« Кінець XVIII ст. Невеликий, затишний будинок. У багатій власній бібліотеці за масивним письмовим столом сидить відомий збирач старовинних літературних.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ». ДАВНЬОРУСЬКА ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКОГО ЛІРО- ЕПОСУ. ІСТОРИЧНА ОСНОВА «СЛОВА...»
Advertisements

Микола Вороний. «Євшан-зілля». Мета уроку: коротко ознайомити учнів з найважливішими сторінками життя письменника; з'ясувати поняття поема; розвивати.
Назва нашої країни УКРАЇНА з'явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського.
Тема Давньоруські билини про Іллю Муромця. Втілення в них уявлень про патріотизм, героїзм, ідеальних народних героїв.
Гомоніла Україна,довго гомоніла… Т. Шевченко. Історична основа Коліївщина народне антишляхетське повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Народ повстав,
Держава моя. Про свій рідний край ніколи не забувай.
Тема О. С. Пушкін Пісня про віщого Олега. Сенс зіставлення князя та волхва як відображення головної думки поета.
Вільям Шекспір 23 квітня 1564 р квітня 1616 р.
МАРУСЯ ГОРДІЇВНА ЧУРАЙ (1625–1653). «Засвіт встали козаченьки»
ПОНЯТТЯ ПРО БАЙКУ Б а й к а – невеликий, здебільшого віршований повчально - гумористичний або сатиричний твір алегоричного змісту. У байках люди, їхні.
Тема 2. КНЯЖА РУСЬ- УКРАЇНА. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА 11 Року 1363 литовський князь Володимир Ольґердович зайняв київський стіл, а року 1393 зрікся його. Скільки.
Давайте попрощаємося з героями А. П. Чехова і ще раз пригадаємо: заради чого він творив і писав, яку мету ставив перед своєю творчістю, якою хотів бачити.
Перший похід монголів на Русь Закони уроку 1. Поводитися спокійно. 2. Не викрикувати. 3. Бути терплячими. 4. Дати можливість висловитися своїм товаришам.
Гра «Найрозумніший знавець історії». Мета: розвивати логічне та асоціативне мислення, виявити інтелектуально розвинених дітей; розвивати вміння самостійно.
1 МІЖУСОБНА БОРОТЬБА СИНІВ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО НАСТУПНАВИХІД.
Д ЕВІЗ УРОКУ : «Х АЙ ОЖИВАЄ ІСТИНА СТАРА : Л ЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА »
Тема Давньоруські билини про Іллю Муромця. Легендарна історія Київської Русі як основа билин.
У кожного є співуча пір'їнка
Тема Урок розвитку звязного мовлення. Написання твору на тему: Що в житті людини найцінніше? (за повістю Діккенса Різдвяна пісня у прозі). ©
Пісня про Роланда і Слово о полку Ігоревім як памятки середньовічного героїчного епосу як памятки середньовічного героїчного епосу.
Транксрипт:

« Кінець XVIII ст. Невеликий, затишний будинок. У багатій власній бібліотеці за масивним письмовим столом сидить відомий збирач старовинних літературних пам ' яток О. І Мусін - Пушкін. Він щойно придбав у колишнього архімандрита І Спасо - Ярославського монастиря рукописну збірку і тепер з нетерпінням знайомиться з своєю знахідкою. Стиха шелестять жовтаві, давно ніким нечитані сторінки. Раптом очі Мусіна - Пушкіна загоряються і він упівголоса вимовляє назву списку : « Слово о полку Ігоревім » ( розповідь про похід князя Ігоря на половців ). Що це - уривок з невідомого літопису ? Запис народнопоетичного твору ? Ратна повість ?

У 1800 р. « Слово о полку Ігоревім » У 1800 р. « Слово о полку Ігоревім » було видано окремою книжкою. було видано окремою книжкою. Відтоді поема почала, так би мовити, своє друге життя. Відтоді поема почала, так би мовити, своє друге життя.

