Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині в сім ' ї селян. Батько Григора, заарештований органами НКВС у 1937 р., із заслання не повернувся. Мати вийшла вдруге заміж, а малого Григора забрав до себе на Донбас батьків брат Филимон Васильович Тютюнник, у родині якого й виховувався майбутній письменник. У 1938 р. Григір пішов до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий чає був розформований, і хлопця перевели в російський клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи ( іноді оповідання ) виключно російською мовою.

Після закінчення Харківського університету (1962) Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В pp. працює в редакції газети « Літературна Україна », публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання : « Дивак », « Рожевий морок », « Кленовий пагін », « Сито, сито …». Молодіжні журнали « Дніпро » та « Зміна » вміщують новели « Місячної ночі », « Зав ' язь », « На згарищі », « У сутінки ».

1966 p. вийшла перша його книжка « Зав ' язь », яка стала однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім ' я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді. Журнал « Дружба народов » відзначив оповідання Гр. Тютюнника як кращі в своїх публікаціях 1967 р. У 1968 р. « Литературная газета » оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Гр. Тютюннику було присуджено премію за оповідання « Деревій ». Твір дав назву збірці (1969), до якої увійшли повість « Облога » та кілька оповідань.

Вогник далеко в степу Климко Лісова сторожка На згарищі Зав ' язь (1966) Син приїхав Три зозулі з поклоном

За мотивами його оповідання « Син приїхав » створено фільм « Скляне щастя » (1981), за однойменною повістю автора й творами « Дід Северин » і « Вогник в степу » кінокартину « Климко » (1983), 1993 р. екранізовано його твір « Три плачі над Степаном ».

В останні місяці життя письменник працював над повістю « Житіє Артема Безвіконного ». Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.