Комунальний заклад Нікопольська середня загальносвітня школа І-ІІІ ступенів 23 Знищення культурних цінностей краю в роки окупації. Роль земляків у їх збереженні.

Все більше спогадів і менше сподівань... Все більше спогадів і менше сподівань... І на чолі утрат сліди глибокі... Як непомітно ближчає та грань, Що жде за нею прикінцевий спокій. Є. Плужник Що жде за нею прикінцевий спокій. Є. Плужник Боец, освободи от фашистского гнета! Плакат Б. Иогансона г.

Сьогодні ми намагаємось осмислити масштаби культурної катастрофи, яку спричинила Друга світова війна. Втрати історико-культурних цінностей один із найтрагічніших наслідків цієї страшенної сторінки в історії людства.

У 1941 р. у м. Нікополі до сфери культури належали: краєзнавчий музей ім. Ломоносова, Держкіно ім. Леніна, міська бібліотека з філіями, 4 клуби.

Під час бойових дій клуб ім. Лепсе (вул. К.Лібкнехта) був розбитий під час бомбардування. Воин Красной Армии, СПАСИ! Плакат В.Б. Корецкогомбар г.

У 1940 р. музейний фонд налічував близько 5000 експонатів. Під час війни з Німеччиною, у звязку із загрозою ворожої окупації, у серпні 1941 року найцінніші музейні експонати (золото, зброя запорозьких козаків, ікони тощо) у 8 ящиках було вивезено на Північний Кавказ (м. Моздок).

Розпорядженням секретаря Нікопольського МК КПУ Дідика 274 від 15 серпня 1941 р. начальником станції Нікополь було виділено вагон для евакуації коштовностей і персоналу, і за день до окупації міста, 16 серпня, поїзд якимось дивом вирвався з-під артобстрілу і попрямував на схід. Розпорядженням секретаря Нікопольського МК КПУ Дідика 274 від 15 серпня 1941 р. начальником станції Нікополь було виділено вагон для евакуації коштовностей і персоналу, і за день до окупації міста, 16 серпня, поїзд якимось дивом вирвався з-під артобстрілу і попрямував на схід.

Говорячи про першого директора музею Г.С. Шапошникова, треба сказати: знаходячись в евакуації в роки Великої Вітчизняної війни, в станиці Петровській Ставропольського краю, він зберіг для музею цінний експонат - золоту готську пластину, але сам помер від голоду. Вдова А.І. Аніхнова-Шапошникова привезла і повернула пластину до фондів музею.

Евакуацію музейної колекції було доручено фотографу музею Миколі Івановичу Куцеволу, про що йому було видано свідоцтво 161 від 15 серпня 1941 р. Евакопоїзд з майном музею і Нікопольського учительського інституту прибув на станцію Моздок 23 серпня 1941 року. Евакуацію музейної колекції було доручено фотографу музею Миколі Івановичу Куцеволу, про що йому було видано свідоцтво 161 від 15 серпня 1941 р. Евакопоїзд з майном музею і Нікопольського учительського інституту прибув на станцію Моздок 23 серпня 1941 року.

Частина цінних експонатів (картини, скульптури) були замуровані в сховищі в підвалі музею. Вивезені в евакуацію музейні цінності зникли.

У жовтні 1941 р. під час окупації музей відновив свою роботу. На вимогу священників Спасо-Преображенської церкви із музею були забрані культові речі у кількості понад 160 одиниць. Восени 1943р. музей було закрито і в ньому було організовано військовий шпиталь. При цьому багато експонатів було знищено.

Після визволення Нікополя спеціальна комісія визначила, що музею були завдані збитки на суму крб. Солдаты 3-го Украинского фронта рассматривают снаряд захваченной немецкой самоходки StuG III Ausf. G на дороге в Никополь.

1.Міська комісія по трофеям передала 111 предметів (меблі, картини); 2.Мешканці міста – 110 експонатів (дрібні предмети, ікони, посуд); 3.Підпільник групи Месник Голуб М.К. передав із схованки церковні речі 17 ст., козацьку зброю, посуд із колекції поміщика Нечаєва; 4.Цегер М.К. відкрив схованку у музейному підвалі, звідки були витягнуті музейні предмети, заховані у серпні 1941р. Частину експонатів вдалося повернути до музею: