Тема 2: Економічна інформація і засоби її формалізованого опису 2.1. Поняття економічної інформації та її структура

Інформація – це…??? Інформація – це відомості, повідомлення про будь- яку подію, діяльність тощо. Економічна інформація – це??? Економічна інформація – це всі відомості зі сфери економіки, які необхідно фіксувати, передавати, обробляти і зберігати для використання в процесі планування, обліку, контролю та аналізу. Управлінська інформація – це та, яка обслуговує процеси виробництва, розподілу, обміну і спожива- ння матеріальних благ і забезпечує вирішення зав- дань організаційно-економічного управління народ- ним господарством та окремими підприємствами.

Види економічної інформації (по відношенню до підприємства) Економічна інформація Зовнішня Вхідна Вихідна Внутрішня Вхідна Вихідна

Характерні особливості економічної інформації: 1) великі обсяги; 2) циклічність отримання і подальшого перетворення (обробки) через певні часові періоди (місяць, квартал, рік); 3) різноманіття джерел виникнення і її споживачів; 4) велика кількість логічних і математичних операцій при її обробці.

Структура економічної інформації Реквізит найменший (логічно неподільний) елемент ЕІ, який відображає визначені властивості об'єкта або процесу Показник сукупність логічно пов'язаних реквізитів-ознак і реквізитів-підстав, що має економічний зміст Масив група однорідних показників (документів, файлів), об'єднаних за певною ознакою Інформаційний потік сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи (чи одного виду діяльності) Інформаційна база сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції

Види реквізитів Реквізити- ознаки характеризують якісні властивості об'єкта, що описується, смислові значення показників і визначають його назву (наприклад, час і місце дії, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, найменування роботи тощо) Реквізити- підстави дають кількісну характеристику явищ, виражену у визначених одиницях виміру (наприклад, сума внеску в гривнях, ставка податку у відсотках, кількість одиниць товару в шт., уп. тощо) Реквізити- ознаки підлягають логічній обробці Реквізити- підстави підлягають арифметичній обробці

2.2. Система класифікації та кодування економічної інформації Система класифікації (кодування) - це сукупність методів і правил розподілу множини об'єктів на підмножину відповідно до ознак схожості або несхожості. Кодування - це процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури. Класифікатор - це сукупність окремих номенклатур, що побудовані за певною системою кодування. Код (шифр) - це позначення позиції класифікатора за допомогою умовного символу.

Чи користується бухгалтер (обліковець) системами класифікації (кодування) економічної інформації? Приклади 1) план рахунків бухгалтерського обліку

2) фінансова (податкова) звітність, різного роду типові документи

3) умовні позначення форм бухгалтерських документів

4) ідентифікаційні коди працівників 5) ………………………………………………………………..

Види систем кодування Системи кодування є літерні, цифрові і літерно-цифрові.

2.3. Класифікація економічної інформації За періодичністю - поточна (квартальна, піврічна, за 9 місяців, річна); - оперативна (добова, тижнева, місячна) По відношенню до підприємства як системи - внутрішня, зовнішня; - вхідна, вихідна За стабільністю - постійна, змінна, умовно-постійна За ступенем обробки - первинна, проміжна, зведена За функціями управління - планова, нормативна, облікова, аналітична

2.4. Штрихове кодування інформації Штриховий код – це особлива система кодування символьної інформації про товари або інші товарно- матеріальні цінності у вигляді послідовності темних та світлих смуг, яка може бути прочитана автоматичним цифровим пристроєм.

Пристрої для роботи зі штрих-кодами в ІС Сканери Принтери

Структура штрих-коду Перелік префіксів (перші 3 цифри) країн-виробників:

Достовірність інформації забезпечується з допомогою заходів (засобів): 2.5. Достовірність інформації в компютерних системах спеціальних програмних засобів блокування введення даних у випадку пропуску будь-яких реквізитів (маска вводу, покроковий перехід тощо); наявності в програмі засобів ідентифікації особи, що працює з терміналом; спеціальних засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Підходи до ідентифікації особи, що працює з терміналом (робочим місцем в ІС): 1) використання для ідентифікації того, що знає користувач (пароль, ідентифікаційний номер, криптографічний ключ). Цей спосіб є найдешевшим, найпростішим у реалізації і досить надійним. Небезпеки, пов'язані з цим способом ідентифікації – можливість втрати (забув пароль) або перехоплення інформації; 2) використання того, що має користувач, – токен (token – електронний пристрій, який в процесі ідентифікації засвідчує особу власника). Цей спосіб дорожчий, ніж перший. Токен легко загубити або викрасти, проте важко скопіювати або підробити; 3) використання того, ким є користувач – біометрія. Цей спосіб поки що не дуже поширений, але він є найбільш перспективним. Біометрія є найдорожчим з трьох перерахованих способів ідентифікації, але вона позбавлена недоліків перших двох способів.

Засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу: 1) апаратно-програмні; 2) програмні; 3) біометричні; 4) адміністративні; 5) технічні.