РУХ СОНЦЯ І ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ 1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж року. 2. Зодіакальні сузіря і знаки Зодіака. 3. Прецесія. 4. Ефекти, обумовлені.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
План План 1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж року. 2. Зодіакальні сузіря і знаки Зодіака. 3. Прецесія. 4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом.
Advertisements

Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця. Екліптика – велике коло, по якому рухається на небі Сонце протягом року відносно зір. Цей видимий рух Сонця обумовлений.
Земля планета Сонячної системи Підготувала: Учениця 5 класу Мельник Катерина.
З ЕМЛЯ – ПЛАНЕТА С ОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ.. Історія Землі Спочатку Земля була голою планетою, як Місяць. Вона не мала захисної оболонки і тому її довгий час.
Корсунь-Шевченкіська ЗОШ 1 Кулик Б.В. Природознавство 5 клас Земля – планета Сонячної системи.
Небе́сна сфе́ра, уявна сфера, що оточує Землю, на якій, як здається, лежать небесні тіла. Розташування небесних тіл, таких як зірки, планети і галактики,
Небесні світила і небесна сфера. Над землею рухаються небесні світила (зірниці), серед яких насамперед звертають на себе увагу сонце і місяць, зорі та.
ЗОРЯНЕ НЕБО 1. У безхмарну і безмісячну ніч далеко від населених пунктів можна розрізнити близько 3000 зірок. Уся небесна сфера містить близько 6000 зірок,
Юпітер 1) Загальна характеристика планет-гігантів. 2) Юпітер. 3) Супутники Юпітера 4) Сатурн. 5) Уран. 6) Нептун.
Видимий рух планет. Конфігурації та умови видимості планет Виконали: Новакова Олена та Сардаковська Тетяни.
Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет Підготувала: Учениця 11-М класу Грідіна Вікторія Перевірив: вчитель.
АСТРОНОМІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ. ТИПИ КАЛЕНДАРІВ Над проектом працювали учні 11-А класу Горовий О., Даниленко А., Міняйленко В., Швець М.
Основи практичної астрономії. Вивчаючи тему ми: осмислимо наші уявлення про небесну сферу як систему для відліку координат небесних тіл; навчимось орієнтуватися.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Тест Модель Землі – це: а) телурій, б) глобус, в) гномон. Уявна лінія Землі, що проходить через центр Землі, через Південний та Північний.
Небесна сфера,її основні точки, лінії та площини. Небесна сфера – уявна сфера, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано світила для.
Підготували: учениці 11-Б класу Кременчук В., Бещук А. МІСЯЦЬ- СУПУТНИК ЗЕМЛІ.
Планети-гіганти
Ознайомитися з особливостями руху Землі; сформувати знання про поверхню Землі, її північну й південну півкулі, про добовий і річний рух Землі, зміну пір.
Природознавство 4 клас Підготувала вчитель початкових класів ЗЗСО 12 м.Івано-Франківська Ярошик Олена Анатоліївна.
Презентація на тему: Затемнення Сонця та Місяця. План роботи: 1. Загальні відомості про затемнення та їх класифікація. 2. Затемнення Місяця та його види.
Транксрипт:

РУХ СОНЦЯ І ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж року. 2. Зодіакальні сузіря і знаки Зодіака. 3. Прецесія. 4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця. 5. Видимий рух і фази Місяця. Затемнення ВИДИМИЙ РІЧНИЙ РУХ СОНЦЯ. ВИДИМИЙ РУХ МІСЯЦЯ. СОНЯЧНІ Й МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ.

Виконайте завдання Виконайте завдання 1.Зобразити розміщення Великої, Малої Ведмедиці, Касіопеї і Цефея. 2.Зобразити розміщення Ліри, Лебедя, Орла. 2.Зобразити розміщення Ліри, Лебедя, Орла. 3.Вказати розміщення Оріона, Великого і Малого Пса, Близнюків, Візничого.

.

ЛІТНІЙ ТРИКУТНИК АЛЬТАЇР, АЛЬТАЇР, ДЕНЕБ і ВЕГА Королі на літнім небі! ДЕНЕБ і ВЕГА Королі на літнім небі! Запамятай!!! Це – ЛІТНІЙ Це – ЛІТНІЙ ТРИКУТНИК!

Сузіря зимового неба

Кастор і Поллукс заспокоюють бурі на морі.

