Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Закарпатське обласне управління Хустський професійний ліцей КАРПАТСЬКА УКРАЇНА: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ Підготував: Підготував: викладач історії викладач історії Хустського професійного ліцею Хустського професійного ліцею Липчей Ю.О. Липчей Ю.О.

Епіграф І все ж перед Богом схилю я коліна І все ж перед Богом схилю я коліна За те, що Вкраїна Карпатська була, Що є на планеті Карпатська Вкраїна,- Що є на планеті Карпатська Вкраїна,- Любім її, браття, вона ще мала. Любім не за гроші й за сині волошки, Любім не за гроші й за сині волошки, А просто за те, що вона у нас є Стоїть наодинці із Богом Волошин, Стоїть наодинці із Богом Волошин, І Бог до Вкраїни обличчям встає. І Бог до Вкраїни обличчям встає.

Основні дати : вересня 1938 року - Мюнхенська змова вересня 1938 року - Мюнхенська змова. 8 жовтня 1938 року - схвалено склад першого автономного уряду Підкарпатської Русі на чолі з премєром Андрієм Бродієм. 8 жовтня 1938 року - схвалено склад першого автономного уряду Підкарпатської Русі на чолі з премєром Андрієм Бродієм. 11 жовтня 1938 року – владою Чехословаччини затверджено перший уряд ( кабінет міністрів ) Підкарпатської Русі. 11 жовтня 1938 року – владою Чехословаччини затверджено перший уряд ( кабінет міністрів ) Підкарпатської Русі. 26 жовтня 1938 року – арешт премєра Андрія Бродіна за «державну зраду» і призначення на його посаду Августина Волошина. 26 жовтня 1938 року – арешт премєра Андрія Бродіна за «державну зраду» і призначення на його посаду Августина Волошина. 2 листопада 1938 року - Віденський арбітраж, за яким значна територія Закарпаття відійшла до Угорщини. 2 листопада 1938 року - Віденський арбітраж, за яким значна територія Закарпаття відійшла до Угорщини. 3 листопада 1938 року – початок евакуації та перенесення столиці краю з Ужгорода до Хуста. 3 листопада 1938 року – початок евакуації та перенесення столиці краю з Ужгорода до Хуста.

9 листопада 1938 року - установчі збори Організації народної оборони Карпатська Січ у Хусті (Головний комендант Д. Климпуш). 9 листопада 1938 року - установчі збори Організації народної оборони Карпатська Січ у Хусті (Головний комендант Д. Климпуш). 30 грудня 1938 року-рішення крайового уряду про офіційне вживання назви Карпатська Україна. 30 грудня 1938 року-рішення крайового уряду про офіційне вживання назви Карпатська Україна. 12 лютого 1939 року - вибори до Сойму Карпатської України. 12 лютого 1939 року - вибори до Сойму Карпатської України березня 1939 року – збройне протистояння карпатських січовиків з чехословацькими військами у Хусті березня 1939 року – збройне протистояння карпатських січовиків з чехословацькими військами у Хусті. 14 березня 1939 року – Августин Волошин проголошує по радіо незалежність Карпатської України. 14 березня 1939 року – Августин Волошин проголошує по радіо незалежність Карпатської України. 15 березня 1939 року - проведення шести засідань Сойм Карпатської України в Хусті. Прийняття законів про незалежність Карпатської України, її символи. Обрання Августина Волошина президентом Карпатської України. 15 березня 1939 року - проведення шести засідань Сойм Карпатської України в Хусті. Прийняття законів про незалежність Карпатської України, її символи. Обрання Августина Волошина президентом Карпатської України. 18 березня 1939 року – завершення бойових дій в Карпатській Україні. 18 березня 1939 року – завершення бойових дій в Карпатській Україні.

