ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ДП "ГОЛОВНИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР" Автор: к.мед.н., доцент Кравчук Віктор Володимирович

Перша медична допомога – це комплекс заходів, які спрямовані на попередження розвитку у потерпілого негативних наслідків (ускладнень) травм (ушкоджень) або захворювань та зменшити тяжкість їх перебігу.

Усунути негативний вплив фактора, що призвів до виникнення травми або захворювання. Відновити життєво важливі функції організму потерпілого. Попередити розвиток можливих ускладнень.

Своєчастність. Доцільність. Адекватність. Грамотність. Рішучість. Головний принцип – не нашкодити.

Самодопомога. Взаємодопомога. ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Припинити дію вражаючого фактора. Оглянути потерпілого. Оцінити стан потерпілого. Своєчасно надати адекватну допомогу. Якнайшвидше доставити до лікувального закладу.

При наданні медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків часто доводиться проводити реанімаційні заходи. Реанімаційні заходи (оживлення) – це комплекс заходів, що спрямовані на відновлення життєво важливих функцій організму: дихання та серцево-судинної діяльності. Реанімація складається з трьох, суворо послідовних етапів: відновлення прохідності дихальних шляхів; штучна вентиляція легень методом активного вдування повітря (кисню); штучна підтримка кровообігу шляхом зовнішнього масажу серця.

Під час проведення реанімаційних заходів потерпілому необхідно швидко провести наступні маніпуляції: укласти на тверду, рівну поверхню, на спину; закинути голову назад, підклавши під плечі валик (згорнутий одяг), висунути вперед щелепу, відкрити рот, очистити рот і глотку від слизу й іншого вмісту. перевірити, чи не запав язик, і у разі його западання необхідно зафіксувати за допомогою шпильки до нижньої губи або коміра одягу.

виконати швидкий огляд потерпілого зупинити кровотечу (за потреби) надати потерпілому зручне положення послабити одяг на шиї, грудях і животі очистити ротову порожнину від сторонніх тіл приступити до штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця зігріти потерпілого, напоїти гарячим чаєм, кавою тощо дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом викликати швидку медичну допомогу

давати всередину рідину (пиття, алкогольні напої) при пораненнях органів черевної порожнини або навіть при підозрі на них; переносити пораненого до тих пір, поки він не стане транспортабельним; промивати рану водою; витягувати з рани чужорідні тіла; торкатися до рани руками; залишати рану відкритою.

Накладення тугої пов'язки. Накладення тугої давлючої повя'зки. Притискання судини. Максимальне згинання кінцівки в суглобі. Накладення кровоспинного джгута. Перев'язка пошкодженої судини в рані.

деформація ділянки суглоба; відмінність в довжині здорової і пошкодженої кінцівки; порушення рухливості кінцівки; порушення функції; біль.

зафіксувати кінцівку у найбільш зручному для потерпілого положенні провести протишокові заходи (знеболення, зупинка кровотечі тощо) виконати огляд потерпілого надати кінцівці положення, найбільш зручне для потерпілого у разі появи ознак порушення кровообігу змінити положення кінцівки дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом викликати швидку медичну допомогу

Перелом – це порушення цілісності кістки, виникає під впливом травми або хворобливих змін в кістці. Перелом супроводжується зазвичай пошкодженням м'язів, кровоносних судин, сухожиль і нервів.

біль в ділянці перелому; деформація кінцівки; порушення функції кінцівки; ненормальна рухливість кінцівки; крепітація на місці перелому.

Мета - попередити подальше пошкодження кісток, м'яких тканин, кровоносних судин, нервів.

накласти асептичну пов'язку (за необхідності) зупинити кровотечу (за необхідності) надати потерпілому зручне положення оглянути потерпілого накласти іммобілізуючу пов'язку (шину) ввести знеболюючі (можна дати випити г горілки) зігріти потерпілого, напоїти гарячим чаєм, кавою тощо дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом викликати швидку медичну допомогу

для створення нерухомості відламків кісток шину накладати з фіксацією 2-х сусідніх суглобів (вище і нижче за місце перелому); гострі краї і кути шини повинні бути згладжені. Металеву шину перед накладенням зігнути за формою кінцівки; при накладенні шини на голу поверхню тіла попередньо підкласти м'яку підстилку (рушник, простирадло, вату); шини на нижню кінцівку накладати з двох боків; при відкритих переломах не можна накладати шину, де назовні виступає поламаний кінець кістки; шину до кінцівки прикріплюють широким бинтом. Не можна на рівні перелому прибинтовувати шину. Пов'язку поверх шини накладати рівномірно, не дуже туго, щоб під час транспортування не порушився кровообіг.