Визначення Північного напрямку Визначення Північного напрямку Астронавігація- орієнтування по зорях

1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж д1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж доби 1. Зміна вигляду зоряного неба впродовж д

2. Зодіакальні сузіря і знаки Зодіака.

Шлях Сонця на небі уздовж екліптики пролягає серед певних сузір'їв, які здавна мають назву зодіакальних (від грец. «зоон» - «тварина» і похідного від цього слова «зодіакос», тобто «тваринний»), оскільки серед назв цих сузір'їв багато назв тварин, як-от: Овен, Телець, Рак, Лев тощо. Слово «зодіак» означає «коло із зображеннями тварин» або «пояс тварин». В зодіаку налічується 12 сузір'їв. Шлях Сонця на небі уздовж екліптики пролягає серед певних сузір'їв, які здавна мають назву зодіакальних (від грец. «зоон» - «тварина» і похідного від цього слова «зодіакос», тобто «тваринний»), оскільки серед назв цих сузір'їв багато назв тварин, як-от: Овен, Телець, Рак, Лев тощо. Слово «зодіак» означає «коло із зображеннями тварин» або «пояс тварин». В зодіаку налічується 12 сузір'їв.

3. Прецесія.

В наш час знаки Зодіака не вкладаються в ті зодіакальні сузір'я, які, власне, і дали їм назви. Кожний із знаків Зодіака розташовується в сусідньому сузір'ї, так що, перебуваючи в знаку Овен, Сонце рухається по сузір'ю Риб, знаходячись у знаку Телець, Сонце рухається по сузір'ю Овна тощо. В наш час знаки Зодіака не вкладаються в ті зодіакальні сузір'я, які, власне, і дали їм назви. Кожний із знаків Зодіака розташовується в сусідньому сузір'ї, так що, перебуваючи в знаку Овен, Сонце рухається по сузір'ю Риб, знаходячись у знаку Телець, Сонце рухається по сузір'ю Овна тощо.

Такий зворотний рух точки весняного рівнодення називається прецесією рівнодення (з лат. - «випередження»). Явище прецесії було відкрите ще давньогрецьким астрономом Гіппархом (II ст. до н. е.), а пояснив причину прецесії І. Ньютон. Такий зворотний рух точки весняного рівнодення називається прецесією рівнодення (з лат. - «випередження»). Явище прецесії було відкрите ще давньогрецьким астрономом Гіппархом (II ст. до н. е.), а пояснив причину прецесії І. Ньютон. Гіппарх Ньютон Гіппарх Ньютон

При цьому у просторі змінюється положення площини екватора, а отже і точок рівнодень, у яких екватор перетинається з екліптикою. Змінюється також і положення полюсів світу серед зір. Кожний з них за років описує на небі мале коло радіусом 23°26,5' навколо полюса екліптики. І якщо в наш час Полярною зорею є а Малої Ведмедиці, то років тому Полярною зорею була а Дракона (Тубан), а через років нею буде найяскравіша зоря літнього неба а Ліри (Вега). При цьому у просторі змінюється положення площини екватора, а отже і точок рівнодень, у яких екватор перетинається з екліптикою. Змінюється також і положення полюсів світу серед зір. Кожний з них за років описує на небі мале коло радіусом 23°26,5' навколо полюса екліптики. І якщо в наш час Полярною зорею є а Малої Ведмедиці, то років тому Полярною зорею була а Дракона (Тубан), а через років нею буде найяскравіша зоря літнього неба а Ліри (Вега).

4. Ефекти, обумовлені видимим річним рухом Сонця.

Карта небесного екватора 21 березня Сонце перетинає небесний екватор у точці весняного рівнодення, переходячи з південної півкулі неба у північну. У цей момент схилення Сонця δ0 і пряме піднесення α0 дорівнюють 0°, в північній півкулі Землі починається астрономічна весна. 21 березня Сонце перетинає небесний екватор у точці весняного рівнодення, переходячи з південної півкулі неба у північну. У цей момент схилення Сонця δ0 і пряме піднесення α0 дорівнюють 0°, в північній півкулі Землі починається астрономічна весна.

