Проект Чорнобильський вітер по душах мете…
Куратор проекту Васильчук Тетяна Антонівна заступник директора з виховної роботи Великомолодьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Учасник проекту учениця 11 класу Великомолодьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Пузовик Юлія
ЗАВДАННЯ - зібрати інформацію про аварію на ЧАЕС та її наслідки; на ЧАЕС та її наслідки; - взяти інтерв ю в рідних Володимира Прищепи ( ліквідатора аварії на ЧАЕС); ( ліквідатора аварії на ЧАЕС); - зібрати інформацію про ліквідатора; - зібрати фотоматеріали, пов язані з життям В. Прищепи.
Чорнобильський вітер по душах мете, Чорнобильський пил на роки опадає, Годинник життя безупинно іде… Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам ятає…
Чорнобиль... Чорний біль землі... Це вогнище скорботи і печалі, Це сиві трави у ранковій млі, Жахливий сон, що сниться нам ночами.
Берег Прип'яті. Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року. На місцевому годиннику 1 година 23 хвилини 40 секунд
Чуєте, брати мої і сестри? Укарбуйте в пам'ять ці слова! З цього часу в рідній Україні Смуток наші душі повива
26 квітня 2012 року виповниться 26 років одній з найтрагічніших дат в історії людства, яка обернулася лихом не лише для народу України, але й для народів інших держав. Цей день назавжди залишиться в серцях людей днем скорботи й пам яті жертв Чорнобильської катастрофи. Днем біди, днем болю і застереження.
Багато наших земляків також були ліквідаторами наслідків на ЧАЕС, які залишили там частину своєї душі, свого здоров'я, а деякі і власне життя.
У складі караулу Віктора Правика гасив пожежу на даху реактора наш земляк із Груда Володимир Олександрович Прищепа
Володимир Олександрович Прищепа
Родом із Полісся Усьому свій час і усьому свій строк – Іти і вертатись до рідного дому. По кому ж дзвенить цей останній дзвінок І плачуть берези по кому?.. Народився Володимир Олександрович Прищепа 6 грудня 1951 року в селі Груд Новоград-Волинського району Житомирської області. З 1959 по 1967 рік навчався у Великомолодьківській школі. З 1969 по 1972 рік проходив строкову службу на Чорноморському флоті у військовій частині З 1976 року – командир відділення ВПЧ – 26 по охороні Чорнобильської АЕС. З 1984 року – ПОЖЕЖНИЙ ВПЧ – 2 МВС по охороні Чорнобильської АЕС.
ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ У дитинстві серед товаришів Володя був лідером і незаперечним авторитетом. Багато читав художньої літератури. Він був справедливим і чуйним до чужого лиха. У дитинстві серед товаришів Володя був лідером і незаперечним авторитетом. Багато читав художньої літератури. Він був справедливим і чуйним до чужого лиха.
З дитинства Володя любив українську задушевну пісню. Він гарно співав, грав на гармошці. Не розлучався з нею і під час служби на флоті
Море любить сильних Служба на флоті ще більше загартувала його.
Володя любив життя, любив людей, умів з ними спілкуватися. Будучи тяжко хворим, після аварії на Чорнобильській АЕС, він завжди залишався життєрадісним.
Ті, що пішли за межу Лицарі «першої шеренги»: Л. Телятников, А. Половинкін, В. Прищепа, І. Бутрименко, В. Палагеча, В. Біркун
Чорних дат у людства є немало, Кожна з них – це міна під прогрес. Найстрашніше, що усіх спіткало, Вибух на Чорнобильській АЕС. ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ КВІТНЯ – День скорботи. Зранку скромних квітів віднайду. І на знак журливої турботи До могили Володимира Прищепи я піду.
Із спогадів Володимира Прищепи 26 квітня 1986 р. я перебував на чергуванні по охороні АЕС. Денне чергування пройшло без пригод. Вночі повинен був стояти днювальним. Після перегляду телепередач ліг відпочивати. Вночі бойова тривога. Швидко одягнувся і сів у автомобіль. З машини я побачив полум'я на АЕС. У наш автомобіль сів начальник караулу лейтенант Правик В. Він по рації передав виклик …
Коли біда Чорнобильська війнула, Коли упав наладчик неживим, Був першим тут начальник караулу, Володя Правик з воїнством своїм.
Чорнобильський дзвін За ким же б є він? За тим, хто пішов У високу блакить, щоб звідти на мудрість Нам очі відкрити. Щоб пам'ять не згасла, Щоб ти пам ятав, Як розлючений той Там реактор палав. Чорнобильський дзвін Печаль і журба, За тими б є він, кого вже нема…