Прийшов юнаком у літературу, як до себе додому. Любив до безтями сонце, юність, пригоди мисливців. Любив так, як тільки може любити 20-літній юнак свою, народжену в огні і бурі, батьківщину і свій надзвичайний народ. З перших днів почував себе вільно й непримушено у поезії – сковано і важко у суспільстві. Це тому, що ненавидів рабство і рабську психологію. Це тому, що любив свободу слова і свободу людини. Григорій Костюк

1906 рік 2 жовтня – народився на Полтавщині ; 1912 – 1916рр. - навчання в церковнопарафіяльній школі ; 1920 рік - стає свідком розправи чекістів над його дядьком і 92-річним дідом на пасіці (кололи багнетами, стріляли з револьверів), їх смерть страшенно вразила хлопця;

1922 – 1926 рр. - викладає малювання, працює на шахтах Донбасу; 1924 р - вступає до Охтирської філії організації селянських письменників Плуг; 1926 – 1930 рр. - навчання в Київському художньому інституті; 1928р - роман у віршах Скелька;

1932 р. - був заарештований у Харкові в присутності колег В. Поліщука і О. Слісаренка, засуджений на п'ять років концтаборів БАМЛАГУ;

1936 р.- тікає з табору, переховується між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході; 1938 р.- повернувся додому, був повторно заарештований, сидів у Харківській в'язниці 2 роки й 7 місяців; 1940 р. - з відбитими легенями й нирками звільнений під нагляд; 1942 р. - мав бути розстріляний, але випадково врятувався;

1944 р.- емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини (без родини ); 1946 р.- письменник переходить на легальне становище; За кордоном побачили світ романи Тигролови (1944, Звіролови – 1946), Сад Гедсиманський (1950), Огненне коло(1953), Буйний вітер(1957), Людина біжить над прірвою(1965); 25 серпня 1963 р - письменник помер.

- великий епічний твір, у якому зображується всебічна картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя. – це роман, за основу якого взято якусь незвичайну подію, часто небезпечну подорож.

…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, натрясаючи ревом пустелі і нетрі і вогненним хвостом замітаючи сліди, летів дракон…

лат. exprecio- виразність, підкреслене вираження почуттів, переживань. напрям у мистецтві й літературі, що виник на початку ХХ ст. в німецькій літературі і розповсюдився в культурі деяких інших країн.

Про таких героїв кажуть: супермен. Головними показниками є фізична сила,мужність та наполегливість. Він наділений неабияким інтелектом,гуманністю, високою моральністю…

Родинне життя Сірків навдивовижу гармонійне – в сімї існує атмосфера повної взаємоповаги і взаєморозуміння між її членами.

Батько. Глава сімї. Основний працівник. Ще фізично сильний, кремезний,який не втратив мисливської реакції. Творча людина, є носієм народної культури. Справжній володар тайги.

Справжня берегиня сімейного вогнища. Дбайлива дружина і мати. Береже память роду. Спостережлива і розумна жінка. Керується почуттям великої материн- ської любові.

Звичайний молодий чоловік. Має характер переможця. Мисливець ! Справжній мисливець! ТИГРОЛОВ !!!

Багатогранна особистість. У неї вроджена і яскраво виявлена жіночність. Така юна і квітуча, така сувора, гартована і гонориста. Природна українка.

це не лише гарна родина, це міцне родовідне дерево української нації, з якого відродилась і утворилась нова держава і нова людина

Тигролови – типовий західноєвропейський або навіть американський пригодницький роман…Перенесення цього жанру в українську літературу - річ дуже добра і варта наслідування Юрій Шерех

Тигролови зробили велике діло. Вони здерли шкуру зека, оста, совєтського чєловєкаі показали під нею незламну горду людину, повну життєвої снаги, волі до життя і боротьби. Юрій Лавріненко

В Тигроловах чарівною ниткою виткана історія зворушливого кохання, така незаймано гарна … Таке кохання дуже рідко зустрічається в літературі XXстоліття. Oesterreichsche Caritas Zeitschrift Salzburg,12, Desember,1961

Дуже яскраво описані люди, тварини та рослини незнайомого краю … Вражаючі картини полювання на сибірського тигра… Дуже добра книга для молодих людей … Schoene Welt,Wien,12,1962

Прощай,наша мати,на всесвіт єдина, Прощай,непоборна свята Україна. Почате мерцями довершать живі – Мільйони постануть на нашій крові.

Чорними хмарами вкрита руїна, Вітер на згарищах грізно гуде. Мов дика пустеля, лежить Україна, Плаче дівчина і месника жде. З нами пройшли через муки й тортури, Як приклад великий, як жертви за нас Великі звитяжці Мазепа й Петлюра, Петро Дорошенко, Богдан і Тарас. За матерів і за глум та руїни, За немовлят і румовища хат Вставай, Україно, могутня й єдина Від синього Дону до сивих Карпат.

Онуки звитяжців, діти героїв – Ми вірні наказам великих предтеч,- Нас не зламали в нерівнім двобої Ні тюрми, ні диби, ні зрада, ні меч. Грім прогримить…Вкриють трави руїни… Розквітне калина – де я і мій брат … Та то ж не калина - моя Україна Від тихого дону до синіх Карпат.

Я вернусь до своєї Вітчизни з мільйонами своїх братів і сестер, що перебувають тут, в Європі, і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська … Коли нам,українському народові, буде повернено право на свободу і незалежність в ім'я християнської правди і справедливості

Іван Багряний повернувся до нас !!! І з часу його повернення перед нами, його співвітчизниками, стоїть завдання навчитися у нього великої науки бути І Сином свого народу, бо

Іван Багряний