Гренджа - Донський Народився 23 квітня 1897 року в с. Волове (нині смт. Міжгіря) в селянській родині. В сімї було девять дітей. Закінчив початкову церковно - парафіяльну школу і вже з 12 років змушений був працювати. Працював помічником учителя-дяка, листоношею. У січні 1935 року став членом проводу українського національного обєднання (УНО), який вів боротьбу за Карпатську Україну. На початку 1939 року редагував у Хусті газету «Нова свобода». Коли 15 березня того ж року угорські окупанти вдерлися до Хуста, був кинутий до фашистського концтабору с. Крива, а потім – Варюлопоша (біля Ніредьгази). Народився 23 квітня 1897 року в с. Волове (нині смт. Міжгіря) в селянській родині. В сімї було девять дітей. Закінчив початкову церковно - парафіяльну школу і вже з 12 років змушений був працювати. Працював помічником учителя-дяка, листоношею. У січні 1935 року став членом проводу українського національного обєднання (УНО), який вів боротьбу за Карпатську Україну. На початку 1939 року редагував у Хусті газету «Нова свобода». Коли 15 березня того ж року угорські окупанти вдерлися до Хуста, був кинутий до фашистського концтабору с. Крива, а потім – Варюлопоша (біля Ніредьгази). Подіям, років, пов'язаним з розбудовою Карпатської України, він присвятив книгу спогадів «Щастя і горе Карпатської України» Подіям, років, пов'язаним з розбудовою Карпатської України, він присвятив книгу спогадів «Щастя і горе Карпатської України» Помер В. Гренджа-Донський 25 листопада 1974 р. у Братиславі Помер В. Гренджа-Донський 25 листопада 1974 р. у Братиславі

Юліан Ревай Юліан РЕВАЙ народився 26 липня 1899 року в с. Мирча Великоберезнянського р-ну. Активно обстоював ідею надання автономії Закарпаттю. В автономному уряді Підкарпатської Русі на чолі з А. Бродієм – міністр транспорту і громадських робіт. Коли за Віденським арбітражем Угорщині передали Ужгород, Мукачево, Берегово та низку прилеглих сіл, Ю. Ревай принципово виступав за евакуацію всього майна уряду до Хуста. 15 березня 1939 р. Ю. Ревай призначений прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Карпатської України, після окупації якої емігрував до Словаччини і жив у Братиславі. У 1945 р. переїхав до Німеччини, у 1948 р. до США, де брав активну участь у роботі українських громадських організацій. Помер 30 квітня 1979 р. Похований у Нью-Йорку. Юліан РЕВАЙ народився 26 липня 1899 року в с. Мирча Великоберезнянського р-ну. Активно обстоював ідею надання автономії Закарпаттю. В автономному уряді Підкарпатської Русі на чолі з А. Бродієм – міністр транспорту і громадських робіт. Коли за Віденським арбітражем Угорщині передали Ужгород, Мукачево, Берегово та низку прилеглих сіл, Ю. Ревай принципово виступав за евакуацію всього майна уряду до Хуста. 15 березня 1939 р. Ю. Ревай призначений прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Карпатської України, після окупації якої емігрував до Словаччини і жив у Братиславі. У 1945 р. переїхав до Німеччини, у 1948 р. до США, де брав активну участь у роботі українських громадських організацій. Помер 30 квітня 1979 р. Похований у Нью-Йорку.

Дмитро Климпуш Дмитро КЛИМПУШ народився 7 листопада 1897 р. в с Ясіня Рахівського району. Вояк австро- угорської ( ), угорської (1919) та чехословацької (1920) армій, де став старшиною (офіцером). Учасник гуцульського повстання у 1919 р.. У рр. - Головний командант Карпатської Січі. 8 грудня 1944 р. заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ, без суду перебував у трудових таборах та вязниці до січня 1947 р., коли по хворобі був звільнений. Знову заарештований 11 квітня того ж року, засуджений до 8 років таборів. Звільнений 26 липня 1955 р. Помер у 1959 р., посмертно реабілітований ( р.). Дмитро КЛИМПУШ народився 7 листопада 1897 р. в с Ясіня Рахівського району. Вояк австро- угорської ( ), угорської (1919) та чехословацької (1920) армій, де став старшиною (офіцером). Учасник гуцульського повстання у 1919 р.. У рр. - Головний командант Карпатської Січі. 8 грудня 1944 р. заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ, без суду перебував у трудових таборах та вязниці до січня 1947 р., коли по хворобі був звільнений. Знову заарештований 11 квітня того ж року, засуджений до 8 років таборів. Звільнений 26 липня 1955 р. Помер у 1959 р., посмертно реабілітований ( р.).

