ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Ой, яка чудова – українська мова! Ой, яка чудова – українська мова! Не загинула вона у течії віків. Не загинула вона у течії віків. Мова соловїна, мова колискова Мова соловїна, мова колискова Рідного народу і моїх батьків. Рідного народу і моїх батьків. Українська мова – мова, поширена у південно- схадній Європі, належить до словянської групи індоєвропейської мовної групи. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністровї.

Історію української мови Шевельов поділив на шість періодів: Історію української мови Шевельов поділив на шість періодів: –протоукраїнський VІІ-ХІ ст., VІІХІVІІХІ –давньоукраїнський ХІ-ХІV ст., ХІХІVХІХІV –ранньосередньоукраїнський ХVХVI ст., ХVХVIХVХVI –середньоукраїнський середина ХVI перші роки ХVIІІ ст., ХVIХVIІІХVIХVIІІ –пізньосередньоукраїнський ХVIІІ ст., ХVIІІ –сучасний від останніх років ХVIII ст. до сьогодні ХVIII

З точки зору функціонування української мови в державах, які існували на українських землях, можна виділити такі періоди: Період від ІІІ тис. до н. е. до сер. XIV ст.: виділення української мови з праслов'янської, мови Русі Період від ІІІ тис. до н. е. до сер. XIV ст.: виділення української мови з праслов'янської, мови РусіXIVпраслов'янськоїРусіXIVпраслов'янськоїРусі Період від сер. XIV ст. до Люблінської унії 1569 р.: Велике князівство Литовське, Молдавське князівство, Польське королівство Період від сер. XIV ст. до Люблінської унії 1569 р.: Велике князівство Литовське, Молдавське князівство, Польське королівствоXIVЛюблінської унії1569Велике князівство ЛитовськеМолдавське князівствоПольське королівствоXIVЛюблінської унії1569Велике князівство ЛитовськеМолдавське князівствоПольське королівство Період від Люблінської унії 1569 р. до Андрусівського перемир'я 1667 р.: Річ Посполита Період від Люблінської унії 1569 р. до Андрусівського перемир'я 1667 р.: Річ Посполита1569Андрусівського перемир'я1667Річ Посполита1569Андрусівського перемир'я1667Річ Посполита Період від Андрусівського перемир'я 1667 р. до кін. XVIII ст.: Велике князівство Московське (Царство Російське) та Російська імперія Період від Андрусівського перемир'я 1667 р. до кін. XVIII ст.: Велике князівство Московське (Царство Російське) та Російська імперія1667XVIIIВелике князівство Московське (Царство Російське)Російська імперія1667XVIIIВелике князівство Московське (Царство Російське)Російська імперія Формування літературної мови на народній основі від кін. XVIII до поч. XX ст.: Російська імперія, Австрійська імперія / Австро-Угорщина Формування літературної мови на народній основі від кін. XVIII до поч. XX ст.: Російська імперія, Австрійська імперія / Австро-УгорщинаXVIIIXXРосійська імперіяАвстрійська імперіяАвстро-УгорщинаXVIIIXXРосійська імперіяАвстрійська імперіяАвстро-Угорщина Українська мова у XX ст.: Російська імперія та Австро- Угорщина, Українська Народня Республіка, Самостійна Кубанська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна, УНР (радянська) / УСРР / УРСР Українська мова у XX ст.: Російська імперія та Австро- Угорщина, Українська Народня Республіка, Самостійна Кубанська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна, УНР (радянська) / УСРР / УРСРXXУкраїнська Народня РеспублікаСамостійна Кубанська Народна РеспублікаУкраїнська ДержаваЗахідноукраїнська Народна РеспублікаКарпатська УкраїнаУНР (радянська) / УСРР / УРСРXXУкраїнська Народня РеспублікаСамостійна Кубанська Народна РеспублікаУкраїнська ДержаваЗахідноукраїнська Народна РеспублікаКарпатська УкраїнаУНР (радянська) / УСРР / УРСР Українська мова в незалежній Україні Українська мова в незалежній УкраїніУкраїні

Церковнослов'янською мовою писалися насамперед релігійні тексти (високий стиль): літургійні («Остромирове літургійні («ОстромировеОстромирове Євангеліє»Євангеліє» Євангеліє» Євангеліє» р.р., «Галицьке 1057Галицьке Галицьке (Євсевієве) Євангеліє»(Євсевієве) Євангеліє» 1144 р.); 1144 (Євсевієве) Євангеліє»1144 житійні («Житіє Феодосія Печерського», «Сказання про Бориса та Гліба»); житійні («Житіє Феодосія Печерського», «Сказання про Бориса та Гліба»);Сказання про Бориса та Гліба»Сказання про Бориса та Гліба» проповідницькі («Поученіє Кирила Туровського», «Слово про закон і благодать»митрополита київського Іларіона). проповідницькі («Поученіє Кирила Туровського», «Слово про закон і благодать»митрополита київського Іларіона).Поученіє Кирила Туровського»Слово про закон і благодать»ІларіонаПоученіє Кирила Туровського»Слово про закон і благодать»Іларіона

