Юрій Яновський. Роман у новелах Вершники. Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної памяті в новелі «Дитинство»

Усі ми родом із дитинства… Антуан де Сент-Екзюпері Роки дитинства – це насамперед виховання серця. Василь Сухомлинський Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли найменше її заслуговує. Ерма Бомбек

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ 1. Прадіда Данилка звали … 2. Щоб не боліло, коли бє мати, треба … 3. Щороку починав весну … 4. Після першого грому дівчата умивалися з криниці, а потім утиралися червоним поясом, щоб бути … Данилом. наїстися. бабак. красивими. 5. На сорок святих учительці в школу треба нести сорок … бубликів. 6. В улюбленій молитві, крім картоплі та киселю, Данилко ще просив добрий … розум. 7. Коли Данилкові доводилося бавити малу Вустю, він мріяв, щоб вона … померла. 8. За напасть Данилкові було весняне свято … Великдень. 9. Після Юрієвого дня прадід з правнуком вирушали до … моря. 10. Дорогою прадід розповідав про повстання в селі … Турбаї. 11. На Симона Зілота копають … трави. 12. Після смерті прадіда Данилко вперше відчув себе … самотнім.

Український степ – степова природна зона, розташована на південь від лісостепової й простягається до Азово- Чорноморського узбережжя та Кримських гір майже на 500 км. Степ приблизно збігається з Південною Україною. Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму… … Степ простелявся перед ним, як чарівна долина, на якій пахне трава, пахнуть квіти, навіть сонце пахне, як жовтий віск… І скільки всіляких ласощів росте на степу…

З ссавців характерними для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів, бабаків (лише в заповідниках), полівок, хом'яків та мишей, є заєць, тхір степовий, ласка, горностай, вовк, лисиця, зустрічаються борсуки, сарни, асканійські олені. Більшість тварин живе в норах. Це гризуни, хижі лисиці та тхори, всеядні борсуки. Для звірів нори є схованкою під час небезпеки й несприятливої погоди, місцем народження малят, також для деяких з них місцем зимового сну, накопичення запасу кормів. Гризуни - головні мешканці степу

… чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом, ховрашок свистить, цвіркунці – одне пиляють у свої скрипки, наче сільський швець на весіллі.

Бабак рідкісний представник тваринного світу українських степів, колись був досить чисельним … І щороку весна приходила краща й дужча, починав її бабак, що прокидався на Явдоху до сходу сонця й свистів.

Для степової зони характерна трав'яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з'являються полин, типчак, ковила.

Ковила здавна вважається флористичним символом степу, а сріблясті «хвилі» ковили асоціюються з безмежним морем. У казках та старовинних піснях називали ковилу шовковою травою: настільки мякими та тендітними вважалося її колосся-мітелки з білими шовковистими волосками. Слова степ, степовий вжито в новелі Дитинство більше 20 разів…

Міні-проект Український степ у новелі Ю.Яновського Дитинство підготував учень 41 групи Мишко Станіслав

Народні звичаї та традиції в новелі Дитинство Юрія Яновського Деякі люди так бережуть свої традиції, що вважають за краще не користуватися ними. Алішер Файз Підготувала учениця 41 групи Шкура Анастасія

День Сорока святих мучеників Свято припадає на 22 березня. Наші предки повязували з ним початок весни, адже наступало весняне рівнодення, але вірили, що можуть ще бути 40 приморозків. Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. Традиція велить роздати їх дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Дівчата теж мають показати хист до господарських справ: зварити сорок вареників і пригостити хлопців.

Свято Теплого Олекси Святкується 30 березня (знаменується роботою пасічників). Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.

Вербна неділя За тиждень до Великодня святкується Вербна неділя. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків. На Вербну неділю до церкви люди несуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. Того, хто проспить процедуру освячування верби, після повернення з церкви легенько б'ють свяченими гілками. Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Гілки, що залишилися, треба поставити під образами. Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

Великдень Великдень найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву Пасха. До Великодня віруючі готуються 7 тижнів Великого посту, саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Цi сім тижнів називаються седмицями. Особливе значення має Страсний Четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. Великодня служба Божа триває всю ніч. Під час якої священики міняють буденний одяг на святковий. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першої весняної повні місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Великдень буває не раніше 4 квітня і не пізніше 8 травня.

День Святого Юрія (6 травня) Святий Юрій покровитель хліборобів і скотарів. Іконописці- християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках вів тримає спис, яким убиває дракона (дракон символ язичництва). Стародавня християнська легенда оповідає, що колись цей лицар урятував дівчину, яку принесли в жертву драконові. Уславлений цей хоробрий воїн-переможець і в народних піснях та інших фольклорних творах. У народній творчості Юрій уособлення весни. Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити свійську птицю, то добре плодитиметься.

22 травня – день весняного Миколая Миколай - то покровитель водної стихії. Він опікується моряками та рибалками. Так само, як і на день Юрія, особливу увагу приділяли обрядам, пов'язаним з тваринництвом. Теплого Миколу українці шанують найбільше з-поміж святих. Скільки храмів побудовано на його честь, скільки дітей похрещено його іменем. Немає, мабуть, такої хати, в якій не було б ікони Чудотворця. Кажуть, святий так ревно молився за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову. За легендою, якось Господь запросив усіх святих до себе на вечерю, запізнився лише Микола Угодник. Прийшов у подертій одежині, брудних чоботях – допомагав дядькові витягати віз, який загруз серед дороги в болоті. Дощ цього дня – прояв особливої Божої милості.

ВИСНОВКИ: Потрібно любити свою землю, адже вона дає сили; потрібно шанувати звичаї й традиції свого народу, адже це саме те, що передається з покоління до покоління; потрібно любити й поважати своїх рідних, адже вони найдорожчі й найважливіші люди в житті кожного.