Рід : ліро - епос Жанр : героїчна поема Тема : змалювання невдалого походу новгород - сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Ідея : заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі ; засудження князівських міжусобиць.( Виражена у золотому слові Святослава ).

Центральним образом твору виступає земля Руська, її жива історія. Князі - учасники походу ( чотири сонця ): Ігор, його син Володимир ( князь путивльський ), брат Ігоря Всеволод Святославович ( князь курський і трубецький ), племінник Ігоря Святослав Ольгович ( князь рильський ). Князь київський Святослав. Ярославна. Овлур.

Експозиція : підготовка Ігоря до походу, зловісні знаки. Зав язка : битва з половцями. Кульмінація : поразка руської дружини ; Розв язка : втеча Ігоря з полону. У Слові … порушено часову й просторову послідовність викладу подій

І. Вступ ( автор роздумує, у якій манері описувати події ). ІІ. Основна частина : 1. Збір у похід, битви. 2. Золоте слово Святослава. 3. Плач Ярославни. 4. Втеча Ігоря з полону. ІІІ. Кінцівка – величання Ігоря, князів та дружини.

Вступ 1. Роздуми автора про способи художнього повіствування ; 2. Зачин. Основна частина I. Похід новгород - сіверського князя Ігоря на половців. 1. Сонячне затемнення. Звернення Ігоря до війська. 2. Зустріч братів - князів перед початком походу. 3. Загрозливі віщування під час походу. 4. Перша битва з половцями. Успіх руської дружини. 5. Друга битва з половцями. 6. Воєнна доблесть Всеволода. 7. Поразка дружини Ігоря та її наслідки. II. « Золоте слово » Святослава. 1. Сон київського князя. 2. « Золоте слово » Святослава. 3. Звернення до руських князів. 4. Розповідь про Всеволода Полоцького і спогади про славні часи Володимира Мономаха. III. Повернення Ігоря на Руську землю. 1. Плач Ярославни. 2. Втеча Ігоря з полону. 3. Повернення Ігоря в Київ. Радість на Руській землі. Кінцівка.

Васильєв Перов

М. Вербицький ( М. Білокопитий ) ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Ой, чутно, чутно голос Ярославнин : Як тая зозуля сивесенька плаче Рано - раненько. « Ой, полечу, каже, по тихім Дунаю, Як тая зозуленька, скрізь полечу, Злину на Каялу, боброві рукави У тихую воду вмочу, Тобі, любий друже, мій княже коханий, Обмию на тілі кривавії рани !»

в Путивлю місті тим часом вірна Ігорева дружина, вродливая Ярославна, тужить-сумує по своєму чоловікові, не знаючи ще про його лихо. Щоранку виходить вона на міську стіну у Путивлю і дивиться у далекий степ, виглядаючи, чи не вернеться її коханий Ігор, дивиться і вмивається дрібними сльозами, як тая сивая зозуля жалібно куючи- промовляючи: Над Дунаєм бистроводим Я зозулею полину У степи-поля широкі, У ворожую країну.

и не ліпше нам, браття, почати Давнім складом скорботний наш спів Про той повк, у якім воювати Святославенко Ігор ходив? Ні, почнеться нам пісня смутняна, Як бувальщини кажуть сих день, А не по заповіту Бояна І вигадливо-творчих пісень!

І. Вступ раття, чи ж би не було се впору Старим словом і складом зачати Сумну пісню про Ігоря похід, Про Ігоря, Святославля сина ? Та зачнем же, браття, повість тую Не по мислі високій Бояна, А по ділам й справам времен наших. О, бо віщий Боян, если пісню Загадав кому творити, думков Розпускався по деревах, сірим Вовком рискав по землі, а сизим Орлом уносився попід хмари !

1 и ж не гоже ж то нам буде Словом давнім, брате, Словом трудних оповідок Пісню надпочати, Пісню тому Ігореві, Святослава сину, Що водив колись на бійку Храбрую дружину ? Та й почати тую пісню, Як билина бає, А не з думки, не з замислу, Як Боян співає.

В Путивлі граді вранці - рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою - вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі. І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани...