МЕДИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ Автор: к.мед.н., доцент Кравчук Віктор Володимирович ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ДП "ГОЛОВНИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР"

ЩО ЗАВАЖАЄ ПРАЦЮВАТИ? На сьогоднішній день існує цілий комплекс чинників, які негативно впливають на існування працюючої людини та реалізацію нею зазначених проблем. У першу чергу до таких чинників відносяться фактори виробничого середовища і трудового процесу.

продовження Фактори виробничого середовища та трудового процесу обумовлюють погіршення стану здоровя фахівців, виникнення різноманітних захворювань та порушення психофізіологічного стану. Це зазвичай повязують зі зривом адаптаційних процесів організму, що призводить до зниження рівня працездатності, скорочення тривалості професійного довголіття, загрози безпеки праці і підвищення аварійності.

АВАРІЙНІСТЬ Статистика аварійності з вини «людського чинника» вражає своїми масштабами: 40-63% аварій у звичайних умовах, 70-75% у складних умовах виробництва, 65% в енергетиці, 85% в транспорті. Звідси, можна констатувати, що цей чинник має надзвичайно потужне соціально-економічне значення.

ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ І СМЕРТНІСТЬ Рік Загальний травматизмСмертельний травматизм всього (чол.) з причин «людського чинника» (чол.) %всього (чол.) з причин «людського чинника» (чол.) %

ПОКАЗНИК ЗАХИЩЕНОСТІ Медико-психофізіологічний прогноз за «людським чинником» також не вселяє надії. Це пояснюється невідповідністю показників темпів удосконалення сучасної техніки та психофізіологічних характеристик людини. Так, показник захищеності людини за деякими даними може зрости у 1,3-1,5 рази, тоді як агресивність факторів професійного середовища зросте у 1,5-3 рази, складність управління технологічним процесом – у 2,5-3,5 рази, час на прийняття рішення зменшиться на 50-70%, а ступінь нервово-емоційної напруги та втоми зросте у 2-3 рази.

ЕКОНОМІЧНІ ЗБИТКИ ВІД АВАРІЙ 30-40% економічних збитків пов'язані з недостатньою професійною і медико- психофізіологічною надійністю фахівців. Ці тези доповнює існуюча на сьогодні тенденція росту (у 2-3 рази) показників затрат на підготовку високо кваліфікованих фахівців та подальше підтримання рівня їх професійно важливих якостей. З кожним роком зростає і вартість техніки. Саме тому, у результаті різного роду аварій і катастроф тільки економічні втрати вражають своїми розмірами, які сягають десятків та сотень мільйонів умовних одиниць. Вартість же людського життя оцінити в будь-яких грошових одиницях взагалі неможливо.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН СУЧАСНИХ ПРАЦІВНИКІВ 25 – 30% фахівців, які працюють у важких, шкідливих або напружених умовах праці не здатні адекватно приймати рішення та діяти в екстремальних ситуаціях; 85% осіб, які потрапляли до екстремальних ситуацій мають прояви стресових розладів; 30–40% працюючих отримують виробничі травми різного ступеня важкості, причому переважна їх кількість – це стажовані фахівців з достатньо високим рівнем кваліфікації; 30-90% працівників сучасних професій знаходяться під впливом синдрому професійного вигорання («burn-out»): 90% правоохоронців, 85% соціальних робітників, 75-80% лікарів, вчителів, психологів, 30-50% фахівців операторського профілю. При чому, ознаки зазначеної патології починають проявлятися вже на етапі оволодіння професією – при навчанні.

ЧИННИКИ РОЗВИТКУ НЕГАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ значне інформаційне перевантаження; робота у навязаному темпі, в умовах жорсткого дефіциту часу; робота, що супроводжується високою відповідальністю за прийняття правильних і своєчасних рішень.

УКРАЇНСЬКІ ЧИННИКИ недостатній або надмірний рівень професійного навантаження, що призводить до детренування професійно важливих якостей; нерегулярність або імпульсність професійного навантаження, що призводить до значного нервово-емоційного напруження; зниження або навпаки – підвищення складності професійної діяльності (наприклад: при значному спрощенні або ускладненні технологічного процесу виникає невідповідність вимог професії і професійно важливих якостей фахівців, які на той час у ній знаходяться). Наведена ситуація ускладнюється існуючим на сьогодні соціально- економічним (наприклад: наявність світової економічної та енергетичної кризи, імпортоорієнтована економіка, значна енерго - та ресурсозатратність виробництва, прогресуюче скорочення його обсягів, масові науково необгрунтовані неконтрольовані звільнення працівників, зростаючий відплив висококваліфікованих кадрів тощо) екологічним та демографічним (зменшення популяції працюючого населення, катастрофічне погіршення популяційного здоровя тощо) станом у країні.

ЯКИЙ ВИХІД? У контексті сказаного деякі вчені вважають, що при дослідженні впливу комплексу факторів професійного середовища на організм людини принципово важливо вирішити наступні задачі: оцінити внесок усього комплексу, кожного з діючих факторів та їх різноманітних сполучень у формуванні відповідних реакцій організму; отримати прогноз (короткочасний, середньостроковий і віддалений) стану здоров'я і працездатності при впливі наявного комплексу, а також прогноз при зміні цих характеристик; отримати можливість конструювати раціональне середовище (у тому числі соціальне, трудове тощо) за критерієм його впливу на рівень здоров'я і працездатність.