Давньокиївська писемно-літературна мова вживалася: у науково-юридичній і у науково-юридичній і канцелярсько-діловій сфері («Руська правда», грамоти Руська правда»Руська правда» з різних територій Русі, з різних територій Русі, договори руських князів договори руських князів з іншими країнами); з іншими країнами); у літописній літературі у літописній літературі («Повість минулих літ», Повість минулих літ»Повість минулих літ» «Галицько-Волинський літопис»); Галицько-Волинський літопис»Галицько-Волинський літопис» у художній спадщині («Слово о полку Ігоревім»); у художній спадщині («Слово о полку Ігоревім»);Слово о полку Ігоревім»Слово о полку Ігоревім» в епістолярній спадщині (листи від Гостяти, листи від Михайла). в епістолярній спадщині (листи від Гостяти, листи від Михайла).

Один з перших віршів українською мовою «Хто йдеш мимо стань годину» І. Журавницького та О. Копоть Хто йдеш мимо стань годину. Прочитай сюю новину. Чи єсть в Луцьку білоглова, Як та пані ключникова? Хоча й вік подойшлий має, А розпусти не встидає; Убирається в форботи (укр. мережива), укр. Леч не дбає про чесноти. Нащо модли (укр. молитви) єй, укр. офіри (укр. пожертви)? укр. Аби були каваліри! Лиш малженок (укр. чоловік) ідет з двора – укр. Внет (укр. враз) тут молодиков чвора! укр. З ними учти і беседи – Не вертайся, мужу, теди! Й ти, мужу необачний! Зроби жоні бенкет смачний: Змаж ю лоєм з дхлого хорта, Ачей (укр. відтак), зженеш з укр. шкури чорта: Смаруй києм над статечность, Hex забуде про вшетечность (укр. розпуста)[66]. укр.[66]укр.[66]

Хронологія утисків української мови 1881 р. закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але заросійським правописом, постановка українських вистав залежала від місцевої адміністрації р. закон про дозвіл на друкування словників українською мовою, але заросійським правописом, постановка українських вистав залежала від місцевої адміністрації. 1881російським правописом 1881російським правописом 1888 р. указ Олександра ІІІ «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» р. указ Олександра ІІІ «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» р. у Києві на археологічному з'їзді дозволено читати реферати всіма мовами, крім української р. у Києві на археологічному з'їзді дозволено читати реферати всіма мовами, крім української р. російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови р. російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови р. заборона ввезення українських книг з-за кордону р. заборона ввезення українських книг з-за кордону р. заборона української читанки та українських книг для дітей р. заборона української читанки та українських книг для дітей р. на відкритті пам'ятника І. Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою р. на відкритті пам'ятника І. Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою. 1903І. КотляревськомуПолтаві 1903І. КотляревськомуПолтаві 1905 р. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним р. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним. 1905КиївськогоХарківського 1905КиївськогоХарківського 1906 і 1907 р.р. закриття «Просвіти» в Одесі та Миколаєві і 1907 р.р. закриття «Просвіти» в Одесі та Миколаєві Просвіти»ОдесіМиколаєві Просвіти»ОдесіМиколаєві 1908 р. указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії р. указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії р. указ П. Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій р. указ П. Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій. 1910П. Столипіна 1910П. Столипіна 1914 р. указ Миколи II про заборону української преси р. указ Миколи II про заборону української преси. 1914Миколи II 1914Миколи II

Українські письменники і поети. Українські письменники і поети. Вони вплинули на формування сучасної мови (кін. XVIII поч. XX ст.) Вони вплинули на формування сучасної мови (кін. XVIII поч. XX ст.) Початок XX ст. Початок XX ст.

Пам'ятна дошка, присвячена «Емському указові», встановлена у місті Бад-Емс на будинку «Haus Vier Türme», вул. Ремерштрассе Бад-Емс 30 травня 1876 р. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. 30 травня 1876 р. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. 30 травня1876Емський указ 30 травня1876Емський указ

Заборона українства Вперше повний текст «Емського указу»було надруковано у книзі Ф.Савченка Вперше повний текст «Емського указу»було надруковано у книзі Ф.Савченка«Емського указу»Ф.Савченка«Емського указу»Ф.Савченка «Заборона українства 1876 р. До історії громадських рухів на Україні рр.», Харків, Київ, ДВУ, 1930 р.

Федір КоршФедір Корш, російський філолог та славіст, один з авторів «Записки про відміну утисків друкованого малоруського слова» 1905 р Федір Корш1905 Намагання представників російської офіційної науки розглядати українську мову як діалект «загальноросійської мови» сприяли появі урядових указів про обмеження українського друкованого слова. Українська мова надовго була витіснена з усіх сфер суспільно-політичного життя українського народу. І тільки заходами прогресивних російських діячів, у тому числі О. Шахматова, Ф. Корша, П. П. ФортунатоваФортунатова, знято ці дискримінаційні Фортунатова щодо української писемно-літературної мови царські заходи.