Коли Сонце знаходиться в точці весняного рівнодення, то воно на всіх широтах сходить у точці сходу Е, а заходить у точці заходу W. Половина його добового шляху на небі знаходиться над горизонтом, половина - під горизонтом. Отже, на всій земній кулі (окрім приполярних областей) день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем весняного рівнодення. Коли Сонце знаходиться в точці весняного рівнодення, то воно на всіх широтах сходить у точці сходу Е, а заходить у точці заходу W. Половина його добового шляху на небі знаходиться над горизонтом, половина - під горизонтом. Отже, на всій земній кулі (окрім приполярних областей) день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем весняного рівнодення.

22 червня, у день літнього сонцестояння, Сонце найдалі відходить від лінії небесного екватора у північну небесну півкулю; У північній півкулі Землі починається астрономічне літо. В цей час α0 = 6h, a δ0 = +23°26'. Протягом декількох днів схилення Сонця, а отже, і його висота над горизонтом у верхній кульмінації не змінюється (звідси і назва явища - «сонцестояння»). При цьому у північній півкулі тривалість дня найбільша, а ночі - найменша. 22 червня, у день літнього сонцестояння, Сонце найдалі відходить від лінії небесного екватора у північну небесну півкулю; У північній півкулі Землі починається астрономічне літо. В цей час α0 = 6h, a δ0 = +23°26'. Протягом декількох днів схилення Сонця, а отже, і його висота над горизонтом у верхній кульмінації не змінюється (звідси і назва явища - «сонцестояння»). При цьому у північній півкулі тривалість дня найбільша, а ночі - найменша.

23 вересня Сонце знову перетинає небесний екватор у точці осіннього рівнодення, переходячи з північної у південну небесну півкулю; у північній півкулі Землі настає астрономічна осінь. В цей момент схилення Сонця δ0 знову, як і в день весняного рівнодення, дорівнює 0°, а пряме піднесення α0 = 12h. Знову на земній кулі день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем осіннього рівнодення. 23 вересня Сонце знову перетинає небесний екватор у точці осіннього рівнодення, переходячи з північної у південну небесну півкулю; у північній півкулі Землі настає астрономічна осінь. В цей момент схилення Сонця δ0 знову, як і в день весняного рівнодення, дорівнює 0°, а пряме піднесення α0 = 12h. Знову на земній кулі день та ніч стають рівними між собою. Цей день називається днем осіннього рівнодення.

22 грудня, у день зимового сонцестояння, Сонце знову найдалі відходить від лінії небесного екватора, але вже у південну небесну півкулю. Це - початок астрономічної зими у північній півкулі. В цей день схилення Сонця δ0 = -23°26', а пряме піднесення α0 = 18h. В північній півкулі Землі тривалість дня стає найменшою, а ночі - найбільшою в році. 22 грудня, у день зимового сонцестояння, Сонце знову найдалі відходить від лінії небесного екватора, але вже у південну небесну півкулю. Це - початок астрономічної зими у північній півкулі. В цей день схилення Сонця δ0 = -23°26', а пряме піднесення α0 = 18h. В північній півкулі Землі тривалість дня стає найменшою, а ночі - найбільшою в році.

Така зміна схилення Сонця δ0 упродовж року обумовлена тим, що вісь добового обертання Землі не змінює свого напрямку в просторі під час орбітального руху навколо Сонця. В якій би точці своєї орбіти не знаходилась Земля, кут нахилу її осі обертання до площини екліптики завжди становить 90° - ε = 66°34'. Як наслідок, промені Сонця впродовж року падають на земну поверхню в одних і тих же широтах під різними кутами. Така зміна схилення Сонця δ0 упродовж року обумовлена тим, що вісь добового обертання Землі не змінює свого напрямку в просторі під час орбітального руху навколо Сонця. В якій би точці своєї орбіти не знаходилась Земля, кут нахилу її осі обертання до площини екліптики завжди становить 90° - ε = 66°34'. Як наслідок, промені Сонця впродовж року падають на земну поверхню в одних і тих же широтах під різними кутами. Саме цим обумовлена зміна пір року. Саме цим обумовлена зміна пір року.Саме цим обумовлена зміна пір рокуСаме цим обумовлена зміна пір року

Та подивившись у календар, ми побачимо, що ні 21 березня, ні 23 вересня день та ніч не рівні між собою. 21 березня на широті φ = 50° день триває 12 год 10 хв, а не 12 год 00 хв, рівнодення ж настає березня. Восени згідно з календарем рівнодення настає 26, а не 23 вересня. На це є дві причини. Та подивившись у календар, ми побачимо, що ні 21 березня, ні 23 вересня день та ніч не рівні між собою. 21 березня на широті φ = 50° день триває 12 год 10 хв, а не 12 год 00 хв, рівнодення ж настає березня. Восени згідно з календарем рівнодення настає 26, а не 23 вересня. На це є дві причини.

