1.Введіть слова до мікроконтексту, поясніть їх значення. парламентський- парламентарний- парламентерський- оснований- заснований-

2. Доберіть синоніми до фразеологізму ставити у безвихідне становище-

3.Перекладіть українською: Следовать чьему-то примеру Следовать подобной логике Следовать обычаям Из сказаного следует

4. Як правильно? Неправильно беремо бовтати Бог, мн. боги босий була, було, були валовий везти (ввезти) верба веретено вести (ввести) випадок

виразний візник вільха вісімдесят вітчим Герасим гостей граблі державницький дошка дрова залоза ідемо імперський

5. Розведіть значення слів: Парубок і холостяк Останні і решта Незважаючи і не дивлячись Змінювати і зраджувати

Парубок і холостяк Про неодруженого чоловіка українці, як правило, ка­ жуть парубок або старий парубок (людина старшого віку): «Вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку» (М. Коцюбинський). Свідченням тривалого існу­вання цього слова в лексичній системі мови є його велике словотворче гніздо: парубійко, парубчак, парубчина, пару­боцтво, парубота, парубоцький, парубкувати, парубкування і т. ін. А в пресі замість нього постійно вживають менш властивого нашій мові слова холостяк (якого в словнику за редакцією Б. Грінченка немає зовсім): «Розпрощався із своїм холостяцьким (замість звичайного парубоцьким) життям». Російське слово холост (наприклад, в анкетах) слід перекладати українським неодружений.

Останні і решта Розповідаючи про роботу програми «Промінь», диктор каже: «Кожної п'ятнадцятої й сорок п'ятої хвилини ми передаємо інформаційні повідомлення, весь останній час музику». Останній, як відомо, це той, котрий закінчує щось, кінцевий; антонім до слова перший; відповідає росій­ському последний. У цитованому уривку останній недореч­не, бо вжите під упливом російського остальной, яке в нашій мові відтворюється словами решта, інший. Приміром: «Двоє останутся, а остальные пусть уходят. Двоє залишаться, а інші (всі інші) хай ідуть (а решта хай іде)». Наведений фрагмент дикторського тексту мав би звучати так: «Кожної п'ятнадцятої й сорок п'ятої хвилини ми передаємо інформаційні повідомлення, а решту часу музику».

Незважаючи і не дивлячись Українська літературна мова чітко розрізняє прий­ менник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник дивлячись із заперечною часткою не. Незва­жаючи вживається при позначенні явищ, подій, обставин, усупереч яким відбувається дія: «Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки» (О. Іваненко). А не дивлячись доречне в такому, наприклад, тексті: «Хлопчик біг щодуху, зовсім не дивлячись собі під ноги» (газ.). Поширені в газетах вислови на кшталт «Зберемо вро­жай, не дивлячись на негоду»; «Об'єднаємося, не дивлячись на відмінність у політичних поглядах» помилкові з погляду лексичних норм. Замість не дивлячись тут мас бути незва­жаючи.

Змінювати і зраджувати Змінювати (зміняти) і зраджувати В одному з матеріалів, присвячених ювілеєві письмен­ника Л. Тендюка, наголошувалося, що «він ніколи не зміняв своїй тематиці». Тут аж дві помилки на ґрунті паронімії. Перша внутрішньомовна: замість тема «коло життєвих явищ, що становлять зміст твору» (в даному разі йдеться про морську тему в творчості Л. Тендюка) вжито слово тематика «сукупність тем» (наприклад, тематика курсових робіт). Друга помилка нерозрізнення російського изменять та українського змінювати. Укр. змінювати (рідше зміняти) означає «робити інакше, виправляти; приходити на зміну». А в згаданому матеріалі йшлося про порушення вірності, про відмову від чогось. Таке поняття в російській мові передається словами измена, изменять, а в українській зрада, зраджувати. Отже, в наведеному уривку тексту треба було зазначити, що письменник «ні­коли не зраджував своєї теми». До речі, дієслово зраджу­вати потребує після себе додатка в формі знахідного відмінка: зраджувати товариша (брата, матір; науку, те­му); коли при дієслові є заперечна частка не, то додаток стоїть у родовому відмінку: не зраджувати товариша (брата, матері; науки, теми). Напр.: «О Батьківщино! Не зрадили тебе твої донецькі діти» (В. Сосюра); «Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього» (Григорій Тютюнник).

6. Напишіть есе на тему: Історії пишуть чи переписуюють?

7. Виразно прочитайте поезію. Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу думати востаннє ще поки можу але вже не можу настала черга й на мою зорю чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум'ям згорю (Ліна Костенко)

Все знову й знов- касетний програвач- Марнот -в повітрі -розгорта плахтину Мелодія, що от- от – плоттю стане, Навіть- як звук-лиш- дзеркало криве. Чуттів похолодіння горові- Як- вихід і спонука- для літання. Програли битву,й лялечки з латуні- Із піхов на геть стоптану траву.

І тільки біль,подерте -в гніві -лаття Яке- крізь серце -не одне століття, Поволі наближаючись до центру,- До ластки,що -бузок і гіяцинти Хоч існування -все ще –крильми- лунь- Буття що -як дистанція мала?

Усний конкурс Працюй так, ніби все залежить від тебе, і молися так, ніби все залежить від Бога (англійська приказка)

Поезія, зрештою- це прихована енергія,що живить повсякденне буття ( Маркес)

Живі борються... А живі лише ті, чиї серця віддані піднесеній мрії. Віктор ГЮҐО

1. Відредагуйте: Я люблю любі ранки: похмурі і погожі, веселі і злі. Солдатів молили про одне: лише не відступайте назад. Я займаюся на курсах іноземних мов. Дякуючи Вам ми зможемо успішно реалізувати заплановану на цей місяць акцію.

Приходьте – і Ви одержете істинне задоволення. Якщо ви заходите до залу засідань, де вже багато людей, перше до кого ви підходите, це до головуючого. Переважна частина мешканців регіону зайнята сільським господарством. У відповідності до діючого господарства ви маєте відшкодувати збитки за поставлені товари.

Всі випускники вищої школи працюють по обраних спеціальностях. Державна казна була спустошена колишнім урядом.

Ознайомтесь з архаїзмами, складіть з ними речення. Варівкий- нерішучий Виляски- ехо, відлуння Вікодавній- древній Гінний- вільний Добромовний- красномовний Долемзати- доплестись