літературний гурток Руська трійця

У 1986 році минуло сто пятдесят років від видання альманаху Русалка Дністровая, опрацьованого трьома західноукраїнськими національними будителями й зачинателями відродження української літератури в Галичині, студентами греко- католицької духовної семінарії та Львівського університету – Маркіяном Шашкевичем (1811– 1843), Іваном Вагилевичем (1811– 1866), Яковом Головацьким (1814– 1888), які заснували літературний гурток, названий Руською трійцею. Альманах "Русалка Дністровая" в експозиції музею у с.Підлисся

Ім'я при народженні: Маркіян Семенович Шашкевич Дата народження: 6 листопада Місце народження: Підлисся, Золочівського повіту в Галичині. Дата смерті: 7 червня Місце смерті: Новосілки Лісні. Рід діяльності: поет Magnum opus: Русалка Дністровая, священик, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель.

Ім'я при народженні: Вагилевич Іван Миколайович Псевдоніми, криптоніми: Вагилевич Далибор, Волк Заклика Дата народження: 2 вересня 1811 Місце народження: Ясень, тепер Рожнятівського району, Івано-Франківської області. Дата смерті: 10 червня Місце смерті: Львів. Національність: українець. Громадянство: австро-угорське. Мова творів: українська мова. Рід діяльності: прозаїк, поет.

Ім'я при народженні: Яків Федорович Головацький Псевдоніми,Криптоніми: Гаврило Русин Дата народження: 17 жовтня Місце народження: Чепелі,тепер Бродівського району Львівської області. Дата смерті: 13 травня Місце смерті: м. Вільно Громадянство: Австро-Угорщина. Рід діяльності: священик, професор.

Одним із важливих документів, які віддзеркалюють стан духовного життя галицьких українців того часу, є невеличка збірка народних поезій та оригінальних творів трьох авторів альманаху – Русалка Дністровая.

Маркіян Шашкевич був одним з тих, як же рідкісних питомців, яких не треба було спеціальними наказами єпископа та іспитами спонукувати до читання церковнословянських книг та вивчення рідною мовою щоденних молитов. Його часто зустрічали над старословянськими стародруками в бібліотеках Львівського університету та Інституту Оссолінських, куди приходили також його товариші: Іван Вагилевич та Яків Головацький. Всупереч прийнятому серед української інтелігенції звичаєві, ці нетипові троє русинів звертали на себе увагу тим, що всі з запалом говорили про справи, які їх хвилювали не по-польськи, а рідною руською мовою, що найчастіше викликало насмішки знайомих і товаришів, які стали їх прозивати руською трійцею. Погруддя Маркіяна Шашкевича

Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?..

У результаті цих читань, розмов і передумувань, коли в часах польського Листопадового повстання серед питомців руської духовної семінарії велась польська конспіративна агітація, почала конспірувати також і Руська трійця, розбуджуючи постійно й витривало серед своїх земляків свідомість власної національної окремішності, своєї історії, культури, мови. У першому рукописному збірнику Син Русі, який склали члени гуртка, Яків Головацький вписав старогрецьку приказку: Пізнай себе – буде з тебе, М. Шашкевич свою мрію: Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде.

Альманахові Зоря, який підготувала Руська трійця, не судилося вийти друком з приводу тодішньої церковної та світської цензури. Нову редакцію Зорі, під заголовком Русалка Дністровая вдалось впертим русинам видати поза Галичиною, у Будимі, але більшість примірників цього видання конфіскували львівський митрополит Михайло Левицький та Бенедикт Левицький, які навіть, здається, глибше не вчитувались у зміст Русалки, а митрополит М. Левицький, ще після шести років від видання цього, такого важливого для української справи альманаху, писав: Перше, що впадає і разить руське око, це правопис. Музей-садиба М.Шашкевича

Культурно-літературна, видавнича й суспільна діяльність творців Русалки мала переломне значення у розвитку новітньої української літератури в Галичині. Альманах цей є тим тривалим документом, у якому вперше в книжковому виданні могли виявитись стремління, переконання і погляди тодішніх галицьких русинів-українців на навколишню дійсність, роль і значення рідної культури, письменства, мови, історії, обрядів, звичаїв. Вшанування пам'яті "Руської трійці"

Поет пише про війни русинів з поляками у XII столітті у вірші Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 р.: Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, знис Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя!.. Покрай Дністра, край бистрого, Ясний сокіл там жене - Ярополка київського Скоропадний кінь несе... Маркіяна Шашкевича, як поета-романтика, не могла не зацікавити козаччина, якій присвятив історичний трактат О Запорожцьох і йїх Січі та поетичні портрети Семенові Наливайку й Богданові Хмельницькому: О Наливайку і Хмельницького обступленіє Львова: А у місті Білій Церкві лиш звізди згасали, Ударили з самопалів, і коні заграли. Тоді постиг Наливайко, під ним кінь іграє. Гей молодці, за свободу!" - до них промовляє...

Література: 1.Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. К.: Либідь, Маркіян Шашкевич на Заході, ред. Я. Розумний, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, Кисілевський В. Ю. «До історії Шашкевичівської доби», доповідь у збірнику Маркіян Шашкевич на Заході, ред. Я. Розумний, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.