По-перше, ми вважаємо, що момент рівнодення настав, коли центр сонячного диска потрапить у точку весняного рівнодення. Але ж ми визначаємо початок дня не за центром сонячного диска, а за тим моментом, коли верхній край Сонця торкнеться лінії горизонту. Відповідно кінець дня визначається моментом, коли верхній край Сонця зникне під горизонтом. Таким чином, Сонце в цілому проводить на небі трохи більше часу, ніж центр його диска. По-перше, ми вважаємо, що момент рівнодення настав, коли центр сонячного диска потрапить у точку весняного рівнодення. Але ж ми визначаємо початок дня не за центром сонячного диска, а за тим моментом, коли верхній край Сонця торкнеться лінії горизонту. Відповідно кінець дня визначається моментом, коли верхній край Сонця зникне під горизонтом. Таким чином, Сонце в цілому проводить на небі трохи більше часу, ніж центр його диска.

По-друге, є таке явище, як атмосферна рефракція - відхилення світлового променя від прямолінійного напрямку при його проходженні через неоднорідну атмосферу Землі. На горизонті рефракція досягає найбільшого значення 35', тобто, навіть перевищує кутові розміри Сонця і Місяця (вони близькі до 31'). За рахунок рефракції верхній край Сонця з'явиться над горизонтом раніше, а зайде пізніше, ніж Сонце зійде і зайде насправді. По-друге, є таке явище, як атмосферна рефракція - відхилення світлового променя від прямолінійного напрямку при його проходженні через неоднорідну атмосферу Землі. На горизонті рефракція досягає найбільшого значення 35', тобто, навіть перевищує кутові розміри Сонця і Місяця (вони близькі до 31'). За рахунок рефракції верхній край Сонця з'явиться над горизонтом раніше, а зайде пізніше, ніж Сонце зійде і зайде насправді.

Завдяки цьому явищу тривалість дня на Землі завжди довша, ніж це було б на планеті, позбавленій атмосфери. Відповідно точки сходу і заходу світил при φ = 50° зміщуються у бік півночі приблизно на 1°. Завдяки цьому явищу тривалість дня на Землі завжди довша, ніж це було б на планеті, позбавленій атмосфери. Відповідно точки сходу і заходу світил при φ = 50° зміщуються у бік півночі приблизно на 1°. Іноді, внаслідок особливо хаотичних рухів атмосферних мас, кут рефракції може, різко змінюючись, сягати 2° і більше. Тоді спостерігачеві здається, що Сонце то «визирає» з-під горизонту, то ховається за ним. Виявивши цей факт, наші предки склали повір'я, ніби «на Великдень Сонце тричі купається». Іноді, внаслідок особливо хаотичних рухів атмосферних мас, кут рефракції може, різко змінюючись, сягати 2° і більше. Тоді спостерігачеві здається, що Сонце то «визирає» з-під горизонту, то ховається за ним. Виявивши цей факт, наші предки склали повір'я, ніби «на Великдень Сонце тричі купається».

Разом із зміною екваторіальних координат Сонця, спричинених його видимим рухом по небесній сфері, безперервно змінюються упродовж року також азимути АЕ і AW точок сходу і заходу Сонця, висота Сонця h0 над горизонтом у верхній кульмінації і тривалість його перебування над горизонтом. Разом із зміною екваторіальних координат Сонця, спричинених його видимим рухом по небесній сфері, безперервно змінюються упродовж року також азимути АЕ і AW точок сходу і заходу Сонця, висота Сонця h0 над горизонтом у верхній кульмінації і тривалість його перебування над горизонтом.

5. Видимий рух і фази Місяця

Зміна місячних фаз Зміна місячних фаз

Відмінність між зоряним і синодичним місяцем Відмінність між зоряним і синодичним місяцем

Послідовність фаз часткового затемнення Місяця

Схема затемнень Місяця Схема затемнень МісяцяМісяця Cонця. Cонця.CонцяCонця Дати затемнень Місяця Місяця Cонця CонцяCонцяCонця

Тест