Опік є різновидом термічної травми, пов'язаної з дією на людський організм високих температур, а також деяких хімічних і променевих агентів.

Опіки 1-го ступеня – почервоніння і набряк шкіри. Опіки 2-го ступеня – утворення пухирів. Опіки 3-го а ступеня – неповне омертвіння шкіри. Опіки 3-го б ступеня – повне омертвіння шкіри. Опіки 4-го ступеня – омертвіння шкіри і тканин.

накласти асептичну пов'язку (за необхідності) зупинити кровотечу (за необхідності) викликати швидку медичну допомогу оглянути потерпілого виконати іммобілізацію потерпілого ввести знеболюючі (можна дати випити г горілки) зігріти потерпілого, напоїти гарячим чаєм, кавою тощо дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом припинити дію опік-агента

Електротравма – це місцеві та/або загальні зміни в організмі, що викликані дією електричної енергії. Варіанти враження електричним струмом: безпосередній контакт; безконтактно – через дуговий розряд; крокове враження – через різність потенціалів на двох ногах, що торкаються землі поблизу електричного дроту.

приступити до штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця викликати швидку медичну допомогу оглянути потерпілого зігріти потерпілого, напоїти гарячим чаєм, кавою тощо дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом припинити дію електричного струму

Смерть у воді може відбутися з двох причин: від рефлекторного спазму голосової щілини і, як наслідок цього, зупинки дихання та серцевої діяльності; від дійсного втоплення, коли дихальні шляхи і легені заповнюються водою. У першому випадку (при рефлекторному спазмі голосової щілини) у легенях потопельників вода відсутня або є в невеликій кількості. У дійсно потонулих вода заповнює дихальні шляхи і легені.

приступити до штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця викликати швидку медичну допомогу очистити ротову порожнину від сторонніх тіл зігріти потерпілого, напоїти гарячим чаєм, кавою тощо дочекатись приїзду швидкої медичної допомоги, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу власним транспортом потерпілого до лікувального закладу власним транспортом витягнути потерпілого з води видалити воду з дихальних шляхів і шлунку

Шок - це важкий загальний стан, який розвивається у відповідь на дію надсильних подразників, і обумовлений різким пригніченням нервової регуляції життєво важливих функцій і виявляється головним чином розладами кровообігу, дихання і обміну речовин. Найбільш частим видом шокогенних факторів є травматичні пошкодження різних органів і частин тіла. Основними причинами, що приводять до розвитку шокового стану, є біль, значна втрата рідини при пораненнях (кровотеча), опіках (плазмовтратах) або множинних пошкодженнях.

У перебігу травматичного шоку розрізняють два періоди: період збудження - як правило, буває короткочасним. В цей час поранений знаходиться в стані збудження, страху, неспокійно кидається, іноді скаржиться на болі, особа червоніє; період пригнічення. Також ще розрізняють: первинний шок - наступає відразу ж або дуже скоро після травми; вторинний шок - наступає декілька годин після травми (при наданні першої допомоги, що запізнилася, транспортуванні по поганих дорогах, неякісному або неповному наданні першої допомоги, поганій транспортній іммобілізації при переломах кісток).

Дуже точне описання шоку, в період пригнічення, дав великий російський хірург М.І. Пирогов: «... З відірваною рукою або ногою лежить такий закляклий на перев'язувальному пункті нерухомо, він не кричить, не волає, не скаржиться, не бере ні в чому участі і нічого не вимагає; тіло холодне, лице бліде, як у трупа; погляд нерухомий і спрямований удалину; пульс - як нитка; ледве помітний під пальцями...»

Метою першої медичної допомоги є протидія або усунення чинників, що викликають або підсилюють шок. Тому перша медична допомога при шоку повинна реалізуватися в наступній послідовності: потерпілого потрібно укласти навзнак, нічого не підкладаючи під голову і плечі, а ноги підвести на 25-30см, щоб полегшити відтік крові від нижніх кінцівок до серця; розстебнути тугий комір, одяг на грудях і поясний ремінь, щоб полегшити дихання потерпілого; ввести знеболюючі препарати (як правило, для знеболення при шоку застосовуються препарати з ряду наркотичних анальгетиків, таких, як морфін, промедол і т.д.); зупинити кровотечу, оскільки кровотеча, що продовжується, не тільки може підсилювати стан шоку, але може привести до загибелі потерпілого від крововтрати; щоб не допустити переохолодження, потерпілого необхідно тепло укрити всіма доступними засобами (укутати як зверху, так і знизу, не допускати, щоб він лежав безпосередньо на холодній поверхні). З іншого боку, не можна допускати перегрівання потерпілих, оскільки це підсилить тяжкість шоку.