭнциклопедический словарь Брокгауза и ЕфронаАрхитектураЭнциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона 2. Архитектура в Open Encyclopedia Project АрхитектураOpen Encyclopedia ProjectАрхитектураOpen Encyclopedia Project 3. Вікіпедія