Педагог повинен усвідомлювати кожен шкільний день, кожен урок як подарунок дітям. Кожне спілкування дитини зі своїм педагогом повинно вселяти в нього радість і оптимізм. Шалва Амонашвілі

Щоб стати професіоналом у питаннях економіки, інформатики та багатьох інших напрямків, потрібно щодня перечитувати журнали і газети, дивитися телепередачі, ознайомлюватися з ресурсами Інтернету, відвідувати бібліотеки. Останнім часом швидкість "приходу" інформації до людини збільшилася в тисячі разів. Тому на рівні із знаннями необхідні й уміння і навички збирання, обробки і систематизації, аналізу інформаційного простору з використанням компютерних технологій у навчальному процесі. На уроці треба розглядати компютер не як мету, а як інструмент дослідження, джерело додаткової інформації, спосіб саморозвитку й самоорганізації праці, розширення зони індивідуальної активності учня, можливість використання особистісно- орієнтованого підходу до навчання.

Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозвязаної діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Прийом навчання це деталь методу, тобто часткове поняття по відношенню до загального поняття методу

Різні підходи до класифікації методів:

а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);

б) у залежності від основних дидактичних завдань, які вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);

в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як пояснювально- ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).

При цілісному підході виділяють три групи методів нявчання: а) організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; б) стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; в) контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.

Методи організації навчально- пінавальної діяльності - це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і засвоєння учнями умінь, знань і навичок.

До них належить словесні методи навчання: Розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість, достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя (чітка, доступна правильна). Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д. Лекція - усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою. Бесіда - питально-відповідальний метод навчання. Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до бесіди. Диспут - це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання. Метод драматизації, який знаходить широке застосування переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу, дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву, активність і самовідданість учнів.

Наочні методи спостереження: ілюстрування, демонстрування і самостійне спостереження. Метод ілюстрування передбачає ілюстрування статистичної наочності, плакатів, карт, картин, написів на дошці. Метод демонстрування передбачає демонстрування приладів, дослідів, технічних установок, різних препаратів. При використанні цих методів необхідно: забезпечити всебічний огляд обєкта, чітко виділити головне, детально продумати пояснення; залучити самих учнів до знаходження потрібної інформації. Метод самостійного спостереження: інструктаж вчителя; вивчення або повторення раніше вивченого; спостереження; висновки учнів; висновки вчителя і оцінка виконаної роботи. Індуктивний метод навчання : викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів і т. д.

Практичні методи: Дедуктивний метод навчання : спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання. При використанні цих двох методів навчання застосовуються словесні, наочні і практичні методи навчання. Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання і запамятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання. Проблемно-пошукові методи навчання передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання.

Засоби навчання. Технічні засоби навчання включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, і т. д.). аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти, кінокільцівки), фонопосібники (магнітофонні записи), відеозаписи, радіо – і телевізійні передачі.

Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, компютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно- орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. Обєктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розвязання проблеми інтеграції навчальних предметів потребує модернізації методик викладання навчальних дисциплін.

Цьому служило ознайомлення педагогів з арсеналом дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, в тому числі: - урізноманітнення форм подання інформації; - урізноманітнення типів навчальних завдань; - створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації; - широке застосування ігрових прийомів; - широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного); - активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як субєкта учбової діяльності; посилення мотивації навчання

Положення про кабінет інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) 1. Кабінет інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) призначений для формування інформаційно-освітнього й культурного середовища, яке створюється з використанням апаратно-програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій. 2. Основною метою створення ІКТ є забезпечення належних умов для проведення навчально-виховного процесу та розв'язання завдань, визначених цілями та змістом освіти відповідно до Державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти. 3. Завданням діяльності кабінету є забезпечення технічних і методичних передумов для формування інформаційної культури учнів, навчальної діяльності засобами новітніх технологій. 4. Заняття в ІКТ забезпечують: - формування в учнів сучасної інформаційної картини світу; - формування творчої особистості, розвиток в учнів теоретичного мислення, пам'яті, уяви; - виховання у підростаючого покоління високих громадських і моральних якостей. 5. У класі ІКТ передбачається проведення заходів, спрямованих на: - вивчення навчальних предметів з використанням засобів інформаційно- комунікаційних технологій, проведення позакласних, гурткових та факультативних занять, експериментальних уроків; - заходи з питань вивчення і впровадження в практику роботи вчителів школи передового педагогічного досвіду щодо комплексного використання засобів навчання, впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес.

Основне завдання методики викладання будь-якого предмета – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запамятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано К.Ушинський стверджував: Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запамятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу память. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних компютерів, якісних навчальних програм, розвинутих компютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти.

значення окремих термінів:

мультимедіа це сучасна компютерна інформаційна технологія, що дозволяє обєднувати в одній компютерній програмно- технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію;

анімація (від латинського animation – оживляю) - метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку;

презентація це набір слайдів, в якому є текст, графічні обєкти, малюнки. Програма MS Power Point призначена для створення і демонстрації презентацій, зокрема, для реалізації сценаріїв мультимедійних проектів у вигляді набору слайдів. Вона є складовою частиною пакету MS Office.

Алгоритм розробки мультимедійного супроводу навчальних занять

1.Визначення типу заняття – засвоєння нових знань, повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань. Застосування інформаційних засобів не повністю замінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. Одним із ефективних методичних варіантів пояснення на уроці є проведення мульти¬медійних екскурсій, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та пояснення навчального матеріалу. Відмінність методики використання засобів мультимедіа на уроці пояснення та на уроці повторення полягає у тому, що в другому випадку вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватись вже не як джерело знань ( хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

2. Вибір форм навчальної діяльності : фронтальна – пояснення або повторення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення; колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (тестування, кросворди); індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на формування умінь та навичок.

3. Визначення переважного виду навчальної діяльності : продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань; продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань.

4. Вибір відповідних демонстраційно- моделюючих засобів (відповіді на запитання: Що унаочнювати? та Як унаочнювати?) Педагог виконує функції сценариста, режисера і постановника.

5. Написання сценарію навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint).

СОВРЕМЕННОЕ ПРОИЗВОДСТВО - ГАРАНТИЯ КАЧЕСТВА