ЗАВДАННЯ 1 За наведеними висловлюваннями, характеристиками та портретом упізнати письменника

Головні події мого життя – мої твори. Життя – нелегке ремесло, і слід докласти зусиль, щоб навчитися його. Моя праця має свою географію…, своє дворянство і буржуазію, своїх ремісників і селян, політиків і денді, свою армію – одне слово, весь світ. «… Як багато написала ця людина, та, незважаючи на це, чи є в його повістях бодай один характер, бодай єдине обличчя, яке було б схоже на інше? О, яке незбагненне мистецтво – змалювати характери з усіма відтінками їхньої індивідуальності» ( В.Бєлінський) В історію світової літератури увійшов як один із творців і найвидатніших представників критичного реалізму, зачинателів соціального реалістичного роману.

Коли розум не відважний, то навіщо розум? Я хочу говорити про те, що відбувається в глибині душі. Застосувавши прийом математики до людського серця – і поклавши цю думку в основу творчого методу та мови почуттів. У цьому – все мистецтво Час має свій колір Видатний майстер психологічного реалізму. Почав свою літературну діяльність за доби Реставрації. Понад усе цінував силу логіки, могутність розуму. Вважав, що людину формує суспільне середовище, ставив над усе ідею природного прагнення людини до свободи й щастя. Для його творів характерні лаконічність у зображенні фактів і в описах, гострота діалогу, художня виразність і послідовний розвиток ідей та образів

Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей. Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості. Кожна людина повинна бути людиною і ставитися до інших, як людина до людини. Людина не народжується для щастя. Людина заслуговує на своє щастя, і завжди стражданням. Один із найвидатніших письменників – реалістів, художник трагічного світосприйняття, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко проаналізував суперечності думки, свідомості, всього духовного життя людства.

Усі твори, щоб бути хорошими, мають… виспіватись із душі творця. …Для художника не може і не мусить бути героїв, а повинні бути люди. У житті є тільки одне безперечне щастя – жити для інших. Людина свідомо живе задля себе, але слугує несвідомо зброєю для досягнення історичних, загальнолюдських цілей. Письменник – реаліст, який відобразив цілу епоху в історії Росії. Для його творів характерний принцип універсалізму в розкритті внутрішнього світу людини у безперервному русі, відтворення «діалектики душі».

Чого на світі такий дивний порядок, що життя, яке дається людині тільки раз, минає без користі? Я хотів бути вільним художником – і тільки… Коли я пишу, я цілком розраховую на читача, вважаючи, що брак субєктивних елементів він додасть сам. Вмію коротко говорити про тривалі речі. Прозаїк і драматург, один із тих майстрів слова, хто розкрив трагізм повсякденного життя з його прозою й нудьгою і водночас вказав шлях до морального вдосконалення. Його твори – стислі, лаконічні, матеріально написані.

Літературі я віддав лише свій талант, геній же свій я віддав розумові. Бути видатним – означає бути таким, якого не розуміють. Митець – творець прекрасного. Розкрити себе і втаїти митця – цього прагне мистецтво. Будь-яке мистецтво не дає жодної користі. Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані. Видатний письменник і критик, чільний представник естетизму, знаменитий парадоксаліст. Своє життя присвятив пошуку істини краси. У його творах звеличується мистецтво, що є вищим від істини і моралі, приділяється естетична увага почуттям, враженням людини, зображується краса у всіх її виявах, проголошується гедонізм.

Я не люблю боротися, я люблю перемагати. Без якоїсь нової філософської думки немає драми. Мої пєси мають тільки один предмет вивчення – життя… Мої пєси – не драматизовано дискусії, а дискусійні драми. Кожна моя нова пєса – це послання до людства. Парадокс – ось єдина правда. Всесвітньо відомий англійський драматург, реформатор англійського театру, один із чільних представників «нової драми». Улюбленим прийомом драматурга був парадокс. Шокуючи глядача, пропонуючи йому незвичну ситуацію у звичайних умовах, подаючи несподівані фінали, письменник спонукав глядачів до думки, закликав замислитися над складними соціальними проблемами.

ЗАВДАННЯ 2 Назвіть твір та його автора

Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса твоя, Крізь любі спогади туманні Іще ловлю твій образ я. Твій образ милий та прекрасний Всякденно видиться мені, І недосяжний, і незгаслий, Немов зоря в височині.

Шепіт… Ніжний звук зітхання… Соловїний спів… Срібна гра і колихання Сонних ручаїв. Ночі блиск… Тремтіння тіней… Тіні без кінця… Ненастанні, дивні зміни Милого лиця… У хмаринках – пурпур рози. Відблиск янтаря… І цілунків пал, і сльози, І зоря, зоря!

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні – В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелієш серця подібно до вина.

А чорне, біле Є, червоне І, зелене У, Синє О, про вас я нині б розповів: А – чорних мух корсет, довкола смітників Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене

Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови.

ЗАВДАННЯ 3 За наведеною портретною характеристикою назвати літературного героя, твір та автора

1. « То був тендітний, невисокий на зріст юнак вісімнадцяти чи дев ятнадцяти років, з неправильними, але тонкими рисами обличчя і орлиним носом. Великі чорні очі, які у хвилини спокою виблискували думкою й вогнем …» 2. «Він був так погано вдягнений, що інша, навіть звична до всього людина посоромилася б удень виходити в такому лахмітті на вулицю «Так, безперечно, цей юнак – з ніжними обрисами ясно – червоних уст, чистими блакитними очима, золотистими кучерями – був надзвичайно вродливий». «… Масивний, товстий молодик з обстриженою головою, в окулярах, у світлих штанях за тодішньою модою, з високим жабо і в коричневому фраку»

«Молода дівчина, вдягнена просто, але з вишуканістю парижанки: в неї була граціозна голівка, свіже личко, привітний погляд; красиво зачесане волосся, спускаючись двома завитками і прикриваючи скроні, надавало якогось виразу її голубим очам, чистим, наче кришталь» «Чорноока, з великим ротом, негарна, але жива дівчинка, із своїми дитячими відкритими плеченятами, що вискочили з корсажа від швидкого бігу, із своїми збитими назад чорними кучерями, з тоненькими оголеними руками і маленькими ніжками в мереживних панталончиках і у відкритих черевичках…» «Їй років вісімнадцять – девятнадцять, не більше. На ній матроський капелюшок із почорнілої соломки, добре припорошений лондонською курявою і навряд чи коли чищений. Волосся, яке давно варто було б помити, набуло неприродного мишачого кольору… Порівняно з дамами навколо це справжня замазурка»

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ Розкрийте суть понять реалізм, соціально – психологічна проза. Визначте спільні риси у творчості Ф.Достоєвського, Л.Толстого, А.Чехова. Розкажіть про творчі надбання поетів ХІХ ст. Висвітліть основні тенденції розвитку поезії на межі ХІХ – ХХ ст. Розкажіть про розвиток європейської прози на межі ХІХ – ХХ ст. Розкрийте суть оновлення драматургії на межі ХІХ – ХХ ст.