ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

Поет Громадянин Пророк Народний борець Геній України

Доле, де ти ? Доле, де ти ? Нема ніякої ! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої ! Злої ! Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити, А коли ні …. То проклинать І світ запалити ! Із сирітської торбинки Шевченка виглядада на рідкість щедра Доля – Божий дар. А кому більше дається від Бога, з того більше й спитається! Усе своє життя він кидав виклики долі, які були голосом чоловіка на межі почуттів, коли він – один за всіх!

Духом і талантами, здоров ´ ям і вродою він був обдарований настільки, щоб протистояти за всіх і за все ! Не проклену ж тебе, доле, А буду ховатись За валами. Та нищечком Буду віршувати, Нудить світом, сподіватись У гості в неволю Із - за Дніпра широкого Тебе, моя доле !

Муза Шевченкова говорила устами Правди, Волі і Самого Бога Борітеся – поборите, Вам Бог помагає ! За вас правда, За вас слава І воля святая ! Не вам в мережаній лівреї, Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу : розпинать, А не любить ви вчились брата ! Молітеся Богові одному, Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь.

Доборолась Україна До самого краю, Гірше ляха свої діти Її розпинають… Погибнеш, згинеш, Україно, Не стане знаку на землі! Сама розіпнешся. Во злобі Сини твої тебе уб´ють. Церков-домовина Розвалиться… Із-під неї встане Україна І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить І помоляться на волі невольничі діти Збулось пророцтво мудрого Тараса, Ми зрозуміли, що ми є народ. У єдності, братерстві і любові Йдемо ми разом до нових висот. Хай сяють золотом над нами Великої країни прапори. Ми – українці, Бог і слава з нами, Ми є і будем, ми завжди були!

Ні, пісня - дума Шевченкова не була даремною. Терновий вінок Слави принесла вона йому, а нам – невмирущого генія, поводиря, що й досі показує шлях у боротьбі за ідеали. І розступилися народи перед ним, Вітри носили шепоти на крилах. Питав Париж Варшаву : хто це ? Хто ? Літали ластівки й снували за собою Години й дні, журбою перевиті. А з куполу захмарених небес Глибинний реквієм схилявся до Землі І очі смутку зазирали в душу – Йшла Україна в глибину століть.

– це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти йому повірити в свої сили, запалити іскру надії, іскру волелюбності, правди, щастя.

Струна дитинства Струна любові до України Струна побожна Струна жіночої долі Струна пісенна Струна кохання

Шевченкове дитинство було сумним, відповідно драматичним було потрактування поетом дитячої теми в більшості творів

Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Т. Шевченко Наймичка, Катерина, Відьма, Сова, Слєпая Такого полум ´ яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу М. Рильський

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Заплаче серденько! Я по плоті і духу - син і рідний брат нашого народу Т. Г. Шевченко

Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило, І на, Украйну понеслось І на Україні святилось Те слово, Божеє кадило, Кадило істини Боже милий! Як хочеться жити, і любити твою правду, і весь світ обняти. Т. Шевченко Це заради нас всіх, мертвих, живих і ненароджених земляків в Україні і не в Україні Тарас Шевченко, ридаючи, благав у Господа:

Свою кобзу Шевченко настроїв на високий музичний лад. Реве та стогне Дніпр широкий … – великий заспів до великого співу. Думи мої, думи мої … По діброві вітер виє … Заповіт Шевченко прийшов відкрити нам стовпи, на яких тримається людина і людський світ. Він оспівав Любов і Красу, Добро і Правду, щоб зробили ми це своєю вічною піснею. Євген Сверстюк Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине … От де, люде, наша слава, Слава України !

Любов, що розійшлася сном Мені ж, мій Боже, на землі Подай любов, сердечний рай ! І більш нічого не давай ! Т. Шевченко Молитва, Мені тринадцятий минало, Мар´яна-черниця, Ликері

Заповіт

Спадщина Т. Г. Шевченка Літературна 240 поезій з них – понад 20 поем, драма « Назар Стодоля », 20 повістей (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох незакінчених драм. Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України. Твори Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.

Мистецька Шевченко - художник. 210 акварелей, передусім пейзажів ; 150 портретів, з яких 43 автопортрети ; 27 офортів, з яких 6 серії « Живописна Україна »; понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України ; ескізи, етюди, начерки на 360 сторінках рукописів та альбомів. Спадщина Т. Г. Шевченка

Тарасова гора Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести Олена Пчілка

В дні перемог і дні поразок В щасливі дні, і в дні сумні Іду з дитинства до Тараса, Крізь глум юрби і суєту. Ні, не в минуле, а в майбутнє, До тебе я, Тарасе, йду. Ой, тернова ружа На чолі стоїть! Ой крута та круча, Де Тарас стоїть