Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Остап Вишня

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович, *13 листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область 28 вересня 1956, Київ) український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК

Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом продовжив навчання в Київській військово-фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював фельдшером спочатку в російській армії, а з часом у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і у 1917 вступив до Київського університету; одначе скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці. Вчився гарно.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК З дружиною Варварою Варвара Губенко- Маслюченко р.р. Акторка, грала в Березолі Леся Курбаса, театрі ім. Франка Знімалась в кіно Дружина Варвара з дочкою Марією

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Офіцер медичної служби УНР З 1918 мобілізований до Армії УНР у медичні частини. Зробив швидку кар'єру у полон до леніністів потрапив 1919 у ранзі начальника медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У його розпорядженні були всі залізничні шпиталі, в яких лежали хворі офіцери і вояки Української Галицької армії, Дієвої Армії Української Народної Республіки. ЧК вважало великим успіхом полон офіцера Губенка високопоставлений «петлюрівський» урядовець утримувався у Харкові до 1921 «до повного закінчення громадянської війни» (таким було формулювання ревтрибуналів для опонентів окупаційної радянської влади).

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК «Реанімував» Губенка мало не сам Микола Скрипник улюбленець московського господаря Леніна. Скрипник буцімто читав його гуморески в офіційних виданнях УНР. Павло Губенко справді писав чесно та їдко: не зважаючи на військовий стан, немилосердно висміював недоліки Директорії, на кпини брав і особисто Головного Отамана Симона Петлюру. Саме йому приписується крилата фраза: «У вагоні Директорія, під вагоном територія…» Але така слава не допомогла Вишні згодом офіцеру Армії УНР помстилися за службу Україні: буде ленінська в'язниця і сталінський концтабір

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Творчість Перший надрукований твір Остапа Вишні «Демократичні реформи Денікіна (Фелейтон. Матеріалом для конституції бути не може).» побачив світ за підписом «П. Грунський» у Кам'янці-Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада В цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921, коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», розпочався період його активної творчості і систематичних виступів у пресі. Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921 в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Остап Вишня проводив і велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організаціі та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний перець» (1922) і продовжив працю в цьому журналі, коли в 1927 р. було поновлено його вихід. Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки письменників. З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів матеріально і гумором в підвалах ЧК, де він сидів десь із кінця 1919 до весни 1921; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 до весни 1934, і в концтаборі на Печорі pp. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Арешт під час геноциду популярний письменник був превентивно звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Запроторений до таборів ГУЛАГу. У в'язниці контактував із відомим кубанським фольклористом Сергієм Мастепановим, який також був ув'язнений у ГУЛАГу. Звільнений і повернувся до літературної праці Вишню мали розстріляти, але його врятував щасливий випадок. Вишню перекидають просто із арештантського барака на Печорі (Комі АРСР) в письменницький кабінет у щойно реокупованому Києві.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Одна з причин несподіваного звільнення успіхи УПА на військовому та ідеологічному фронті. Сталін вирішив, що петлюрівець Вишня своїми гуморесками має спростовувати «наклепи націоналістів» нібито улюбленця цілої України Вишню закатувала Москва, і висміяти «буржуазних націоналістів», насамперед УПА. Так у з'явилась «Самостійна дірка» Остапа Вишні голос гумориста з могили. «Буржуазні націоналісти» й повстанці привітали звільнення Остапа Вишні, частину заслуги в якому цілком слушно приписали і собі, та подякували гумористові, що він першим у широкій радянській пресі поінформував світ, що УПА активно діє та перемагає.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Ухтинсько-Печорський виправно-трудовий табір Табір. Вязень Федя Зубов і письменник в арештантській робі Виправний табір Ухтпечлаг – найбільш заселена частина горезвісного ГУЛАГу. Його сумна історія почалася тоді, як на берегах річки Печори знайшли нафту. Проблему забезпечення промислу кадрами вирішили просто: репресували потрібну кількість інженерів, геологів, хіміків.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Дружина Варвара Олексіївна подалась за письменником на заслання. Північ Росії Шахи з хлібу були зроблені Остапом Вишнею в таборах

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Післявоєнний період Перший твір після концтабору «Зенітка». Другий і останній період творчості був непростим для Вишні. Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, занозистого часом, але сумного. Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став членом редколегії журналу «Перець» і активним його співпрацівником. Влада надала Вишні квартиру в будинку письменників Роліт, де він мешкав до 1952 року. В 1955 році реабілітований судовими органами СРСР.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Помер 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі (надгробний пам'ятник граніт; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор Я. Ф. Ковбаса; встановлений у 1958 році) Могила Остапа Вишні

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Книги та диски з творами письменника

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Твори Бекас (1945) Вальдшнеп (1945) Ведмідь (1945) Лисиця (1945) Вовк (1945) Заєць (1945) Зенітка(1944) Ленінград і ленінградці (1945) Дика гуска (1946) Дика коза (1946) Перепілка (1946) Лось (1946) Дикий кабан, або вепр (1946) Дрохва (1946) Екіпіровка мисливця (1947) Дилда (1948) З крякухою на озері (1948) У ніч під Новий Рік (1950) Короп (1951) Лебідь (1951) Як варити і їсти суп із дикої качки Фазани (1952) Отак і пишу (1954) Перший диктант (1955) Щука (1956) Збірка «Мисливські усмішки» (1956)

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Захоплення мисливством Остап Вишня і Максим Рильський любили разом полювати Песик Гай. Після смерті господаря спанієль засумував і втік із дому

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Вишня в дружніх шаржах друзів В газеті Вісті малював карикатури молодий Олександр Довженко. І постійним героєм дружніх шаржів Сашка став Остап Вишня.

Тарасов В.В., учитель історії Серпневого НВК Таким його памятають…