Вірус Західного Нілу – ризик гематрансмісивної передачі Завідувачка відділом лабораторної діагностики та профілактики СНІД та інших інфекцій ЖОЦК Іващенко І. М.

Вірус Західного Нілу Рід Flavivirus Родина Flaviviridae Розмір 20 – 30 нм РНК – вмісний Добре зберігаються у замороженому та висушеному станах Гине при температурі вище 56 о С протягом 30 хвилин Інактивується ефіром і дезоксихолатом

Епідеміологічні спалахи 1937р. - Вперше виділений вірус ЗН в районі Західного Нілу (Уганда) 1996р. - Румунія(Бухарест) – 400 хворих, із них 4-6 % померли, 4 % інфікованих 1997р. – Чехія, Словаччина 1998р. – Італія

Епідеміологічні спалахи 1999р. – виявлений на території США, Африці, Азії 1999р. – спалах в Волгоградській, Астраханській, Краснодарській областях Росії, 492 хворих, 7,3% померлих 2000р. – Ізраїль 2003р. – США – 9000 випадків інфікування, 2,2% померлих В Україні вірус циркулює в 15 населених пунктах 12 областей (Херсонська, Закарпаття, Полтавська, Черкаська, Одеська і ін. )

Шляхи передачі: Трансмісивний (традиційний) Парентеральний (через донорську кров) Через трансплантанти Трансплацентарний Через материнське молоко

Перебіг захворювання: Смертність у 4-14 % випадків Персистуючий (20 %) Латентний (80%)

Форми лихоманки Західного Нілу (ЛЗН): Стерті форми ЛЗН ЛЗН без ураження ЦНС ЛЗН з ураженням ЦНС

Клінічна картина лихоманки Західного Нілу: Інкубаційний період – 3-6 днів – 2-3 тижні Гострий початок Грипоподібний синдром Астенічний синдром

Клінічна картина лихоманки Західного Нілу: Інтоксикаційний синдром Синдром серозного менінгіту (50%) Полілімфаденіт Шкірні прояви (макулопапульозні, геморагічні висипання)

Лабораторна діагностика: Загальний аналіз крові (лейкопенія < 4,0 X 10 9 /л ) Загальний аналіз спиномозкової рідини (лімфоцитарний плеоцитоз клітин) Серологічні дослідження (РГГА, РЗК, ІФА,РН, прямий метод ІФ) Вірусологічні дослідження (в культурі клітин МК-2, на мишах)

Ризик передачі парентеральним шляхом 1,46 – 12,33 X донацій крові, що в 2000 раз вище ризику передачі вірусу гепатиту С і ВіЛ, в 200 раз вище ризику передачі вірусу гепатиту В. З 2003 року в США – введений обов`язковий скринінг всіх донацій крові на наявність РНК вірусу Західного Нілу методом ПЛР.

Вірусінактивуючі методи Еритромаса, тромбомаса - в розробці Плазма: 1.Опромінення видимим світлом плазми, обробленої метиленовим синім; 2.Опромінення УФ плазми обробленої псораленом;

Вірусінактивуючі методи 3.Опромінення УФ плазми обробленої рибофлавіном; 4.Нанофільтрація 5.Прогрівання плазми Пули виробничої плазми та препарати крові: 1.Метод розчинник/детергент 2.Пастеризація

ЛИТЕРАТУРА 1.Велик Т.А. Патоморфологические изменения головного мозга при экспериментальном воспроизведении лихорадки Западного Нила/ Дисс. канд. мед. наук.- Волгоград, с. 2. Кублицкий Г. Лихорадка Западного Нила дошла до берегов Волги// Газета, 190 от Львов Д.К., Ковтунов А.И., Яшкулов К.Б. и др. Особенности циркуляции вируса Западного Нила и некоторых других арбовирусов в экосистемах дельты Волги, Волго-Ахтубинской поймы и сопредельных аридных ландшафтах ( гг.)// Вопросы вирусологии С.45-52

4.Петров В.А., Алюшин А.М., Жуков А.Н. и др. Клинико- эпидемиологическая характеристика вспышки лихорадки Западного Нила в 1999 году в Волгоградской области// Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия Т.З, 1.- С Писарев В.Б., Бутенко А.М., Петров В. А. и др. Морфологические и иммуногистохимические изменения в ткани легких, миокарда и почек при экспериментальной лихорадке Западного Нила// Вопросы вирусологии С Терновой В.А., Щелканов М.Ю., Шестопалов А.М. и др. Выявление вируса Западного Нила у птиц на территории Барабинской и Кулундинской низменностей (Западно- Сибирский пролетный путь) в летне-осений период 2002 г.//Вопросы вирусологии. – с-52-56

Вірусінактивуючі методи Повна інактивація вірусу ЗН: Обробка плазми метиленовим синім (0,8-1,0 ммоль/л)і опромінення білим світлом (30,000-45,000 люкс) – 2 хвилини Опромінення біло – жовтим світлом Дж/см 2 (2,5-5 хв.) для інактивації на 5,75 log 10