Антон Чехов
Антон Павлович Чехов народився 17 січня 1860 року. Його батько був обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку діти бачили лише зі сторони матері. Батько дав своїм дітям освіту року батько Чехова розорився і переїхав до Москви. Антон без усяких умов залишився у Таганрозі, при цьому заробляючи на навчання. Своє життя, в майбут- ньому, Антон вирішив присвятити медицині.
В 19 років він уже утримував сімю. У віці 31 рік одружив- ся з актрисою Ольгою Кніппер, але дітей не мав. У звязку з хворобою переїжджає у Ялту. В січні 1900 року Чехов отримав лист, з повідомленням про те, що його обрали в почесні академіки. Але через 2 роки він відмовляється від цього звання через те,що таке ж звання відібрали у Горь- кого, з яким він часто зустрічався у Ялті. 17 грудня від- булася перша вистава Чайки в Художньому театрі. Вона пройшла з феноменальним успіхом. 2 липня 1904 року письменник помирає.
Я впевнений, що життє-вий шлях Антона Павло-вича Чехова справивна вас певне враження. Давайте дізнаємося про його творчий шлях біль-ше…
А.П.Чехов в першій половині 1890-х років стає одним з найпопулярніших письменників Росії – його твори регу- лярно зявляються в журналах,газетах, виходять окре- мі видання і збірки. В той час Чехов продовжує роботу в драматичному жанрі, пише невеликі пєси –жарти, комедії. В середині 1890 року письменник повернуся до своїх драматургічних пошуків, намагаючись перенести в пєси основні принципи обєктивної прози. В багатьох розповідях цього часу Чехов звертається до вивчення душі сучасної людини,відчуваючи вплив різних соціальних, наукових та філософських ідей.
Основою сюжетів стає не зіткнення людини з грубим со- ціальним середовищем, а й внутрішній конфлікт духов- ного світу. Герої Чехова - похмурі, нудні люди, виявляються життє- во неспроможні, їх ні нещастя не мають фатальної по- передженості і не обумовлені історично. Вони стражда- ють через особисті життєві помилки, нерозважливі вчинки.
Василь Стефаник До самої смерті не полишало Стефаника бажання сказати людям щось таке сильне й гарне, що такого їм ще ніхто не сказав. І на його долю випало найбіль- ше для художника щастя: він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.
Народився Василь Стефаник 14 травня 1871 року в с.Русові (те- пер Снятинського району Івано-Франківської області). Його ба- тько був заможним селянином. Він був суворим і до себе, і до наймитів, і до дітей. І не давав ні собі, ні іншим спочинку. Серце хлопчика було назавжди віддане ніжній і добрій матері. Василь навчався в сільській та міській школах, згодом вступає до поль- ської гімназії в Коломиї, потім продовжує навчання в Дрогобичі. Одержавши у віці 21 року атестат, вступає на медичний факуль- тет Краківського університету. Щодо сімейного стану, то Сте- фаник був одружений з Ольгою Гаморак рр.-сумлінно виконуеє обовязки депутата року він вийшов на пенсію. 7 грудня 1936 року Василь Семенович Стефаник помер.
Прослідкувавши біографії обох письменників, ми мо- жемо сказати, що виховувалися вони майже в од- накових сімях: батьки їхні були занадто суворими, а матері - ніжними і чуйними. Обидва поступили на- вчатися на медичний факультет, і обидва почали писати ще в підлітковому віці, захопившись літера- турою. Тепер давайте прослідкуємо творчий шлях В.Стефаника, а потім порівняємо його з творчим шляхом А.Чехова…
Талант Василя Стефаника найбільше виявився у жанрі соціаль- но-психологічної новели. Основною темою його творів є життя найбіднішого селянства на західноукраїнських землях. Василь Стефаник – неперевершений майстер психологічної новели. Оце вміння спостерігати і глибоко переживати за бачене й почуте надало новелам письменника того болю, що гримів, як музика Бетховена. Стефаник був надто прозірливим і чесним митцем і не міг закривати очі на дійсність. У його новелах починають вібрувати складні конфлікти, трагічні суперечності доби. Його герої – звичайний люд села, біднота, вчорашні борці, револю- ціонери. Описуючи лиху годину, соціально-культурне становище, Василь Стефаник прагнув донести до читача злиденніст ь представників народних мас…
…людського життя, тим самим давлячи на психіку своїми, дещо застережливими або ж жартівливими описами сюогоден- ня. Хоч Василь був із заможньої сім ї, він ніколи не цурався бід- няцької дітвори, і його дитинство пройшло серед них. Він дуже часто спілкувався з наймитами, які розповідали йому багато ка- зок. І саме через такі моменти життя Василь вилив таку любов до селян у своїх творах. Стефаник намагався писати без прикрас, так, як є насправді. Однією з найважливіших проблем впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії та дійсності. ВИСНОВОК Найважливіші риси,що характерні для творчості В.Стефаника - переважна увага до власне етичних, художніх цінностей, а не до суспільних потреб, ствердження права митця творити за законами краси й художньої довершеності.
Прослідкувавши творчість В.Стефаника і А.Чехова, можемо сказати, що між творами цих письменників спільним було те, що вони обидва розкривали внутрішній світ героя з такою іск- ринкою, неповторністю і зацікавленістю для чи- тача, що коли починаєш читати, відірватися вже неможливо.Ми можемо сміливо назвати їх майстрами психоло- гічної новели. Адже таке влучне й правильне змалювання властиве лише деяким письменникам. І А. Чехов, і В.Стефаник змальовували побачену ними жорстоку правду життя. Ми знайшли багато спільного у творчості цих пи- сьменників. Але в їхній творчості є і відмінності. Хочете дізнатися які? Тоді прошу.
Перша відмінність: Чехов вважав, що сама людина формує свій характер, а не суспільство, яке її оточує; і тому він критикував героїв у своїх творах. Стефаник - навпаки, викликав спів- чуття до своїх героїв і критикував суспільство. Ще одна відмінність - це те,що А.Чехов здебіль- шого зображував панів у своїх творах, а Стефаник - селян, кріпа- ків, наймитів. Найпомітнішою відмінністю є те, що Василь Стефаник змальовував українське се- ло, його жителів, а Антон Павлович писав про заможніх мешканців міста.
Над проектом працювали: Чопик Вадим; Бокоч Марина; Поп Василь. Доповіді, описи досліджень, список опрацьова- ної літератури знаходяться у портфоліо.