Мовна політика рр Визнану Тимчасовим урядом українізацію початкової школи треба перенести і на середню та вищу школу як відносно мови, так і дісциплін навчання. Відповідальні посади як гражданської, так і духовної адміністрації на Україні треба заміщати особами, що користуються довірям населення, говорять його мовою і знайомі з його побутом. Визнану Тимчасовим урядом українізацію початкової школи треба перенести і на середню та вищу школу як відносно мови, так і дісциплін навчання. Відповідальні посади як гражданської, так і духовної адміністрації на Україні треба заміщати особами, що користуються довірям населення, говорять його мовою і знайомі з його побутом. Мова українська має повне право офіціально вживатися поруч з мовою російською, при забезпеченні язикового права меншостей. Діловодство у Секретаріяті провадиться мовою українською. Мова українська має повне право офіціально вживатися поруч з мовою російською, при забезпеченні язикового права меншостей. Діловодство у Секретаріяті провадиться мовою українською. Державною мовою в Українській Народній Республіці вважається українська мова. Через те вона обовязкова для вжитку в армії, фльоті і всіх урядових та загальних громадських публічно правних установах. Приватним особам дозволяється звертатись до цих установ на їх мовах Державною мовою в Українській Народній Республіці вважається українська мова. Через те вона обовязкова для вжитку в армії, фльоті і всіх урядових та загальних громадських публічно правних установах. Приватним особам дозволяється звертатись до цих установ на їх мовах

Щоб розділити українців, польська влада розпочала пропаганду серед карпатських гуцулів, лемків та Щоб розділити українців, польська влада розпочала пропаганду серед карпатських гуцулів, лемків та гуцулівлемківгуцулівлемків бойківбойків ідеї про їх окремішність від решти українського народу. бойків

Приклад української мови у Східній Галичині, др. пол. XIX ст Приклад української мови у Східній Галичині, др. пол. XIX ст Поїхав раз парубок до ліса пасти коні. Сів (в)ін собі під дуба, закурив люльку, та й дивится … суне вовк просто на него! «Го, го, буде біда!», шепнув собі парубок, а вовк прискочив до него та й каже: «Слухай, чоловіче, я тебе з'їм!…» Парубок почухрався в голову і каже вовкові: «А якже ти мене будеш їсти, коли я ще не умився нині?» «Ну, коли так», мовитъ вовк, «то бігай от близенько на долинку до керниці, умийся хорошенько, та й проходи борзо назад, бо я дуже голоден.» Побіг парубок на долину (буцім вмиватися), виймив ножик, нарізав кілька грабових бiяків, застромив їх за черес і вернув до вовка та й же: «Біда, бачиш, умитись умив, а утертись не маю в що, бо ж прецінь неутертого не схочеш їсти.» Поїхав раз парубок до ліса пасти коні. Сів (в)ін собі під дуба, закурив люльку, та й дивится … суне вовк просто на него! «Го, го, буде біда!», шепнув собі парубок, а вовк прискочив до него та й каже: «Слухай, чоловіче, я тебе з'їм!…» Парубок почухрався в голову і каже вовкові: «А якже ти мене будеш їсти, коли я ще не умився нині?» «Ну, коли так», мовитъ вовк, «то бігай от близенько на долинку до керниці, умийся хорошенько, та й проходи борзо назад, бо я дуже голоден.» Побіг парубок на долину (буцім вмиватися), виймив ножик, нарізав кілька грабових бiяків, застромив їх за черес і вернув до вовка та й же: «Біда, бачиш, умитись умив, а утертись не маю в що, бо ж прецінь неутертого не схочеш їсти.»

Вислови про мову Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв. Костянтин Ушинський Найбiльше i найдорожче добро Кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його Багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування. Панас Мирний

Слова щирого вітання дорожчі від частування Нині українська мова одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Вона співуча (за милозвучністю її ставлять нарівні з італійською), завдяки тривалому розвиткові виробила чіткі, логічно впорядковані фонетичну й граматичну системи, у ній рідко трапляються винятки. трапляються винятки.

Мова краса спілкування, Мова як сонце ясне, Мова то предків надбання, Мова багатство моє. Мова краса спілкування, Мова як сонце ясне, Мова то предків надбання, Мова багатство моє. Мова то чиста криниця, Де б'є, мов сльоза, джерело, Мова це наша світлиця, Вона як добірне зерно. Мова державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни Мову, як матір, любіть! Мова то чиста криниця, Де б'є, мов сльоза, джерело, Мова це наша світлиця, Вона як добірне зерно. Мова державна перлина, Нею завжди дорожіть: Без мови немає країни Мову, як матір, любіть! ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ Ф. Пантов