Весняний цикл свят Короткотривалий інформаційно-пошуковий проект

Мета проекту: поглибити знання дітей про весняні свята, вчити самостійно добирати матеріал, користуватися різними джерелами знаходження інформації, розвивати в учнів пам'ять, мислення, мовлення, пізнавальну активність і творчі здібності, виховувати інтерес та повагу до народних традицій, до минулого та сучасного українського народу.

Етапи проекту І. Визначення теми, мети, завдань проекту ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою проекту ІІІ. Формування груп для пошуку інформації За частинами листівки знайди свою половину ( 3 листівки весняних квітів), за назвами цих квітів формуються групи « Барвінок», « Підсніжник», « Тюльпан». ІV. Реалізація проекту 1. Розподіл інформації між групами « Барвінок» : Благовіщеня, Вербна неділя « Тюльпан»: Чистий четвер, Страсна пятниця « Підсніжник»: Велика субота 2. Визначення джерел інформації: батьки, бібліотека, Інтернет. 3. Самостійна пошукова робота. V. Очікувані результати: створення буклету « Весняний цикл свят» VІ. Обговорення та презентація групами знайденої інформації.

Презентація групи « Барвінок»

Благовіщеня за православним календарем - з благою звісткою до Богородиці зявився архангел Гавриїл і повідомив, що Діва Марія є Богородицею і що її Син стане Спасителем людей. У це день виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують Святий Дух.

Прислівя, повязані з цим святом «На Благовіщеня весна зиму остаточно переборола», «Благослов зиму руйнує». Тому уважно стежили за погодою. Адже ще можуть бути благовіщенські морози. На Благовіщеня мороз – ще буде 40 морозів, загримить грім – на тепле літо, урожай горіхів, якщо вітер холодний – то й літо буде холодне, вдарить мороз – на врожай ярини, огірків. Благовіщеня без ластівки – весна холодна. Якщо на Благовіщеня ніч тепла – весна буде дружньою.

Вербна неділя Неділя за тиждень перед Великоднем зветься Вербною, і тиждень - Вербним тижнем. Це свято походить від релігійної легенди, за якою Ісус Христос вїжджає до Єрусалиму. Його шлях люди встеляли вітами фініків та пальми. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею.

У вербну ж суботу святять у церкві вербу, якій народ надавав магічних властивостей: вона відвертає бурю, грім, а кинута в полумя, гасить пожежу. Освячена верба має цілющу та очисну силу: відваром з неї лікувалися та вмивалися. Коли навесні вперше виганяли худобу на пасовисько, то брали освячені гілочки верби, щоб до тварин не чіплялася різна нечисть. У народній медицині її разом із цілющими травами використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.

Презентація групи « Тюльпан»

Четвер напередодні Паски ( Чистий або Великий) Четвер напередодні Паски ( Чистий або Великий) повязується з очищувальними обрядами. Люди зранку милися, обливалися водою, привезеною з джерела до сходу сонця – «поки ворон дітей не купав», вдягали чистий одяг. Адже існувало повіря, що в Чистий четвер до сходу сонця ворон або крук носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим впродовж всього року. Отож хворі люди, бувало, купалися вночі. Викупавшись, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс її на перехрестя і виливав – «щоб там усе лихо зоставалося». Обережні люди ранком цього дня з хати не виходили, а як були в дорозі, то обминали перехресні дороги – « щоб хвороба не вчепилася». У Чистий четвер, бувало, стригли дітей – « щоб волосся не лізло і голова не боліла». У Чистий четвер кололи кабанів, бо на великодньому столі повинні бути сало, ковбаса.

Страсна пятниця Страсна п'ятниця - найстрашніший день в історії людства. Цього дня здійснилося велике зло: Христос, Творець світу, стільки століть очікуваний Месія був знехтуваний Своїм народом, підданий страшним знущанням, несправедливо засуджений і убитий.

