Усний журнал Тарас Григорович Шевченко - великий син українського народу До Дня народження Т.Г. Шевченка Виконала: бібліотекар Река М. М.

«Зустріч з поетом» Колись давним- давно, на нашій землі, не за безкраїми морями, не за дрімучими лісами, не за високими камяними горами, був веселий, багатий, мальовничий, але зневолений двома неволями край. Одна неволя – панська, друга - царська.

«Життєвий шлях Т. Г. Шевченка» Дата 9 березня 1814 року пам'ятна у історії української літератури. Тоді, перед світанком, у селі Моринцях, на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, народився для України - її Великий співець - Тарас Шевченко.

Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину... В тім гаю, У тій хатині, у раю Я бачив пекло... Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають.

Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана. Дитячі роки поета були тяжкими, сирітськими безрадісними.

«Творчість Т. Г. Шевченка» Ще з дитинства Т. Г. Шевченка тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові - його талант до малювання помітили видатні художники.

К. Брюллов і В. Жуковський були вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838 р. викупляють його з кріпацтва. К.БрюлловВ.Жуковський

Художники зібрали 2500 крб. і допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки та мистецтва. На все життя зберіг він у серці любов до благородних діячів російської та української культури, що вирвали його з кріпацького пекла.

Тарас Григорович - портретист Портрет Платона Закревського Портрет Іллі Лизогуба Портрет Михайла Щепкіна Молитва за вмерших Портрет Ганни Закревської

Катерина Воздвиженський монастир в Полтаві Олександрівський костьол в Києві Шхуни біля форта Кос-Арал Почаївська лавра з заходу Тарас Григорович – пейзажист

Укріплення Раїм р. Гористий берег острова Миколая I р. Аскольдова Могила 1846 р.

«Поезія Т. Г. Шевченка» Поезія Т. Г. Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т. Г. Шевченко для нас це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії.

Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. З тих перших поетичних спроб відомі тільки вірші Причинна і Нудно мені, тяжко що маю робити.

Український народ шанує пам'ять поета. Волею історії він ніби ототожнений з Україною, представляє нас, українців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю і славою.

Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!

Дякую за увагу!