Федір Ревай Федір РЕВАЙ народився 1890 р. у с. Мирча Великоберезнянського району. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини вступив до чехословацької соціал-демократичної партії. Після утворення політичної партії «Українське національне об'єднання» очолив її центральний провід. 12 лютого 1939 р. обраний депутатом сойму Карпатської України, а на його засіданні стає заступником голови цього органу. За угорців перебуває в ув'язненні у Тячівській тюрмі, у таборі в селі Крива, а невдовзі у Вар'юлопоші біля Ніредьгази, де зазнав нелюдських знущань. Після звільнення жив і працював у Хусті, але політичною діяльністю не займався. Після визволення Закарпаття у 1944 р. заарештований спецслужбою «Смерш» і відправлений у табір м. Єнакієва Донецької області, де наступного року помер. Федір РЕВАЙ народився 1890 р. у с. Мирча Великоберезнянського району. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини вступив до чехословацької соціал-демократичної партії. Після утворення політичної партії «Українське національне об'єднання» очолив її центральний провід. 12 лютого 1939 р. обраний депутатом сойму Карпатської України, а на його засіданні стає заступником голови цього органу. За угорців перебуває в ув'язненні у Тячівській тюрмі, у таборі в селі Крива, а невдовзі у Вар'юлопоші біля Ніредьгази, де зазнав нелюдських знущань. Після звільнення жив і працював у Хусті, але політичною діяльністю не займався. Після визволення Закарпаття у 1944 р. заарештований спецслужбою «Смерш» і відправлений у табір м. Єнакієва Донецької області, де наступного року помер.

Сьогодні велике свято! Сьогодні український народ під зеленими Карпатами скидає тисячолітнє ярмо, яке наклали на нього гнобителі. Пориває пута і виходить на широкий шлях, де гріє ясне Сонце Золотої Волі. Сьогодні він одержує мандат управляти собою, стає легальним у родині Держав і сідає до стола Вільних народів. …Карпатська Україна – найкраща перлинка Українських Земель, сьогодні одягнена в святочне, прикрашена цвітами, бо вона дочекалась свого великого дня. Вона вільна і свою волю, орошену кровю батьків, дорого цінить. …Вона сьогодні присягає на святі кістки своїх предків, які спочивають в цих зелених горах, присягає на могили Батьків, що свою волю оборонить перед кожним… …Холодний вітрик гойдає рідними, сонячно-блакитними барвами… Хатки прикрашені рушниками…Дівчатка у вінках, у святочних кептариках… - Сьогодні дзвони гудуть: Воля…Воля!... В Карпатській Україні сьогодні велике свято… В Карпатській Україні сьогодні велике свято…

§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава. § 1. Карпатська Україна є незалежна держава. § 2. Назва держави є: Карпатська Україна. § 2. Назва держави є: Карпатська Україна. § 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі. § 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі. § 4. Державна мова Карпатської України є українська мова. § 4. Державна мова Карпатської України є українська мова. § 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня. § 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня. § 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній Краєвий герб: § 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній Краєвий герб: чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Проведення цього місця закону поминається окремому законові. чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Проведення цього місця закону поминається окремому законові. § 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна». § 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна». § 8. Цей закон зобовязує зараз од його прийняття. § 8. Цей закон зобовязує зараз од його прийняття.

Герб Карпатської України

Агітація Карпатських січовиків під час виборчої кампанії до Сойму Карпатської України Група Карпатських січових стрільців на чолі з командантом Дмитром Климпушем (початок 1939 року) Відкриття Сойму Карпатської України (м. Хуст) Перша столиця Карпатської України – м. Ужгород (Джерело - журнал LIFE)

Фото бою Карпатських січовиків Єдиний танк Карпатської Січі Угорці у Хусті. На задньому плані штаб Карпатської Січі після бою

На Красному Полі