Людинатаприрода

Вплив природних чинників на здоров'я дітей шкільного віку. виконав: вчитель фізичного виховання Новосад Петро Олександрович Луцька гімназія 4 ім. Модеста Левицького

План 1. Сонячне та космічне випромінювання 2. Геологічні чинники (зсуви, обвали) 3. Метеорологічні чинники (зливи, урагани, ожеледь, сильний град, сильні снігопади, смерчі) 4. Гідрологічні чинники (повені, тумани) 5. Природні пожежі лісових та хлібних масивів Висновок Список використаної літератури

перебувають під постійним впливом різних параметрів навколишнього середовища, зокрема електромагнітних випромінювань Землі та космосу, які багато в чому визначають життєдіяльність організму. Поряд із позитивними, тобто корисними, випромінюваннями навколишнього середовища (природи, живих організмів) і випромінюваннями космосу існують випромінювання, що негативно впливають на здоров'я дітей. Це електромагнітні випромінювання Землі. Сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, в тому числі людини, може бути причиною захворювання шкіри. Дитина постійно перебуває в полі природних електромагнітних хвиль, які надходять із космосу та випромінюються Землею. перебувають під постійним впливом різних параметрів навколишнього середовища, зокрема електромагнітних випромінювань Землі та космосу, які багато в чому визначають життєдіяльність організму. Поряд із позитивними, тобто корисними, випромінюваннями навколишнього середовища (природи, живих організмів) і випромінюваннями космосу існують випромінювання, що негативно впливають на здоров'я дітей. Це електромагнітні випромінювання Землі. Сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, в тому числі людини, може бути причиною захворювання шкіри. Дитина постійно перебуває в полі природних електромагнітних хвиль, які надходять із космосу та випромінюються Землею.Діти 1. Сонячне та космічне випромінювання

2. Геологічні чинники Зсув - сповзання і відрив мас гірських порід вниз по схилу під дією сили тяжіння. Зсуви виникають в результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, в горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими і водоносними породами, що чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, внаслідок зволоження ґрунту, а також діяльності людини (техногенні - при гірничих та будівельних роботах тощо). Очікувані зсуви - зсуви, які визначаються попередніми розрахунками згідно з календарними планами розвитку гірничих робіт. Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами. Зсуви. Обвали. Відрив і падіння мас гірських порід униз зі схилів гір під дією сили ваги. Обвали виникають на схилах річкових берегів і долин, у горах, на берегах морів. Причиною утвору обвалів є порушення рівноваги між силою, що зрушує, ваги й утримуючими силами. Воно викликається: збільшенням крутості схилу в результаті пімива водою; ослабленням міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами й підземними водами; впливом сейсмічних поштовхів; будівельною й господарською діяльністю.

3. Метеорологічні чинники В Україні серед метрологічних чинників найбільш частими є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Частіше за все вони бувають у Карпатах та в горах Криму. Зливи. Урагани. Це сильний вітер, більш 12 балів по шкалі Бофорта (приблизно 35 метрів у секунду й вище). Ураган може стати стихійним лихом. Синонім слова "ураган" - буря. Урагани виникають часто в тропічних країнах. На відміну від урагану - просто сильного вітру, урагани тропіків характеризуються порівняно невеликою охопленою площею, але роблять на ній катастрофічні руйнування. Приклад, який нам усім сумно відомий – ураган. Небезпечні ситуації пов'язані з виходом південних циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману при температурі повітря нижче 0°С. Сильні ожеледі можуть виникати з листопада до березня, а найчастіше бувають в грудні січні. Особливо часто вони виникають на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та гірської частини Криму. Ожеледі.

Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також в лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січнялютого, а в прилеглих районах до Карпат іноді і в травні. В основному по території України кількість снігових опадів складає 2030 мм, іноді сягає 4070 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей. Заметілі виникають майже щорічно в різних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також у Донбасі. Сильні снігопади і заметілі. Град. В теплий період року сильні дощі супроводжуються градом, що завдає відчутних збитків сільськогосподарським культурам. Град це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми. Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. У 40% випадків випадання граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град відмічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, в Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший в Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хобота (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Смерчі супроводжуються сильними зливами і градом, що посилює їх небезпечність. Це найменша за розмірами та найбільша за швидкістю обертання форма вихорового руху повітря. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві групи смерчів: змієподібні (лійкоподібні) та хоботоподібні (колоноподібні), за місцем виникнення вони поділяються на такі, що сформувалися над сушею і такі, що сформувалися над водою, за швидкістю руйнувань швидкі, середні та повільні. В Україні рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається в серпні. Смерчі.

4. Гідрологічні чинники Значна кількість грошових та матеріальних витрат щороку витрачається на ліквідацію наслідків повеней на річках України. Повені виникають під час тривалих злив та внаслідок танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території України є: у північних регіонах - басейни річок Прип'ять, Десна та їх притоків. Площа повені лише в басейні р. Прип'ять може досягти тис. га; у північних регіонах - басейни річок Прип'ять, Десна та їх притоків. Площа повені лише в басейні р. Прип'ять може досягти тис. га; у західних регіонах - басейни верхнього Дністра (площа може досягти тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень тис. га) та їх приток; у західних регіонах - басейни верхнього Дністра (площа може досягти тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень тис. га) та їх приток; у східних регіонах - басейни р. Сіверський Донець з притоками, річок Псьол, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра; у східних регіонах - басейни р. Сіверський Донець з притоками, річок Псьол, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра; у південному і південно-західному регіонах - басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її приток. у південному і південно-західному регіонах - басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її приток. Повені. Тумани погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються переважно в холодну пору року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат та іноді на південному березі Криму. Сезон туманів починається у жовтні, закінчується у квітні. Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами - до 80. На підвищених територіях центральної та південної частини України кількість днів з туманами складає близько 80, з сильними туманами - до 30. На рівнинній території південної частини Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні – днів протягом року. Тумани.

Щорічно в суху, жарку погоду небезпека від лісових та торф'яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників. Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники). Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому виникає велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям. Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30 40%. 5. Природні пожежі лісових та хлібних масивів.

Висновок Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження до посушливого. В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків природних чинників. Частіше за все повторюються зсуви, обвали, зливи, урагани, ожеледь, сильний град, сильні снігопади, смерчі, повені, тумани. Контроль за системами та засобами безпеки дітей у межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством здійснюють спеціальні органи центральної державної та місцевої влади, що відповідають за забезпечення безпеки життєдіяльності суспільства, а також навчальні заклади.

Список використаної літератури 11. В.А. Гайченко, Г.М. Коваль, Основи безпеки життєдіяльності людини, Навч. Посібник. – К., МАУП, Надзвичайна ситуація, 1999, 4, с Джигерей В.С., Жидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. Львів: Афіша, Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., Чирва Ю.О., Бабяк О.С., безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – К.: Атіка, Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, Кривошеин Д.А., Экология и безопасность жизнедеятельности, М., 2000.