Назва нашої країни УКРАЇНА з'явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р., сказано: «І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила». Походження назви Україна здавна привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає. Одні дослідники пов'язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», У(значенні біля) краю, тобто «погранична територія», інші - з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом». І, нарешті, ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення слова Україна «шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою країною)». Іноді, у літературних творах, кажуть Вкраїна, що має рівне значення.

Українці відносяться до слов'янських народів, які вийшли родом з Київської Русі, столицею якої завжди був місто Київ. Слов'янські народи-брати - українці, росіяни, білоруси – їх єднає дуже схожі мови та річка Дніпро, яка протікає крізь всі ці країни.