Презентація групи « Підсніжник»

У Великодню суботу фарбували крашанки, тому що за народними віруваннями, яйця, пофарбовані у пятницю швидко псуються, а зроблені у суботу – зберігаються протягом всіх свят. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок. Існує повіря про те, що Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала зварені яйця у червоний, жовтий, зелений кольори. Тому крашанки фарбують саме в ці кольори.

Фарбували на Великдень не менше 13 яєць: у пам'ять про Спасителя і 12 апостолів. Освяченому у Великдень яйцю приписували магічну силу. Дівчата, щоб бути красивими, вмивалися водою, попередньо опустивши в неї писанку або крашанку. Вважалося також, що якщо доторкнутися великоднім яйцем до тварини, то вона буде здоровою і плодючою.

ПИСАНКА Я писанка-красуня, Вся в рисках і квітках. Красу митців несу я, Їх славлячи в віках. Щоби моїм убранством Втішалися малі, Мене кладуть на свято На пишному столі. Без мене наше свято Не буде тим, чим є, Бо писанка багато Всім радості дає. О. Олесь

Великим моментом у підготовці до свята був ритуал випікання паски,який припадав, звичайно, на пятницю або суботу. Як правило, пекли стільки пасок, скільки було членів сімї або й більше, щоб було чим пригостити своїх гостей і близьких. Слово « паска» означає з єврейської мови « перехід». Для християн « Пасха» - символічний дворазовий перехід Ісуса Христа від життя до смерті і від смерті до життя.

Великдень Щодо назви свята існує таке пояснення: у день, коли воскрес Божий син, сонце з радості не заходило, звідси й наймення «Великдень». Найурочистіший момент Всеношної служби настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!» Після закінчення служби святкова процесія тричі обходить навколо церкви, потім починають освячувати обрядові пасхальні страви: паски, крашанки, ковбаси, сало і христосуватись один з одним. Вдома спочатку їли освячену паску, яйця, сало, ковбаси, а вже потім інші мясні делікатеси. На вулицях люди обмінювались традиційним вітанням, промовляючи: « Христос воскрес!»- « Воістину Воскрес!» і трикратно цілувались.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! Співає жайворон з небес: «Христос воскрес! Христос воскрес!» У небо дзвін гуде з села: «Христос воскрес! Йому хвала!» В проміннях сонячна блакить: «Христос воскрес! Його хваліть!» Журчить струмок весняний дзвін: «Воскрес Христос Господній Син!» Радіють діти у вінках: «Христос воскрес на небесах!» І вся земля, мов той вінок, З чудесних трав, дітей, квіток... І в серці радість через край: Воскресли поле, річка, гай, І лине пісня до небес: «Христос воскрес! Христос воскрес!» К. Перелісна

Радісний надходить день, Дзвонять дзвони: дзень- дзелень. Понад міста, понад села Лине вісточка весела. Ясне сонце над селом, Наче писанка, зійшло Вибігайте з хати, діти! Як сьогодні не радіти? Вийдем - вийдем на горбок, Заспіваєм гагілок, Що весна вже воскресла, Нам Великдень принесла. Р. Завадович

Популярною дитячою грою було « цоканє» - биття яйцями. Спочатку « цокались» носками, а потім – гузками. Той, кому пощастило розбити яйце супутника, забирав собі його як виграш.

ВЕЛИКОДНЯ ГРА Стали діти у кільце. В кожного в руках яйце. Марті випало на славу Розпочати цю забаву, Дуже милу, престару Великодню гру. Ходить дівчина кільцем І постукує яйцем... Що не стукне трісь і трісь, Яйця тріскають чиїсь... Мартине - ціле, тверде, Марта рада далі йде... Стук-стук-стук… І раптом - хрусь! Гру продовжує Петрусь. Стукнув всього Разів три І так само вийшов з гри. За Петром пішов Максим, Декілька дівчат за ним… В Олі писанка ціла, Оля в грі перемогла! А тепер, відомо всім, Всі за стіл до Олі в дім Їсти яйця, все, що є… Просить цей, що виграє. М. Хоросницька